Медицина/ 6. Експериментальна та клінічна
фармакологія
Сидорчук С.Г., Огоновський Р.З., Пастернак Ю.Б.
Львівський національний
медичний університет ім. Данила Галицького
Ефективна ранозагоювальна
концентрація мазевої форми композиційної суміші γ-кротонолактону
та Zn-карнозину
Лікування ран відноситься до одних з найбільш старих проблем, які не
втрачають свою актуальність і сьогодні. Величезний клінічний досвід, здобутий
при теоретичному та практичному вивченні цієї частки хірургії, вказує на те, що
навіть найефективніші лікарські засоби в процесі їх застосування втрачають свою
ефективність [1, 6, 8].
У даний час проводяться роботи по створенню нових лікарських
препаратів, які б за своїм механізмом дії відповідали патогенетичним процесам,
суттєво підвищували ефективність лікування ран та забезпечували профілактику
ранових ускладнень [2, 3, 7, 9, 10].
На нашу думку, цікавим для експериментального та клінічного дослідження
буде комплексний препарат, який представляє собою композиційну суміш
ефективного антибактеріального препарату, та речовини, яка володіла б
вираженими антиоксидантними і антигіпоксидними властивостями. Нами було
запропоновано нову композиційну суміш похідних γ-кротонолактону, хелатних
комплексів Zn-корнозина і
суміш карбонових кислот (надалі – КС), яка є принципово новою
біологічно-активною хімічною композицією, в основі якої лежать речовини
природного походження, які мають низьку
токсичність, високий рівень біотрансформації, не акумулюються в організмі, при
цьому володіють широким спектром фармакологічної активності [4].
Так як у дослідженнях поставлено мету визначити особливості загоєння рани під впливом засобу, виготовленого на гідрофільній основі з гіпоосмотичними властивостями та адаптованого для корекції у другій та третій фазі перебігу ранового процесу, першим етапом було встановлення невідомої до цього часу ефективної ранозагоювальної концентрації КС, яка б відповідала вказаним вимогам.
Матеріали та методи. Дослідження проводили за допомогою мазевих
зразків КС з різною концентрацією активної речовини до виявлення оптимального
терапевтичного ефекту на моделі дерматомної рани початковою площею 400 мм2.
Експеримент з нанесення неінфікованої площинної рани було проведено на 60
білих щурах-самцях з масою 180-220 г, розділених на 6 груп по 10 тварин у
кожній. Щурі 1-ої групи лікування не отримували і слугували контролем, а 2-6
групи лікування проводили шляхом нанесення мазі в концентрації відповідно 1 %, 2
%, 3 %, 4 %, 5 %. Лікування проводили шляхом одноразового щоденного змазування
рани, починаючи з другого дня досліду.
Ступінь лікувальної дії мазі визначали за динамікою зменшення площі
рани на 7, 14, 21 та 28 добу. Площу рани визначали за допомогою прозорого
паперу, на який наносили контури рани в різні терміни спостереження. Обробку
отриманих результатів здійснювали за допомогою персонального комп'ютера шляхом
сканування та визначення площі фігур у програмі "Microsoft Visio Pro
2007". За динамікою зміни площі рани
вираховували відсоток
зменшення ранової поверхні по відношенню до початкового стану – 400 мм2
формулою:
,
де Sd –
площа рани на день вимірювання у мм2.
Результати досліджень та їх обговорення. Спостереження проводили щоденно. У перші дні експерименту у всіх групах тварин визначалися набряк та гіперемія тканин, що вказувало на розвиток запального процесу. Ці ознаки зменшувалися значно швидше у тварин, які отримували відповідне місцеве лікування, та в переважній більшості вже на 3 добу рани були сухими, краєвий набряк практично був відсутнім, поведінка тварин та їх реагування на нанесення мазі також була спокійною.
У всіх групах тварин спостерігалося поступове зменшення площі рани, проте інтенсивність регенерації у дослідних групах була значно більшою. Якщо у переважної більшості тварин контролю на закінчення експерименту (28 доба) виявлялися ще незагоєні рани, вкриті кірками, то у тварин, які отримували відповідне лікування, у багатьох випадках визначити місце пошкодження було важко, воно починало вкриватися шерстю.
Отримані результати величини площі рани та її зміни впродовж експерименту подано у таблиці 1.
Таблиця 1
Зміна
площі рани в залежності від концентрації мазі КС, M±m, (n=10)
|
Умови
досліду |
Площа
рани, мм2 |
||||
|
Початкова |
7
доба |
14
доба |
21
доба |
28
доба |
|
|
Контроль |
400 |
372,5±7,6 |
264,0±12,7 |
72,5±6,5 |
23,0±6,0 |
|
1 % |
400 |
352,0±4,0* |
232,0±10,1 |
60,1±6,3 |
21,0±2,4 |
|
2 % |
400 |
270,5±6,5* |
139,0±9,0* |
34,5±4,8* |
10,0±2,3 |
|
3 % |
400 |
255,0±7,7* |
125,5±7,8* |
21,5±3,9* |
3,5±1,2* (5) |
|
4 % |
400 |
265,0±7,6* |
135,5±7,8* |
31,6±3,8* |
8,5±2,9* (3) |
|
5 % |
400 |
333,0±7,3* |
238,5±6,8 |
53,0±5,0* |
12,5±2,8 |
|
Примітки: 1. * – статистично достовірний результат
відносно контролю 2. У дужках (…) – кількість тварин із
повністю загоєною раною |
|||||
Наведені дані вказують, що всі мазеві препарати, які містили КС, при їх щоденному нанесенні на поверхню дерматомної рани мали ранозагоювальний ефект, що виявлявся у достовірному прискореному зменшенні площі рани відносно нелікованої групи тварин. Проте також виявлено дозозалежну дію, яка змінювалася у залежності від концентрації досліджуваної КС.
Ступінь лікувальної дії мазей визначали за відсотком зменшення ранової поверхні за відношенням до початкового стану (400 мм2) за поданою вище формулою. Загальна тенденція зміни площі ран та їх загоєння подано у таблиці 2 та рисунку 1.
Таблиця 2
Відсоткові
значення зміни площі дерматомної рани у тварин різних груп, M±m, (n=10)
|
Умови
досліду |
Зменшення
площі рани, % |
|||
|
7
доба |
14
доба |
21
доба |
28
доба |
|
|
Контроль |
7 |
34 |
82 |
94 |
|
1 % |
12 |
42 |
85 |
95 |
|
2 % |
33 |
65 |
91 |
97 |
|
3 % |
37 |
69 |
95 |
99 |
|
4 % |
34 |
66 |
92 |
98 |
|
5 % |
17 |
40 |
87 |
96 |
Рис. 1. Відсоткові величини площі рани у залежності від концентрації нанесеної мазі до її початкового значення (100 %)
Ранджування отриманих даних вказує, що найбільше зменшення площі рани у всіх термінах дослідження виявлено у групі тварин, лікованих 3 % концентрацією досліджуваної композиційної суміші. На закінчення спостереження у половини таких тварин нанесена рана повністю загоїлася, а середній показник позитивної динаміки становив 99,12 %.
На другому місці розмістилися показники тварин, яких лікували 4 % концентрацією КС у досліджуваній мазі. Кількість тварин з повністю загоєною раною у цій групі склала 3 особи, а середній показник зменшення площі рани склав 97,87 %.
Отримані показники у тварин лікованих меншою концентрацією основної діючої речовини (композиційної суміші похідних γ-кротонолактону та Zn-карнозину) вказують, що збільшення концентраціє призводить до збільшення ефективності дії фармакологічного засобу (у групі тварин з 2 % концентрацією мазі зменшення площі рани на 28 добу доходила до 97,5 %, а при 1 % концентрації – 94,75 %). В той же час, збільшення дози складових КС у мазі до 5 % призводить зо сповільнення швидкості загоєння, а позитивна динаміка на завершення спостереження становила 96,87 %.
Висновки. Підводячи підсумок проведеного дослідження інтенсивності зменшення площі експериментальної рани, можна констатувати, що 3 % концентрація КС у мазі на гідрофільній гіпосмотичній основі володіє найбільшою ранозагоювальною дією. Знаючи відсотковий вміст основних діючих складових суміші, можна встановити, що 100 г зазначеної мазі буде містити 1,56 г γ-кротонолактону та 0,45 г Zn-карнозину [5].
Література.
1.
Березняков
А.В. Експериментальне дослідження репаративної активності мазі "Глітацид"
на асептичні та інфіковані рани шкіри / А.В. Березняков, С.Б. Попов, О.А. Рубан
// Український біофармацевтичний журнал – 2010. – №6 (11). – С. 42-44.
2.
Галимзянов
Ф.В. Лечение инфицированных ран и раневой инфекции. Учебное пособие. / Ф.В.
Галимзянов // Екатеринбург: УГМА, 2012. – 88 с.
3.
Коньков
Д.Г. Фармакотерапевтична ефективність мазей, що містять відборон, при
експериментальних ранах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.мед.наук:
спец.14.03.05 "Фармакологія"/ Д.Г.Коньков. – Одеса, 2009. – 20 с.
4. Огоновський Р. З. Пофазна швидкість
загоєння експериментальної інфікованої рани на тлі адреналінового пошкодження
міокарді та її корекції / Р. З.
Огоновський, М.С. Регеда, Ю. Б. Пастернак // Досягнення біології та медицини. –
2012. – № 3. – С. 16–19.
5.
Патент
на корисну модель № 76971. Антимікробний, протизапальний, регенеруючий,
знеболюючий засіб для терапії 2-3 фази ранового процесу, опіків,
гнійно-запальних захворювань шкіри / С.Г. Сидорчук, І.М. Бобиляк, Р.М. Федін,
І.В. Стубіцький, Р.З. Огоновський, Ю.Б. Пастернак; реєстрація - 25.01.2013.
6.
Development
of a Bayesian model to estimate health care outcomes in the severely wounded /
A. Stojadinovic, J. Eberhardt, T. S. Brown [et al.] // J. Multidiscip. Healthc.
– 2010. – Vol. 6, № 3. – P. 125–135.
7.
Hindhede A. A clinical case-series evaluation of a
superabsorbent dressing on exuding wounds / A. Hindhede, F. Meuleneire // Journal
of Wound Care. – 2012. – № 11. – P. 576-580.
8.
Kieser D. C. Leading wound care technology : The ARANZ
medical silhouette / D. C. Kieser, C. Hammond // Adv. Skin Wound Care. – 2011.
– № 2. – P. 68–70.
9.
Pastar I. Micro-RNAs: New Regulators of Wound Healing
/ I. Pastar, H. Ramirez, O. Stojadinovic and oth. // Surgical Technology
International. – 2011. – №12. – P. 51-60.
10. White R. Wound colonization and infection: the role of topical antimicrobials/ R. White, R. Cooper, A. Kingsley // Brіtish Journal Nursery. – 2011. – Vol. 10, № 9. – P. 563-578.