Секція «Економічні науки»
Варакута Ю.І., Романюха
Л.І.
Державний ВНЗ «Національний
гірничий університет»
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ
МАЛОЦІННИХ ТА ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ
Малоцінні і
швидкозношувані предмети (МШП) є групою
засобів, що беруть участь у виробничому процесі як знаряддя праці (інструменти
та пристрої),господарський інвентар (столи, стільці, столовий посуд), засоби
захисту від шкідливого впливу виробничого середовища (спецодяг, спецвзуття). І
хоча МШП виконують роль засобів праці, у цілях обліку їх відносять не до
основних засобів, а до оборотних активів. Це пов’язано зі швидким виходом МШП з
експлуатації і, як правило, їх невеликою вартістю.
МШП та малоцінні
необоротні матеріальні активи (МНМА) схожі тим, що вони поводяться як основні
засоби – не споживаються повністю в ході звичайного операційного циклу, а
підтримують його. Вони багато разів беруть участь у виробництві,
зберігають свою первісну форму,
втрачають первісні якості та властивості поступово. Але водночас МШП є одним із
видів запасів. Критерії віднесення активів до МШП та МНМА наведено на рис. [1;
2]. Як бачимо, критерієм, що дозволяє віднести малоцінні активи до категорії
МШП або категорій МНМА, є строк їх
використання, що стосується вартості МШП, то вона може бути будь-якою - як нижче, так і вище від вартості МНМА.
У міжнародній
практиці такого поняття як МШП, у принципі не існує. Але відповідно до
Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку (МСБО) 2 «Запаси» до запасів належать активи, які існують у
формі основних або допоміжних матеріалів для використання у процесі виробництва
або надання послуг [3].
Таке визначення
запасів можна співвіднести з МШП. Тобто
ті підприємства, які зобов’язані керуватися МСБО при обліку МШП, повинні
застосовувати положення МСБО 2 «Запаси».
|
|
|
1. Очікуваний строк експлуатації активу: не більше одного року (або операційного циклу, якщо він не
перевищує рік)
|
|
1. Очікуваний строк експлуатації активу: не більше
одного року (або операційного циклу,
якщо він не перевищує рік)
|
|
2. Вартісний критерій: не
встановлюється |
|
|
|
МШП ─ оборотні активи (запаси) |
|
МНМА
─ необоротні активи (основні засоби) |
Рис. Критерії віднесення активів до МШП та МНМА
При цьому такі
підприємства можуть використовувати спеціальні рекомендації для МШП, наведені в
П(С)БО 9 «Запаси», а також типові облікові форми [1]. Адже в цілому в
обліку запасів за національними і міжнародними стандартами принципових
відмінностей не існує.
МШП визнаються
активом [1], якщо: існує ймовірність, що в майбутньому підприємство отримає
економічні вигоди, пов’язані з їх використанням; їх вартість може бути достовірно визначена. У методичних
рекомендаціях, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007
р. № 2 [4], наводиться ще два критерії визнання запасів активом: підприємству
перейшли всі ризики з правом власності або правом повного господарського
оперативного управління на запаси;
підприємство здійснює контроль та управління запасами.
Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Підставою для оформлення операцій з надходження МШП на підприємство являються:
рахунки – фактури, товарно – транспортні
накладні, накладні – вимоги на відпуск матеріалів. На підставі даних
первинних документів на кожний вид МШП заповнюються форми для аналітичного
обліку матеріалів на складах: картка
складського обліку матеріалів; матеріальний ярлик.
Матеріальний ярлик
виконує функцію паспорта для МШП. У визначений термін матеріально-відповідальні
особи подають до бухгалтерії матеріальний звіт з первинними документами. Для
відображення залишків запасів на складі застосовується відомість обліку
залишків матеріалів на складі, яка заповнюється на підставі даних карток
складського обліку матеріалів.
МШП,
передані в експлуатацію, виключаються зі складу активів, їх вартість списується
с балансу. Вибуття МШП ( у тому числі передачі в експлуатацію)
оцінюється за одним із трьох методів, передбачених П(С)БО 9 « Запаси» [1]: за ідентифікованою собівартістю
відповідної одиниці запасів; середньозваженою собівартістю; собівартістю перших
за часом надходження запасів (ФІФО).
Наприклад, для
списання рукавиць, столових приборів на підприємстві може бути встановлена
оцінка за методом ФІФО, для інструментів, інвентарю – за методом
ідентифікованої собівартості тощо.
Вартість МШП, переданих в експлуатацію,
списується на витрати залежно від виду продукції, що випускається і напряму
діяльності підрозділу, у якому ці МШП експлуатуватимуться. Так, вартість
виробничих інструментів повинна бути віднесена до загальновиробничих витрат,
офісного приладдя – до адміністративних витрат тощо. При використанні МШП для
виробництва конкретної продукції їх
вартість включається до собівартості виробленої продукції у складі прямих
матеріальних витрат. Після передачі МШП в експлуатацію на підприємстві повинен
бути організований оперативний кількісний облік таких предметів протягом строку
їх фактичного використання за місяцями експлуатації та відповідальними особами
[1]. Про особливості обліку повернення
на склад з експлуатації МШП у П(С)БО 9 «Запаси» і Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку запасів від
10.01.2007 р. № 2 нічого не йдеться [1;4].
Хоча такі ситуації на практиці не
рідкість.
Наприклад: ситуація 1: спецодяг, шини здаються на склад на сезонне
зберігання, для ремонту тощо; ситуація 2: для виконання спецзамовлення
використовувався певний інструмент і прилади, роботи прийняті замовником.
Інструмент, прилади придатні для подальшого використовування, тому їх здають на
склад.
В інструкції про застосування Плану рахунків, затвердженій наказом Міністерства
фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, пропонується при поверненні на склад
з експлуатації МШП, придатних для подальшого
використання, оприбутковувати їх за дебетом рахунка 22 «МШП» та кредитом
рахунка 71 «Інший операційний дохід» [5]. На нашу думку в ситуації 1 ніяких
записів у фінансовому обліку робити не
слід – МШП продовжують обліковуватися в аналітичному обліку і в будь-який момент можуть бути використані в поточній діяльності підприємства. У
ситуації 2 МШП, що надійшли на склад, слід відобразити в синтетичному обліку
записом Дебет рахунка 22 «МШП» Кредит рахунка
71 «Інший операційний дохід» за ціною можливого використання або за
чистою вартістю реалізації залежно від очікуваного призначення. При повторній
передачі МШП в експлуатацію або при
подальшій реалізації підприємство зможе відобразити витрати. МШП можуть
потребувати ремонту або поліпшення.
Якщо ремонту потребують МШП, які
знаходяться в експлуатації, то витрати на їх ремонт підприємство повинне
віднести на витрати. А до складу яких саме витрат потрапить вартість ремонту до
собівартості чи інших витрат, залежить
від напряму використання МШП. Наприклад, затрати на ремонт офісних
меблів потрапить до адміністративних витрат,
а затрати на ремонт інструментів – до
загальновиробничих витрат. При передачі
інструментів (приладів) у ремонт підприємством використовується типова
форма « Замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв)». МШП, не
придатні для подальшої
експлуатації списуються з
аналітичного обліку за допомогою типових форм: «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів» –
використовують при оформленні поломки, псування або втрати МШП. Працівникові,
який пред’являє акт вибуття, замість непридатного
або втраченого предмета видають придатний і роблять запис про це в картці
обліку МШП; «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні» – застосовують для оформлення списання
інструментів і пристроїв, які стали непридатними, а також при оформленні обміну
на придатні; «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів» –
використовують для списання морально застарілих, зношених і не придатних для
подальшого використання МШП і здачі їх
на склад для утилізації.
Податковий
кодекс України (ПКУ) не містить
визначення терміна «малоцінні та швидкозношувані предмети». А отже, згідно з
ПКУ для цілей податкового обліку можна
використовувати такий термін у значеннях, наведених у П(С)БО [6].
Тобто МШП в податковому обліку
вважаються запасами. Вартість МШП,
переданих в експлуатацію, списується на витрати:
одночасно з відображенням
доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), якщо вартість МШП
включається до собівартості таких товарів (робіт, послуг); у складі
витрат того звітного періоду, у
якому вони були здійснені
відповідно до правил ведення фінансового
обліку у періоді, у якому відбулася
передача МШП в експлуатацію залежно від напряму використання.
Таким чином, правила податкового обліку МШП
повністю відповідають їх фінансовому обліку. Проте, на нашу думку, слід
ураховувати загальні податкові застереження: наявність правильно
оформлених первинних документів, та
участь МШП у господарській діяльності
підприємства. При передачі в експлуатацію МШП
списуються з балансу підприємства і втрачають свою вартість, проте вони
ще досить тривалий час використовуються
в господарській діяльності, не
припиняючи свого фізичного існування. Весь цей час облік МШП є
аналітичним. Тому підприємству важливо правильно організовувати облік МШП на
складах, у місцях експлуатації. І від того, наскільки успішно підприємство
впорається із цим завданням, залежатиме достовірність фінансового та податкового обліку.
Література:
1. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»:Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246 зі
змінами//Баланс ПК. – 2012.─ № 1─ С. 146 – 151.
2. Положення
(стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»: Наказ Міністерства
фінансів України від 27.04.2000 р. №92 зі змінами// Баланс ПК. – 2012.─ №
1. – С. 134 – 140.
Таке визначення запасів можна
співвіднести з МШП. Тобто ті
підприємства, які зобов’язані керуватися МСБО при обліку МШП, повинні
застосовувати положення МСБО 2 «Запаси». 3. Міжнародний стандарт
бухгалтерського обліку 2 «Запаси» [Електронні текстові дані]. –
Комп’ютерний довідник « Ліга
бізнесінформ». – Ліга: закон версія 7.7.1.
4.
Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів: Наказ Міністерства
фінансів України від 10.01.2007 р. № 2 [Електронні текстові дані]. –
Комп’ютерний довідник «Ліга бізнесінформ». – Ліга: закон версія 7.7.1.
5.
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,
капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій: Наказ
Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 зі змінами // Баланс ПК.
– 2012. – № 1. – С. 16 – 94.
6.
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 зі змінами [Електронний
ресурс] – Режим доступу:http: // zakon. rada. gov. ua /cgi-bsn/laws/masn.cgi?nreg=2455-17.