К.е.н., доцент Дегтяренко А.В.
Аналітичні процедури в комп’ютерному
аудиті: особливості застосування та вимоги до програмного забезпечення
Значення
аналітичних процедур під час проведення аудиту суб’єктів господарювання важко
перебільшити. І при цьому не є важливим, чи комп’ютеризовані всі управлінські
процеси на підприємстві, де проводиться аудит, чи комп’ютеризовано тільки
бухгалтерський облік, або, взагалі, вся робота здійснюється ручним способом, й
інформація зберігається тільки на паперових носіях. Важливість цього виду
аудиторських дій продиктована інтересами аудитора заощадити час на перевірку та
підвищити якість аудиту, оскільки використання тільки процедур з тестування
супроводжується високим рівнем ризику невиявлення та іншими негативними
обставинами.
У
відповідності до Міжнародного стандарту аудиту 520: «Аналітичні процедури – це оцінка фінансової інформації шляхом
вивчення правдоподібних взаємозв’язків між фінансовими та нефінансовими даними.
Аналітичні процедури включають також вивчення ідентифікованих відхилень та
взаємозв’язків, що ідуть всупереч іншій відповідній інформації або значно
відхиляються від прогнозованих сум» [2]. Із самого визначення випливає, що
способи застосування аналітичних процедур відрізняються в залежності від того,
яким чином проводиться аудит (комп’ютеризовано або вручну) та як обробляється
інформація на самому підприємстві.
Значна увага нами
була приділена розгляду загальної методології застосування аналітичних процедур
у минулих дослідження [1], де серед іншого з’ясовані відмінності функціональної
ролі аналітичних процедур в залежності від етапу здійснення аудиторської
перевірки. Тому зараз виділимо особливості застосування аналітичних процедур на
різних етапах аудиту КІСП (КСБО):
- на етапі
планування аудиту КІСП графіки, діаграми й інші об’єкти, що відображують
тенденції, створюються автоматизовано, також є можливість порівняння певних
показників на одному графіку, або створення декількох графіків на одному
інтерфейсі. Слід зазначити, що в умовах паперового способу обробки облікової
інформації і некомп’ютеризованого аудиту з метою виявлення незвичайних явищ
аудитор також може вручну формувати об’єкти, що відображують тенденції, але
вибірки фінансових чи нефінансових даних при цьому є суттєво меншими, як
наслідок ризик невиявлення суттєвих викривлень вищий. Крім того, зауважимо, що
в КІСП, як правило, інформація представлена у всіх розрізах, потрібних для
застосування аналітичних процедур, в той час, як в КСБО деяких нефінасових даних
(наприклад, продуктивність праці, врожайність тощо) може й не бути, тому й
можливості для аналізу при аудиті КСБО є вужчими, ніж при аудиті КІСП.
- на етапі
проведення аудиту КІСП у якості контрольних значень, інтервалів, лімітів або
орієнтирних показників аудитор може використати он-лайн дані, що надходять на
центральний сервер мережевими каналами зв’язку під час безпосереднього
застосування аналітичних процедур. Це істотно понижує ризик контролю, оскільки
при цьому практично усувається ймовірність хибних тверджень аудитора внаслідок
навмисних або ненавмисних втручань у процеси формування первинної господарської
інформації. Так, наприклад, підтверджуючи балансовий залишок товарів,
аудиторові слід брати до уваги не тільки дані бухгалтерських електронних
записів за минулі дати, але й також он-лайн інформацію, що в поточний момент часу
(тобто на кінець операційного дня) надійшла по каналах зв’язку з пристроїв
електронного зчитування інформації, наприклад зі з’єднаних із системою сканерів
штрих-кодів.
- на етапі
формування аудиторського висновку аудиторові треба використати набір коефіцієнтів,
що характеризують фінансовий стан підприємства – клієнта. При аудиті КІСП
(КСБО) такий набір міститься, як прикладний інструментарій фінансового аналізу,
в комп’ютерній аудиторській програмі. Він є непорівняно ширшим, ніж той який
через обмеженість часових рамок проведення перевірки може собі дозволити
застосувати аудитор при паперовому дослідженні. Таким чином, аудиторська оцінка
фінансового стану під час автоматизованого застосування аналітичних процедур за
рахунок всебічності й глибини є істотно об’єктивнішою, ніж при паперовому
аудиті, що практично позбавляє аудитора ризику втратити ліцензію внаслідок
непередбаченого їм заздалегідь банкрутства підприємства, де здійснювалася
перевірка. Це ж саме стосується також і вбудованих в аудиторську програму
методів математичного моделювання даних. Так, аудиторські програми оснащуються
багатьма інструментами, що дозволяють проводи моделювання як лінійних так і
нелінійних величин, в той же час при ручному аудиті у кращому випадку більшість
моделей будується в рамках лінійної регресії.
Враховуючи
сказане, можемо констатувати, що до аудиторського програмного забезпечення при
аудиті КІСП можна висунути наступні вимоги:
- можливість
експорту баз даних або частин баз даних (вибірок) з електронних зберігачів КІСП
підприємства до аудиторської програми;
- повна
відповідність аудиторської програми чинній законодавчій базі в сфері обліку і
аудиту;
- здатність
аудиторської програми обробляти інформацію з урахуванням положень облікової
політики підприємства – клієнта.
Література:
1. Дегтяренко А.В. Аналітичні процедури:
систематизація та функціональна роль на всіх етапах аудиту / А.В. Дегтяренко // Вісник Сумського НАУ. Серія: Економіка та
менеджмент. - Суми, 2011. – Вип. 6/2(49). – С. 176 – 181.
2. Міжнародні
стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та
супутніх послуг: видання 2010 року, частина 1 / Пер. з англ.: Ольховікова О.Л.,
Селезньов О.В., Зєніна О.О., Гик О.В., Біндер С.Г. – К.: Фенікс, 2011. – 842 с.