Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та її формування

Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності підпри ємства. Процес виробництва являє собою, з одного боку, процес виробничого спо живання засобів, предметів праці та самої праці, а з іншого – одержання нової про дукції (робіт чи послуг).

Основною метою обліку виробництва є своєчасне, повне, вірогідне відобра ження фактичного розміру і складу витрат та контроль за використанням всіх видів виробничих ресурсів, а також обсягу виробленої продукції (наданих робіт чи послуг) в натуральних та грошових вимірниках.

Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності вини кає потреба постійного порівняння понесених витрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі витрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми витратами, що значною мірою залежить від впливу зовнішнього середовища.

В економічній літературі теоретичним і практичним проблемам витрат та калькулювання собівартості продукції приділяється велика увага в роботах М.Т. Білухи, Ф.Ф. Бутинця, О.С. Бородкіна, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, В.І. Єфіменка, В.П. Завгороднього, В.В. Сопка, В.І. Оспіщева, Н.М. Ткаченко, В.І. Петрової, М.С. Пушкаря, Л.К. Сука, М.Г. Чумаченка, Л.М. Янчевої та ін.

Витрати, які мають вагоме місце в процесі формування виробничої собівартості продукції та встановленні ціни, відіграють центральне місце у дослідженнях напрямів підвищення прибутковості та рентабельності виробництва. Відсутність єдиного підходу до вибору методу обліку витрат не в повній мірі відповідає сучасним вимогам системи управління [2] .

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» [1] собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з:

- виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітно го періоду;

- нерозподілених постійних загальновиробничих витрат;

- наднормативних виробничих витрат.

У свою чергу, виробнича собівартість включає витрати, безпосередньо пов’я зані з виробництвом продукції, зумовлені технологією та організацією виробницт ва (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати), а також змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі вит рати.

Загальновиробничі витрати включають до собівартості реалізованої продук ції після їх розподілу, порядок якого наведено в Додатку 1 до П(С)БО 16 [1]. Так, пос тійні загальновиробничі витрати розподіляють виходячи з нормальної потужно-

сті. При цьому нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включають у собівартість реалізованої продукції в періоді їх виникнення. Змінні розподіляють на кожен об’єкт витрат виходячи з фактичної потужності з використанням обра ної бази розподілу (зарплата, обсяг діяльності тощо).

Що стосується наднормативних виробничих витрат, у собівартість реалізації потрапляють наднормативні витрати, не пов’язані з нестачами, порчею, нетехноло гічним використанням та порушенням правил зберігання (див. лист Мінфіну від 15.04.05 р. № 31-04220-20-17/6687). Тобто поняття собівартості реалізованої про дукції (робіт, послуг) ширше, ніж поняття виробничої собівартості, оскільки вклю чає не лише виробничу собівартість виготовленої та реалізованої продукції (робіт, послуг), а й інші визначені витрати.

Не включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, пос луг) адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Вони окремо обліковуються на рахунках 92, 93, 94 і списуються на фінансові результа ти наприкінці звітного періоду [2].

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) відображається за дебетом відповідних субрахунків активного рахунку 90 «Собівартість реаліза ції». За кредитом таку собівартість списують на субрахунок 791 «Результати операційної діяльності» [4]

Реалізованою вважається продукція (товари, роботи, послуги) після оформ лення відповідних документів (накладних, товарно-транспортних накладних, актів), згідно з якими провадиться перехід права власності та відображається в обліку відповідна господарська операція з реалізації. На підприємствах торгівлі та ресторанного господарства, де розрахунки з покупцями здійснюються готівкою, дохід від реалізації відображають у міру отримання готівки. В обліку собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в облікових регістрах відображаєть ся при визнанні доходів від їх реалізації.

Список використаних джерел:

1. Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318.

2. Білоусова І. Методи обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості продукції // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. - № 9. – с. 3-5.

3. Войтенко Т., Вороная Н. Усе про облік витрат на виробничому підприємстві. – Х.: Фактор, 2005. – 116 с.

4. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 495 с.