Силенко А.П.

Павлова Л.М., к.е.н., доцент кафедри «Обліку та оподаткування»

ММІРЛ Університет «Україна»

Студентка спеціальності «Оподаткування», магістр

ПРО АДМІНІСТРУВАННЯ ЄДИНОГО ВНЕСКУ

В статті з’ясовано питання реформування державного загальнообов’язкового державного соціального страхування шляхом введення в дію єдиного соціального внеску та його адміністрування.

Постановка проблеми. Саме система загальнообов’язкового державного соціального страхування відіграє значну роль у фінансуванні соціальної сфери України. Від своєчасного надходження страхових внесків значною мірою залежить ефективність вітчизняної системи спільного захисту. Тому впровадження єдиного соціального внеску потребує особливої уваги та додаткового дослідження.

Багаторічні дебати парламентарів про введення єдиного соціального внеску увінчались прийняттям Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI, який набирав чинності з 01 січня 2011 року.

Аналіз досліджень і публікацій. В країнах з стабільною розвинутою економікою досить чітко прописані всі права та обов'язки громадян, щодо соціального страхування, держава в спромозі надати соціальну допомогу верстам населення, які цього потребують. Тому в країнах з ринковою економікою та демократичним устроєм вчені приділяють більшу увагу проблематиці системи соціального страхування. Значний внесок у становлення та розвиток державного соціального страхування зробили іноземні вчені, зокрема К. Еспін-Андерсен і Дж. Е. Кольберг, вони придержувалися думки, що соціальна політика - це один із методів державного регулювання, що носить назву "держава загального добробуту", поняття "соціальна політика" було запроваджене в науковий обіг видатним французьким теоретиком утопічного соціалізму - Ш. Фур'є, та інші науковці такі як, канадський вчений Т. Ганслі, німецький дослідник В. Зомбарт, М. Вебер та ін.

Дослідженню питань реформування, вдосконалення державного соціального страхування, надходження та використання соціальних внесків присвячені роботи вітчизняних і зарубіжних вчених: Б. О. Зайчука, Л. І. Василенко, Н. М. Внукова, Н. В. Кузьмич, Т. О. Масленникова, М. М. Папієва, В. К. Райхера, Н. В. Шаманської, С. І. Юрія та ін.

Мета статті – визначити суть єдиного соціального внеску, надати оцінку доцільності нововведень щодо адміністрування єдиного соціального внеску.

Виклад основного матеріалу. Введення в дію Закону України № 2464 -VI дозволило створити умови для запобігання дублювання страховими фондами функцій, пов'язаних із формуванням страхових засобів, зокрема: скорочення обсягу роботи, пов'язаної із реєстрацією страхувальників; формування і ведення інформаційної системи зведених даних про застрахованих осіб, забезпеченн звітності, здійснення контролю за повнотою і своєчасністю стягнення внесків; зменшення кількості перевірок сплати внесків у цільові страхові фонди; скорочення адміністративних витрат фондів на виконання цих функцій; забезпечення більш широкого охоплення системою суб'єктів соціального страхування; збільшення доходів страхових фондів і більш ефективного використання засобів соціального страхування; можливе виведення із тіні більшої частини заробітної плати; можливе зниження тиску на фонд заробітної плати; спрощення системи звітності (звітність в один орган, а не в чотири).

Під єдиним внеском розуміється консолідований страховий платіж, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування на регулярній основі та в обов'язковому порядку з метою забезпечення захисту у випадках, що передбачені законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.[1]

Єдиний соціальний внесок акумулюється на рахунках Пенсійого фонду України, а вже потім ці суми розподіляються згідно встановлених пропорцій серед фондів соціального страхування.[3]

Також вирішено ще одне актуальне питання щодо надання можливості застрахованим особам отримувати інформацію, які страхові внески та в які фонди сплачують за них роботодавці. Оскільки кожен із діючих фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування самостійно ведуть реєстри страхувальників, і лише Пенсійний фонд України запровадив реєстр застрахованих осіб і персоніфікований облік, необхідний для призначення матеріального забезпечення.[4]

Указом Президента України №726/2012 від 24.12.2012 року „Про деякі заходи з оптимізації центральних органів виконавчої влади” утворено Міністерство доходів і зборів України. На це міністерство покладається функція з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.[2]

18.03.2013 було опубліковано президентський Указ про затвердження положення про Міндоходів, який передбачає, зокрема, і закріплення за ним функції адміністрування єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Але для перерозподілу функцій лише президентського Указу недостатньо. Для цього необхідне внесення відповідних змін до профільних законів. Враховуючи, що у Верховній Раді противників цього кроку є чимало (як у владному, так і в опозиційному таборах), не слід виключати того, що цей процес може розтягтися в часі.

Однак більш важливим є не розбір чергового поділу повноважень у владному таборі, а аналіз наслідків для громадян, бізнесу та держави. Чи стане перерозподіл повноважень щодо адміністрування ЄСВ каталізатором перезавантаження/реанімації пенсійно-соціальної системи, або ж, навпаки, остаточно розвіє надії українців на гідну пенсію?

Як зазначено в опублікованому положенні про Міністерство доходів і зборів, фіскальне міністерство стає головним органом у системі центральних органів виконавчої влади не тільки з питань формування єдиної державної податкової, державної митної політики, а й із "забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соцстрахування".

За Пенсійним фондом має лишитися тільки функція ведення обліку застрахованих осіб. Також на нього покладаються завдання аналізу та прогнозування надходження коштів від сплати єдиного соціального внеску; організації взаємодії та обміну інформацією з Міндоходів та іншими державними органами з питань нарахування та сплати єдиного внеску.

Впровадження ЄСВ і зосередження функції його адміністрування в єдиному центрі — Пенсійному фонді мало на меті, з одного боку, підвищити ефективність збору соцплатежів, а з іншого — спростити цю систему.

Оцінки успішності виконання цього завдання різняться, зокрема:

- "Закон про єдиний внесок, на жаль, так і не виконав свого головного завдання — скорочення навантаження по внесках за рахунок оптимізації функцій адміністрування. Не забезпечив він також більш ефективного використання коштів, оскільки залишилися нестрахові виплати. Так само залишилася невиправдано великою і кількість платіжних доручень", — зауважує заступник голови ради Федерації роботодавців Олексій Мірошниченко.

- Водночас заступник директора Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Нацуніверситету ДПСУ Костянтин Швабій схвально відгукується про діяльність ПФУ та висловлює думку, що багатьом іншим держорганам слід переймати досвід роботи фонду. "ПФУ створив досить потужну систему персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соцстрахування. Говорити слід про недоліки не його роботи, а пенсійної системи в цілому", — наголосив він.

Понад 20 років Пенсійний фонд збирає кошти на виплату пенсій, 3 роки на здійснення основних соціальних виплат. І ця робота ведеться на належному рівні про що свідчать відгуки страхувальників і застрахованих осіб. Всі ми пам’ятаємо, що з 1991 по 2001 рік головним завданням Пенсійного фонду (для чого він і створений) було – збір коштів на виплату пенсій. Тільки в 2001-2002 роках Пенсійному фонду були передані функції з призначення пенсій, а з 2011 року ще і збір коштів для інших фондів – ЄСВ.

Коли б Пенсійний фонд не справлявся із завданням по збору коштів для виплати пенсій, не мав належної бази та досвіду роботи, хіба доручили б йому адмініструвати єдиний соціальний внесок. Тоді, в 2010 році, питання щодо адміністратора ЄСВ, (податкова чи пенсійний фонд), було вирішено з врахуванням інтересів соціального захисту. Час підтвердив правильність цього рішення. Ефективність адміністрування ЄСВ органами Пенсійного фонду складає 98-99 відсотків, що є досить високим для кризового періоду в економіці країни.

Висновки.

Висловлена окремими експертами думка, що міністерство зможе покращити адміністрування ЄСВ в порівнянні з тим, як це зробить Пенсійний фонд може бути хибною. Адже ще в недалекому минулому для ДПС і фондів соціального страхування діяв спільний Закон №2181 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” 2001 року.

Саме в цей час 2001-2003рр. кошти, які надходили від боржників по примусовому стягненню мали розподілятися між бюджетом, Пенсійним фондом та іншими фондами соціального страхування. Проте розподіл йшов за залишковим принципом, спочатку борги по податках, а потім всі інші. Як правило всім іншим коштів не вистачало, тому що розподілом займалась ДПІ. Чомусь здається, що і в міністерстві на першому плані будуть податки.

Сьогодні адміністрування ЄСВ (надходження коштів, персоніфікований облік), призначення і виплата пенсій складають одне ціле, яке розірвати неможливо, звичайно, при бажанні все можливо, але наслідки будуть катастрофічні для всієї системи соціального страхування. Адже база даних ЄСВ є основною інформаційною складовою забезпечення соціальної допомоги: її адресності та справедливого розміру, надання допомоги по безробіттю та з тимчасової втрати працездатності.

Міністерство доходів і зборів хоче і повинно мати доступ до баз ЄСВ, але це питання можливо врегулювати і без передачі функцій адміністрування ЄСВ. Уже сьогодні обмін даними між Пенсійним фондом та державною податковою інспекцією проводиться в досить великих обсягах. І ці обсяги можна збільшити до 100 відсотків.

Можливо, варто було провести пілотний проект з адміністрування ЄСВ в одному з регіонів із подальшим аналізом практичних складнощів, виробленням рішень для їх подолання, так само, як і для усунення можливих помилок, на загальнодержавному рівні.

Всяке реформування вимагає часу і коштів. На розвиток Пенсійного фонду як бази соціального страхування затрачено більше 20 років і значні фінансові ресурси. Чи змарнуємо ми витрачені кошти? Визначення адміністратора ЄСВ і дасть відповідь на поставлене питання.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

2. Указ Президента України №726/2012 від 24.12.2012 року „Про деякі заходи з оптимізації центральних органів виконавчої влади”.

3. Баранник Л. Б. Проблеми впровадження єдиного соціального внеску в Україні / Л. Б. Баранник // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії. – 2007.– № 2 (18). – С. 10–17.

4. Бровенко М. О. Проблеми та перспективи розвитку системи соціального страхування в Україні / Бровенко М.О.//Фінанси, 2009. – С.50-56.

5. Вісник Пенсійного фонду України, загальнодержавне інформаційно-аналітичне видання. – 2013 - № 2(128).

6. Ільчук Л.І. к.політ.н.доцент. Щодо єдиного соціального внеску: точка зору / Ільчук Л.І. // Центр перспективних соціальних досліджень. http://www.cpsr.org.ua/