1. Педагогические науки/ Проблемы подготовки специалистов

К.пед.н. Кашпур Т.О.

Песляк Р.

Стахановський навчально-науковий інститут гірничих та освітніх технологій

Особливості організації позанавчальної роботи з учнями

Особистість учня формується не лише у навчанні та праці, а й у форматі вільного часу, у дозвіллі, коли вільно відбувається фізичний і духовний розвиток людини. Позанавчальна освіта є важливою складовою системи освіти України й значною мірою сприяє зростанню інтелектуального потенціалу суспільства, всебічному розвитку особистості як найвищої людської цінності.

Позанавчальна робота є однією зі складових професійної підготовки майбутнього фахівця, яка завжди відігравала важливу роль у системі освіти студентської молоді й значною мірою сприяла формуванню її ціннісних, моральних і професійних орієнтацій. Об’єктивний аналіз становлення й розвитку позанавчальних студентських організацій (клуби, гуртки, факультативи, будівельні й педагогічні загони тощо), вивчення досягнень світової педагогічної думки, творче використання їх з урахуванням вимог сьогодення дають можливість якісно оновити й удосконалити зміст позанавчальної діяльності учнів. Позанавчальна робота проводиться з метою формування в учнів громадянської позиції, збереження й примноження моральних, культурних і наукових цінностей в умовах сучасного життя, вироблення навичок конструктивної поведінки на ринку праці, збереження й відродження традицій навчального закладу.

Крім того, при організації виховної діяльності необхідно враховувати індивідуально-психологічні особистості кожного учня, мати уявлення про загальну спрямованість особистості та на цій основі допомогти учню визначити для себе найбільш оптимальні види позанавчальної діяльності, знайти своє коло міжособистісного спілкування, побудувати концепцію особистісного й професійного зростання.

Відзначимо, мета виховної діяльності в ПТНЗ полягає у створенні соціовиховуючого простору, який активно сприяє формуванню громадянської позиції учнів, їхніх позитивних культурно-ціннісних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до освіти, збереження й примноження традицій навчального закладу, вироблення вмінь конструктивної поведінки в студентському житті, професійній сфері діяльності та на ринку праці. Це і визначає характер концептуальних положень організації системи виховної діяльністі ПТНЗ, що ґрунтуються на системно-діяльнісному, особистісно орієнтованому та аксіологічному підходах. У нових соціально-економічних умовах необхідна система заходів щодо запобігання негативних тенденцій у формуванні особистості випускника ПТНЗ [2].

Спільна діяльність педагогів з навчання й виховання майбутніх фахівців детермінована низкою соціокультурних чинників. Серед них – зростаючий рівень громадської свідомості, що досягається за рахунок об’єднання зусиль усіх учасників освітнього процесу в ПТНЗ на підставі спільності цілей, принципів, норм, змісту освіти, стану суспільної моральності, науки й наукових знань, інших соціальних інститутів (від політики до релігії). Крім того, необхідно враховувати особливості реальної інфраструктури ПТНЗ, що включає матеріально-технічну базу ПТНЗ, устаткування навчальних приміщень, фонд навчальної літератури, технічні засоби навчання, інші необхідні умови для забезпечення інтелектуальних і фізичних потреб учасників освітнього процесу. Принципами функціонування виховної системи ПТНЗ як діяльнісної системи є принципи науковості й доцільності, історизму, координації та субординації, диференціації та інтеграції, комплексності й спадкоємності.

Виходячи з аналізу сучасного стану виховного процесу, ми вважаємо, що в сукупність функцій виховної системи ПТНЗ входять: культурно-освітня; регулятивно-виховна; організаційно-управлінська; комунікативна; соціально-інтеграційна; соціально-трансляційна; саморозвитку особистості та соціального спадкоємства.

Указані функції реалізуються через різні форми спілкування викладачів з учнями: групові – індивідуальні; формальні – неформальні; аудиторні – позааудиторні.

Ефективність навчально-виховного процесу багато в чому залежить від того, на якій основі здійснюється це спілкування (вільне або вимушене, добровільне або примусове, безсистемне або цілеспрямоване тощо).

Для учнів характерне інтенсивне й різнопланове спілкування (з іншими учнями, викладачами, іншими людьми) як у навчальний, так і в позавначальний, вільний час. А це означає, що виховний вплив може здійснюватися й поза сферою цілеспрямованого позитивного виховного впливу, і з іншими цілями.

Відзначимо, що духовно-моральний стан молоді, підготовка до самостійного життя й професійної діяльності у ХХІ столітті багато в чому залежать від якості освіти й виховання, що дає можливість людині не тільки отримати знання, але й досягти високого рівня культури, освіченості, соціальної компетентності. Виховання молоді в сучасному суспільстві реалізується в умовах економічного й політичного реформування, яке виражається в глибоких змінах у соціокультурному житті молодого покоління, функціонуванні освітніх установ, молодіжних громадських організацій і рухів, засобів масової інформації та ін.

Позанавчальна виховна робота – організація педагогом різних видів діяльності в позанавчальний час, що забезпечує необхідні умови для соціалізації особистості вихованця.

Позанавчальна виховна різноманітна за змістом і формами позанавчальна робота дозволяє під час дозвілля вживати таких заходів, які допоможуть об’єднати навчання й виховання. Позанавчальна робота в ПТНЗ спирається на студентське самоврядування, активність і самостійність учнів, керівна роль якої належить активу групи й куратору. Безумовно, виховання й навчання мають спільну мету – формування особистості майбутнього фахівця. Позанавчальна виховна робота містить форми, які забезпечують удосконалення загальної підготовки учнів з формування наукового світогляду, громадянського й патріотичного виховання, правового виховання, морального виховання, естетичного, трудового, фізичного, екологічного [1].

Отже, позанавчальну роботу в ПТНЗ ми розглядаємо як систему навчально-виховних заходів, які є невід’ємною складовою в процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів, і здійснюємо з метою створення умов для інтелектуального, духовного й професійного розвитку учнів.

Незважаючи на тісний зв’язок з навчальною роботою, позанавчальна має свої відмінності:

· участь учнів ПТНЗ у позанавчальній роботі добровільна, а на навчальному занятті – обов’язкова;

· позанавчальні заходи мають невимушений характер;

· різноманітні позанавчальні заходи виключають контроль у вигляді оцінки вмінь, навичок, знань;

· позанавчальна робота порівняно з навчальною надає більші можливості для прояву самостійності учнів, їхньої ініціативності й творчості.

Мета позанавчальної роботи – розвиток різноманітних інтересів і здібностей учнів, прищеплювання навичок трудової й суспільної діяльності; виховання самостійності й відповідальності, потреби в знаннях, уміннях, інтерес до науки, техніки, мистецтва, літератури.

Система позанавчальної виховної роботи в ПТНЗ характеризується керованістю, інтегрованістю, функціональним динамічним розвитком. У ПТНЗ їй властиві такі функції, як інтегруюча, регулююча й розвивальна. Перша з них забезпечує процес інтеграції роз’єднаних, неузгоджених виховних впливів усіх суб’єктів для ефективної організації позанавчальної виховної роботи. Розвивальна функція забезпечує динамічний поступовий розвиток й удосконалення системи позанавчальної виховної роботи в ПТНЗ. Джерелами розвитку системи позанавчальної виховної роботи в ПТНЗ, що визначають напрями й зміст діяльності всіх суб’єктів, є: соціальне замовлення випускника-спеціаліста; законодавчі, інструктивно-методичні документи; техніко-інформаційна система (наукова література, засоби масової інформації, комп’ютерна мережа); педагогічна практика й педагогічний досвід організації виховної діяльністі; аналіз стану системи на макро- і мікрорівнях управління.

Позанавчальну роботу ми розглядаємо як підсистему виховної діяльністі в ПТНЗ, зміст і організаційна форма якої зумовлені специфікою професійної підготовки майбутнього фахівця. Позанавчальній виховній роботі властива неперервність, цілеспрямованість виховного впливу, творчий характер взаємодії учасників виховного процесу, наявність об’єктивних (соціальні, матеріально-технічні) і суб’єктивних умов її організації (знання, уміння й навички суб’єктів виховання, позитивна мотивація спільної діяльності).

Організація позанавчальної виховної діяльності розглядається як сукупність процесів, цілеспрямованих дій суб’єктів (кураторів, студентського самоврядування, учнів) у позанавчальний час згідно з особливостями професійної підготовки майбутнього фахівця й забезпечує реалізацію особистісно орієнтованої моделі взаємодії учасників виховного процесу.

Необхідно пам’ятати, якщо в навчальний час діяльністю учня безпосередньо керує викладач, то в позанавчальний час вихованець здебільшого сам керує процесом оволодіння знаннями, формуванням умінь і навичок. У той же час позанавчальна робота в ПТНЗ має свою специфіку. Основна специфічна особливість позанавчальної роботи в ПТНЗ зумовлена специфікою професійно-педагогічної підготовки майбутнього інженера-педагога, який передбачає оволодіння не тільки спеціальними знаннями й уміннями зі спеціально-технічних предметів, але й оволодіння сукупністю професійної компетенції та особистісних якостей, необхідних для здійснення цілісного навчально-виховного процесу, що постійно ускладнюється із зростанням вимог суспільства до системи професійно-технічної освіти.

Позанавчальна діяльність – це невід’ємна частина студентського життя, як і навчальний процес. ПТНЗ повинен випускати всебічно розвинених молодих фахівців, професіоналів своєї справи, але все-таки найяскравіші, незгладимі враження від студентського життя залишаються саме від організації позанавчальної роботи. Природно, недоліки в цій системі будуть, оскільки позанавчальна діяльність настільки багатогранна, що не здатна врахувати всі інтереси наших учнів. Цілі й завдання позанавчальної виховної діяльності реалізуються через її різні напрями та комплекс цільових програм, що розробляються по мірі виникнення й визначення пріоритетів.

До провідних тенденцій організації позанавчальної виховної діяльності учнів належать професійно-педагогічна спрямованість, вирішення завдань виховання молоді, демократизація й гуманізація педагогічного процесу.

Таким чином, позанавчальна робота як складова частина виховної діяльністі майбутнього інженера-педагога в ПТНЗ, по-перше, надає можливість поглиблювати позитивні мотиви й формувати ціннісне ставлення до педагогічної діяльності, висувати мету відповідно до індивідуальних особливостей суб’єктів цієї системи, застосовувати різноманітну форму роботи як з окремими учнями, так і з учнівським колективом (групою). По-друге, визначаємо цю роботу як професійно орієнтовану систему, яка включає до складу певну сукупність форм, методів і засобів, здатних активно впливати на розвиток професійних умінь і відповідних особистісних якостей учнів.

Література

1. Романова С. В.  Організаційно-виховна робота куратора академічної групи у вищих технічних навчальних закладах : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Романова Світлана Вікторівна. — Слов'янськ, 2006. — 257 с.

2. Вишневский Ю.Р. Основные подходы к разработке концепции внеучебной работы со студентами // Проблемы воспитания студентов в современном вузе. Тезисы докладов Всероссийской научно-практической конференции. Екатеринбург, 15-16 апреля 1998 г. Часть I. Екатеринбург: Изд-во УГТУ. 1998. С. 52.