Медицина

Медицина. Клиническая медицина

Кравець Т.П.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Економічне обґрунтування профілактики

Планування санаційно-профілактичних заходів є актуальним питанням для кожного організатора стоматологічних закладів, які мають складати план санацій для організованих колективів дітей шкіл, дитячих дошкільних та середніх навчальних закладів (ПТУ).

Для правильного розрахунку робочого часу для санації певного організованого колективу слід мати необхідну інформацію щодо кількості дітей, поширеності карієсу зубів у дітей даного регіону, даних про кількість обстежуваних дітей, співвідношення неускладненого до ускладненого карієсу, захворювання тканин пародонту та слизової оболонки порожнини рота (СОПР), кількість зубів, що підлягають видаленню. Усі необхідні розрахунки проводять після профілактичного огляду певного дитячого колективу. Складання плану-графіку для санації певного контингенту проводиться з урахуванням розрахунку кількості робочих днів за формулою ЦНДІС:

А* = Б* + В* + Д* + Е* + Ж* + И* + К* + Л* ± Н де:

М О

А	УОП за ЦНДІС	Кількість робочих днів	А *	УОП за наказом № 302
Б	0, 25	Для огляду дитини з оцінкою ГІ, РМА, CPITN	Б – к-ть дітей	2,0 х Б
В	0,5	Для огляду здорових дітей, не потребують лікування	В - к-ть дітей	1,0 х В
Г	0,5	Для лікування карієсу	Г - к-ть дітей	1,5-1,75-2,0 х Г
Д	3,5	Для лікування ускладненого карієсу	Д - к-ть дітей	3,0-4,0-5,0 -6,0 х Д
Е	0,25	Одне відвідування для лікування пародонтиту і захворювань СОПР	Е – середня к-ть відвідувань	1,0-2,5-3,5 х Е
Ж	0,5	Видалення молочного зуба (фіз. рухливість)	Ж – к-ть зубів	1,0 х Ж
І	1,0	Видалення постійного зуба	І – к-ть зубів	1,5 х І
К	0,5	Пришліфовка 2-х зубів для усунення супраконтактів	К – к-ть дітей з патологією	1,0 х К
Л	3,0	Навчання міогімнастиці (по 0,5 УОП на відвідування, № 6)	Л – к-ть дітей з патологією	3,0 х Л
М	УОП	20 УОП при 6-денному, 25 УОП при 5-денному тижні	М – 20-25 УОП
Н О		Різниця у роках (при щорічному плануванні)

Але при плануванні розрахунку робочого часу для організованих колективів слід враховувати не тільки робочий час, необхідний для проведення санаційних заходів, а й включати робочий час, який необхідний для проведення профілактичних заходів. Лише при правильному плануванні робочого часу із обов’язковим врахуванням профілактичних заходів можливо розраховувати на ефективність запровадження і виконання Програми профілактики у регіоні та заощадження (вивільнення) робочого часу на повторні санаційно-профілактич ні заходи у наступні роки.

Метою нашої роботи було економічне обґрунтування проведення санаційно-профілактичних заходів у організованих колективах та визначення ефективності запровадження профілактики карієсу зубів серед підлітків 14-16 років.

Матеріали і методи дослідження

Проведено профілактичне обстеження серед 163 підлітків 14-16 років (з них 86 підлітків профілактичної групи і 77 підлітків контрольної групи, хлопчики і дівчатка в обох групах представлені однаково).

Усім підліткам проводили огляд ротової порожнини, визначали індекси захворюваності карієсом зубів - поширеність, інтенсивність карієсу – КПВ, стан резистентності емалі – ТЕР (В.Р.Окушко, 1983), гігієнічний стан – ГІ (Ю.А.Федоров, В.В.Володкіна, 1971), кислотність слини – рН – за допомогою індикаторного паперу з градацією кольорової шкали 5,2 - 7,4). Стоматологічний статус у підлітків реєстрував наявність неускладненого і ускладненого карієсу, захворювання тканин пародонта (гінгівіт) та у двох підлітків діагностовано захворювання СОПР (м’яка лейкоплакія).

У профілактичній групі профілактичні заходи включали екзогенне покриття зубів фторлаком, ендогенне призначення вітамінно-мінерального комплексу «Дуовіт» по 2 драже на день і льодяників ехінацеї пурпурової по 1 льодянику тричі на день упродовж 1 місяця та індивідуальні гігієнічні засоби. Підлітки контрольної групи застосовували тільки індивідуальні гігієнічні засоби по догляду за ротовою порожниною.

Приріст карієсу прогнозували і розраховували за даними О.Ю.Григор’євої (1981). Приймаючи до уваги, що ТЕР-тест є динамічний показник, ми використали його у якості критерію для розподілу у групи диспансерного нагляду. Динамічне спостереження проводили упродовж 3 років. За формулою ЦНДІС визначали розрахунок робочого часу, необхідного для проведення санаційно-профілактичних заходів для цього контингенту.

Результати дослідження

Розповсюдженість карієсу зубів серед підлітків у 14 років становить 71,17%, інтенсивність карієсу у підлітків профілактичної групи становить КПВ 2,91±0,24, у групі контролю КПВ 2,94±0,28 (р>0,05).

Гігієнічний стан у підлітків у 14 років перебуває в межах незадовільного у профілактичній групі – ГІ 2,52±0,07 балів, в контрольній групі ГІ 2,55±0,07 балів (р>0,05), причому, в обох групах гігієнічний стан у хлопчиків гірший, ніж у дівчаток. Недбалий догляд за ротовою порожниною і несвоєчасне видалення зубного нальоту є фактором ризику виникнення карієсу.

РН слини в усіх підлітків перебуває у межах слабко кислої в профілактичній групі рН 6,47±0,04 балів, в контрольній групі рН 6,45±0,04 балів (р>0,05), проте, у хлопчиків в обох групах кислотність слини наближується до слабко лужної, а у дівчаток, навпаки, знижена до критичної. Зниження рН слини призводить до зниження її мінералізуючої функції. Такі фактори ризику суттєво позначаються на резистентності емалі зубів: у підлітків 14 років резистентність емалі зубів знижена і у підлітків профілактичної групи є ТЕР 4,76±0,15 балів, в контрольній – ТЕР 4,58±0,16 балів (р>0,05), у хлопчиків і дівчаток резистентність емалі знаходиться майже на однаковому рівні.

За ТЕР-тестом для диспансерного нагляду усі підлітки розподілились: І група – 39 чол. (23,93%), ІІ група – 77 чол. (47,24%), ІІІ група – 34 чол. (20,86%), IV група – 13 чол. (7,97%), (табл.1).

Отже, захворюваність карієсом зубів у підлітків 14 років відбувається на тлі зниження резистентності емалі та наявності факторів ризику у ротовій порожнині. Прогностично планується приріст карієсу у підлітків з компенсованим карієсом +1; з субкомпенсованим карієсом +2; з декомпенсованим карієсом +3 і більше. Разом у перший рік спостереження для санації 163 підлітків необхідно 14,58 днів для роботи 1 лікаря-стоматолога. На наступний рік планується обсяг робіт виконати упродовж 15,45 днів.

Під впливом запровадження профілактичних заходів редукція карієсу за ТЕР-тестом через 1 рік становить 21%, що вплинуло на зменшення енерговитрат на санаційно-профілактичні заходи на -1,86 днів. Через 2 роки редукція карієсу за ТЕР-тестом становить вже 28,66%, що сприяло зменшенню енерговитрат на -2,51 днів. Через 3 роки редукція карієсу зростає до 36,36% і зменшує кількість енерговитрат на -3,18 днів. Разом упродовж 3 років запровадження профілактики у підлітків 14-16 років сприяло зменшенню енерговитрат на санаційно-профілактичній роботі до -7,55 днів. За прогнозом без запровадження профілактики карієсу у підлітків 14-16 років упродовж 3 років спостереження обсяг санаційних робіт мав би зрости відповідно на +7,55 днів і тоді необхідний розрахунок часу для санації цього контингенту склав би 22,13 днів!

Наочно зміцнення твердих тканин зубів під впливом профілактичних заходів спостерігається у динаміці за показником ТЕР-тесту у профілактичній та контрольній групах (табл.1), (рис.1,2,3,4).

Отже, під впливом профілактичних заходів у підлітків профілактичної групи відбувається вірогідне зміцнення твердих тканин зубів, що наочно відображається на підвищенні ТЕР-тесту до карієсстійкої емалі зубів упродовж 3 років спостереження.

Таблиця 1

Динаміка ТЕР-тесту у підлітків профілактичної і контрольної груп

Профілактична група n=86

Контрольна група n=77

ТЕР

роки

III

(18,6%)

(52,3%)

(22,1%)

(7,0%)

(29,9%)

(41,6%)

(19,5%)

(9,0%)

(38,4%)

(48,8%)

(12,8%)

(7,8%)

(44,1%)

(37,7%)

(10,4%)

(54,7%)

(40,7%)

(4,6%)

(9,1%)

(37,7%)

(40,3%)

(12,9%)

(67,4%)

(32,6%)

(10,4%)

(36,4%)

(16,8%)

Рис.1. Початкові дані ТЕР-тесту у підлітків

Рис.2. Динаміка ТЕР-тесту у підлітків через 1 рік

Рис.3. Динаміка ТЕР-тесту у підлітків через 2 роки

Рис.4. Динаміка ТЕР-тесту у підлітків через 3 роки

Вже через 1 рік у підлітків профілактичної групи немає жодного підлітка з дуже карієссприйнятливими твердими тканинами зубів (IV група). Така ж тенденція спостерігається і у наступні роки спостереження. Причому, вірогідно через 2 роки після запровадження профілактики емаль зубів у підлітків зміцнюється і стає тільки карієсстійкою (І група) та умовно резистентною (ІІ група.). У такі ж строки спостереження у підлітків контрольної групи, навпаки, спостерігається щорічне зниження резистентності емалі зубів і збільшення кількості підлітків з карієссприйнятливими (ІІІ група), дуже карієссприйнятливими (IV група) та умовно резистентними (ІІ група) твердими тканинами зубів.

Висновки

Запровадження профілактики сприяє вірогідному зменшенню приросту карієсу зубів та зростанню показника редукції карієсу зубів у підлітків 14-16 років за рахунок як усунення факторів ризику, так і зміцнення твердих тканин зубів.

Запровадження профілактики суттєво впливає на зниження приросту карієсу зубів та сприяє зменшенню енерговитрат на проведення санаційно-профілактичної роботи серед певного контингенту упродовж динамічного спостереження.

Запровадження профілактики серед підлітків 14-16 років сприяє вивільненню робочого часу та зменшенню матеріальних витрат на проведення санаційно-профілактичних заходів.

Література

Окушко В.Р. Клиническая физиология эмали зуба.- К.: Здоров’я, 1984.-С.39-39

Разумеева Г.И., Удовицкая Е.В., Букреева Н.Н. Первичная профилактика стоматологических заболеваний у детей.- К.: Здоров’я, 1987.-С.8-57.