Майський Г.Ю.

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків, Україна

Завдання репродуктивно-діяльнісного етапу педагогічної практики студентів

Педагогічна практика на репродуктивно-діяльнісному етапі за своїм змістом і характером навчальної діяльності практикантів є активною, тому що студенти не лише спостерігають і аналізують навчально-виховний процес у навчальних закладах середньої й середньої професійної освіти, але й самостійно проектують і проводять навчальні заняття й виховні заходи.

На репродуктивно-діяльнісній педагогічній практиці у студентів формуються уявлення про цілісний педагогічний процес, його методологію й технології.

На даній практиці студенти мають опанувати окремими видами професійно-педагогічної діяльності на рівні репродукції за таким алгоритмом: проектування навчально-виховного процесу (навчальні заняття й позакласні виховні заходи), діагностика особистості учня і учнівського колективу (написання психолого-педагогічної характеристики учня і класу), аналіз досвіду педагогічної діяльності педагогів-професіоналів, вивчення ходу й результативності навчального й виховного процесів.

При проходженні практики у студентів формуються такі вміння: застосування дидактичних засобів навчання й контролю; організація ефективної навчально-пізнавальної діяльності учнів; використання форм, методів і прийомів актуалізації діяльності учнів; організація контролю й корекції засвоєних знань; проведення діагностики рівнів розвитку особистості й колективу; виявлення активу, лідерів групи й «ізольованих» учнів; установлення рівнів розвитку особистості й колективу; складання психолого-педагогічної характеристики учнів і колективу; експлуатація навчального устаткування; використання соціально-психологічних методик для діагностики й розвитку міжособистісних відносин тощо.

Спеціально підібраний комплекс педагогічних завдань, чітке формулювання цілей навчання для всього етапу практики й за кожним завданням, а також розроблена організаційно-методична система управління процесом засвоєння професійно-педагогічних дій дозволяють студентам досягти репродуктивного, а за деякими видами вмінь і творчого рівня сформованості основних технологічних і узагальнених професійно-педагогічних умінь.

Репродуктивно-діяльнісна практика здійснюється на базі старших курсів навчальних закладів середньої й середньої професійної освіти. Студенти перебувають у навчальному закладі не менше 6 годин на день, включаючи відвідувані практикантом заняття, позакласні заходи, роботу в бібліотеці навчального закладу, педагогічному кабінеті, лабораторіях, майстернях, а також пробні заняття, проведені студентами-практикантами.

Контроль над роботою студентів здійснюється керівником практики від навчального закладу середньої й середньої професійної освіти, бригадиром практикантів, керівником від ВНЗ, адміністрацією навчального закладу.

Методичні розробки навчального заняття й позакласного виховного заходу попередньо представляються студентом-практикантом керівникові практики й методистові вищого навчального закладу. У випадку недостатньої підготовки практикант до проведення занять не допускається.

По закінченню практики впродовж тижня студент має представити керівникові практики від ВНЗ звіт і свою характеристику, підписану керівником і завірену гербовою печаткою навчального закладу середньої й середньої професійної освіти.

Для проведення навчальних занять студенти мають скласти його план; спроектувати методику його проведення (включаючи змістовий і організаційний аспекти); провести самостійно не менш 2-х навчальних занять по одній зі спеціальних дисциплін.

Також студенти здійснюють аналіз відвіданих навчальних занять і складають протокол обговорення заняття, проведеного практикантом. При цьому студентам необхідно проаналізувати професійну діяльність викладача-предметника; проаналізувати і оцінити результативність відкритого заняття, проведеного практикантом; сформулювати в усній і письмовій формі свої зауваження й положення щодо поліпшення роботи викладача й практиканта.

У ході написання психолого-педагогічної характеристики навчальної групи студенти підбирають і описують методи й засоби психолого-педагогічної діагностики групи учнів, складають схему вивчення колективу; складають психолого-педагогічну характеристику навчальної групи, у якій практикант провів пробні завдання й виховні заходи.

При здійсненні психологічного аналізу особистості учня-лідера студенти мають виявити учня групи зі статусом «зірки»; проаналізувати його особистість за допомогою відомих психологічних методик; написати докладну психологічну характеристику даного учня, звернувши увагу на причини його положення в групі.

Для складання сценарію виховного заходу й здійснення самоаналіз його проведення студентам необхідно підібрати необхідну методичну, художню, науково-популярну й періодичну літературу; написати сценарій виховного заходу (з урахуванням особливостей групи, традицій навчального закладу, особистого досвіду й досвіду, набутого на практичних заняттях з педагогіки); проаналізувати успішність своєї діяльності щодо проектування й реалізації сценарію.

Реєстрація записів педагогічних спостережень відбувається у щоденнику. При цьому студентам необхідно обрати оптимальну форму їх ведення; розвинути спостережливість, пунктуальність, акуратність, письмову мову на репродуктивному або творчому рівнях.

Література:

1. Абдуллина О.А., Загрязкина Н.Н. Педагогическая практика студентов / О.А. Абдуллина, Н.Н. Загрязкина. – М.: Просвещение, 1989. – 175 с.

2. Жукова Н.М., Зонина Н.А. Методические рекомендации по выполнению программы ознакомительной педагогической практики / Н.М. Жукова, Н.А. Зонина. – М.: МГАУ, 1999. – 17 с.