Ісаєва О.С.

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Питання лінгвістичної підготовки майбутніх медичних працівників

Лінгвістична підготовка у вищому медичному навчальному закладі сприяє формуванню особистості майбутнього лікаря за умови впровадження в цей процес рефлексивних технологій і інтеграції дисципліни «Іноземна мова» з іншими гуманітарними й природничо-науковими дисциплінами. Тому принципово важливим є використання в процесі занять завдань, заснованих на соціальних принципах, що пов'язані із завданнями з реального життя [1, с. 190].

При вивченні іноземної мови підвищується ефективність розвитку в студентів таких професійно значущих умінь, як аналіз і узагальнення інформації, зіставлення конкретного й абстрактного, уміння робити інтуїтивні висновки, передбачити результати. За час навчання у ВНЗ при наявності сприятливих умов у студентів відбувається розвиток усіх рівнів психіки. Вони визначають спрямованість розуму людини, тобто формують склад мислення, який характеризує професійну спрямованість особистості [2, с. 648]. Отже, навчання іноземній мові сприяє розвитку розумових здібностей, клінічного мислення та рефлексії.

У процесі навчання іноземній мові важливо не лише сформувати в студентів предметні знання, уміння й навички, але й розвинути пізнавальні здібності [3, с. 92; 4, с. 143].

Для мобілізації внутрішніх резервів іншомовної педагогіки необхідним є інструмент, за допомогою якого було б можливо тісно пов'язати мовленнєву освіту з професійною, навчальну діяльність над мовною інформацією із професійною, а також психологічно мобілізувати студентів шляхом розвитку їхніх професійних інтересів. У якості такого інструмента можуть слугувати рефлексивно орієнтовані технології навчання іноземній мові.

Формування навичок рефлексії в студентів вищих медичних навчальних закладів у процесі навчання іноземній мові необхідно розглядати як цілеспрямований вплив на особистість студента з метою формування в нього: рефлексивного мислення, що сприяє активному входженню в сферу професійних відносин; навичок самооцінки й самопізнання, керуючись якими фахівець-медик буде успішно реалізовувати свої потенційні можливості в професійній діяльності; якостей, які стануть підґрунтям досягнення успіху в подальшій професійній діяльності.

Професійне навчання іноземній мові, у тому числі й навчання студентів-медиків, пов'язане із професійним спілкуванням. Професійне спілкування, як правило, вимагає більш високого рівня володіння мовою, ніж просте вирішення примітивних комунікативних завдань. Згідно з концепцією, розробленою Р. Кінг для навчання фахівців в галузі фармації, у групі крім вивчення мови студент проходить певний психологічний тренінг спілкування, маючи можливість багаторазового використання того самого матеріалу в різних ситуаціях, крім того, група сприяє виробленню адекватної самооцінки [5, с. 14].

Комунікативна природа мови досі залишається не пізнаним явищем. Як зазначає Р.П. Мільруд, згідно із традицією при навчанні іноземної мови спочатку моделюється «книжковий» варіант формулювання думок, що позбавляє мовлення необхідної природності. Це утруднення особливе знайомо студентам нелінгвістичних ВНЗ. У програмі й у підручниках основна роль приділяється саме науковій тематиці, і тексти в посібниках викладені також у науковому стилі. У результаті цього в учнів виникають складності при складанні діалогів, у яких поряд з науковими лексичними одиницями мають бути присутніми мовні кліше й розмовні мовленнєві обороти. Тому великого значення набувають мовленнєва й немовленнєва поведінка студентів на занятті й під час самостійної роботи над мовою, усвідомлене вживання мовленнєвих оборотів і творча робота [6, с. 26]. Під мовленнєвою поведінкою розуміється весь комплекс емоційно-психологічного настрою того, хто навчається, що виявляється у висловленнях і у вчинках [7, с. 12]. Як відомо, рефлексивна культура включає процес самооцінки й оцінки іншого. Цей процес особливо важливий у навчанні іноземним мовам. Оскільки рефлексивна культура заснована на осмисленні використаного досвіду, то можна стверджувати, що вона забезпечує осмислення минулого й передбачення майбутнього. З позиції навчання, вона дає поштовх до пошуку нових технологій і прийомів в галузі навчання на основі самоаналізу діяльності, аналізу діяльності тих, хто навчається, і отриманих результатів. Той, хто навчається, має можливість ретельно обміркувати: свій план занять у цілому й кожний етап окремо, відзначити вдалі й невдалі моменти й визначити їх причину; діяльність тих, хто навчається, та її організацію, відмітити вдалі й невдалі моменти й знайти їх причину; отримані результати, пояснивши причин успіхів і невдач; додаткові можливості вдосконалення навчального процесу; шляхи вирішення проблем і подолання невдач [8, с. 31].

Відзначається роль різних психолого-педагогічних чинників у формуванні вмінь ділового спілкування майбутнього фахівця. Діагностування й прогнозування процесу розвитку цих навичок неможливе без чіткого уявлення про творчий і інтелектуальний потенціал студента, про здібності особистості, пов'язані з роботою й людьми, про якості, необхідні для такої діяльності [9, с. 203].

Таким чином, процес лінгвістичної підготовки у вищому медичному навчальному закладі є унікальним за своїми можливостями, має величезний потенціал, здатний внести вагомий вклад у розвиток людини як індивідуальності і професіонала.

Значущість лінгвістичної підготовки студента медичного ВНЗ обумовлює необхідність такої побудови навчального процесу з іноземної мови, щоб він мав неопосередкований характер (розробка міні-дискусій за фахом, самостійна робота на Інтернет-сайтах, складання професійного тематичного словника, читання й реферування наукової літератури тощо).

Тому важливо організовувати навчальний процес таким чином, щоб студенти мали потребу в самоосвіті, самоаналізі й самоконтролі, і мали можливість реалізувати власні наміри.

Індивідуально-професійний розвиток студента вищого медичного навчального закладу в процесі вивчення іноземної мови не виникає на порожньому місці, він формується на основі набутих людиною знань і вмінь. Формування особистості майбутнього медичного працівника в ході вивчення іноземної мови має різнорівневий характер, тому динаміка процесу вдосконалення того, хто навчається, буде залежати від створення сприятливих умов, що сприяють розвитку його інтелектуальних, емоційних і рефлексивних здібностей.

Література:

1.   Раздорская О.В. Межпредметные связи в образовательном процессе медицинского вуза: знакомство с основами фармацевтического менеджмента в процессе изучения английского языка / О.В. Раздорская // Актуальные проблемы филологии и лингводидактики: Сб. науч. ст. / Отв. ред. Л.П. Дени­сова. – Курск, 2008. – С. 190-197.

2.   Столяренко Л.Д. Основы психологии / Л.Д. Столяренко. – Ростов-н/Д.: Феникс, 2000. – 689 с.

3.   Черниченко О.Ф. Влияние решения мыслительных задач на практическое овладение иностранным языком / О.Ф. Черниченко // Мышление в производ­ственной деятельности: Материалы межвуз. науч-практ. конф. (7-9 апреля, 1992). – Ярославль: Ярославский гос.ун-т, 1992. – С. 92-93.

4.   Фаевцова О.Е. Практические аспекты на занятиях по иностранному языку в рамках построения курса по страноведению США / О.Е. Фаевцова // Актуальные проблемы современного иноязычного образования: Материалы междунар. конф. (26-29 апреля, 2005) / Отв. ред. В.И. Провоторов. – Курск: Курск. гос. ун-т, 2005. – Ч. 2. – С. 142-145.

5.   Кинг Р. Новые задачи фармацевтов в оказании первичной помощи – обучение / Р. Кинг // Монитор основных лекарств. Русское издание. – № 17. – 2005. – С. 14.

6.   Мильруд Р.П. Коммуникативность языка и обучение разговорной грамматике (упрощённым предложениям) / Р.П. Мильруд // Иностранные языки в школе. – 2001. – № 10. – С. 26.

7.   Ронжина К.В. Использование рефлексии в процессе подготовки учителя иностранного языка / К.В. Ронжина // Преподаватель. – № 2. – 2000. – С. 12-13.

8.   Сороковых Г.В. К вопросу о языковой подготовке студентов-нефилологов в педагогическом вузе / Г.В. Сороковых // Университетская наука и образо­вание в свете мировых интеграционных процессов. – Курск, 2001. – С. 30-33.

9.   Пенькова О.В. Некоторые аспекты формирования умений делового общения средствами иностранного языка у студентов вуза / О.В. Пенькова // Человек, культура, цивилизация на рубеже II и III тысячелетий: Тр. Междун. науч. конф. (3-5 октября, 2000). – Волгоград: ВолгГТУ, 2000. – Т. 2. – С. 200-204.