Педагогические науки/ 3. Методические основы воспитательного процесса 

Морквян І.В., Волосовцева А.О.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, Україна

Застосування інтерактивних методів навчання
під час проведення позакласних виховних заходів
у молодшій школі

Потреба сучасного суспільства у гармонійно розвиненій особистості, спроможної до активної діяльності та співпраці призводить до неперервних змін змісту й мети навчання. Педагогічний процес повинен бути спрямований на всебічний розвиток дитини починаючи із дитячого садка та забезпечувати наступність у подальшому її вихованні й навчанні в школі. Загально відомо, що полегшенню адаптації учнів молодших класів до навчання є організація та проведення позакласних виховних заходів із різних предметів. Зазначимо також, що на думку педагогів-науковців, застосування у навчально-виховному процесі інтерактивних методів навчання допомагає створенню атмосфери дружньої співпраці школярів щодо колективного вирішення певної проблеми.

В основу нашої роботи покладені теоретичні дослідження О. Видри, Л. Виготського, К. Дубініної, І. Кулагіної та інші, у яких розглядалися особливості психічного розвитку дітей шкільного віку; праці Н. Коломієць, О. Коротаєвої, А. Мартинець, Г. Мітіної, О. Пєхоти, Л. Пироженко, О. Пометун, Г. Самохіної, М. Скрипник, С. Стилік, Н. Суворової, О. Ярошенко та ін. в яких розкрито теоретичні аспекти сутності інтерактивних методів, їх класифікації, ефективності для розв’язання навчальних завдань.

Метою нашої публікації є визначення доцільності застосування інтерактивних методів навчання під час проведення позакласних виховних заходів у початковій школі.

Молодший шкільний вік (6-10 років) характеризується інтенсивним розвитком та якісним перетворенням пізнавальних процесів (керування пам’яттю, увагою, сприйняттям). У дитини змінюється структура поведінки. Вчинок набуває осмислення, з’являються зв’язки між бажаннями та наявними можливостями щодо їх реалізації, що передбачає інтелектуальну роботу, можливість оцінити наслідки вчинків.

Зазначимо також, що молодший шкільний вік – це період активного розвитку мислення, особливістю якого є виникнення внутрішньої інтелектуальної діяльності, яка незалежна від зовнішніх дій. Навчання для дитини стає провідною і значущою діяльністю, що характеризується не тільки отриманням нових знань, а й набуттям певного соціального статусу в шкільному колективі. Функція виховних заходів, у цьому випадку, сприяти активному становленню відносин між однолітками.

За допомогою організації та проведення позакласних заходів відбувається формування в учнів інтересу до шкільної діяльності, розвитку їх творчого потенціалу, здібностей у різних сферах. Застосування інтерактивних методів навчання спонукає дітей до активізації процесу мислення, аналізу, синтезу, розвитку логіки, колективного вирішення поставлених завдань, сприяють вихованню життєвих цінностей, навичок та якостей спілкування, дозволяють залучити до роботи всіх учасників, формувати уміння взаємодії учня з учителем й однолітками.

Зазначимо, що для дітей молодшого шкільного віку характерна недостатня сформованість волі до розв’язання поставленого завдання, уміння його прийняти і діяти. У них спостерігається усвідомлення мети, але немає цілеспрямованості в поведінці. Враховуючи основні положення психолого-педагогічних праць О. Видри, Л. Виготського, Д. Ельконіна, О. Пєхоти, Л. Пироженко, О. Пометун, С. Рубінштейна, В. Селіванова та власний педагогічний досвід ми пропонуємо під час проведення виховних позакласних заходів із предметів у початковій школі застосовувати такі інтерактивні методи навчання, як: «Асоціативний кущ», «Читання із зупинками», «Карусель», «Займи позицію», «Мозковий штурм», гра «Так-ні», «Незакінчені речення», «Мікрофон». Вони спонукають учнів до розвитку уяви і творчості, відвертого висловлювання думки, знаходження кількох рішень конкретної проблеми тощо.

Наприклад, метод «Мозковий штурм» передбачає висловлення учнями якомога більше варіантів вирішення проблеми і визначення найкращих із них, що можуть бути використані на практиці.

Організації активної взаємодії всіх учнів класу, формуванню словесно-логічного мислення, розвитку навичок спілкування, понятійного та теоретичного мислення сприяє метод «Асоціативний кущ».

Метод «Займи позицію» допомагає активізувати мислення у необхідному напрямі. Кожен із учасників повинен проаналізувати ситуацію, зважити всі можливі наслідки, за необхідності внести корективи та переосмислити власну точку зору. Важливою функцією методу є формування манери поведінки з урахуванням норм моралі та етикету (слухати співрозмовника: не ображати тих, хто має іншу думку), що допоможе дитині зайняти власну позицію та навчитися уникати конфліктів.

Методи «Мікрофон» та «Незакінчені речення» сприяють розвитку рефлексії. Учень вчиться спостерігати за власними досягненнями та розуміти значущість того, що він робить; навчання для нього стає осмисленою діяльністю.

Отже, на наш погляд, при організації та проведенні позакласних виховних заходів у початковій школі краще застосовувати такі інтерактивні методи навчання, як «Асоціативний кущ», «Читання із зупинками», «Карусель», «Займи позицію», «Мозковий штурм», гра «Так-ні», «Незакінчені речення», «Мікрофон». Вони викликають в учнів інтерес до знань і до навчально-виховного процесу, розвивають розумову діяльність, формують позитивні якості особистості і навички спілкування, допомагають адаптуватися до нового соціального середовища, сприяють формуванню правильної внутрішньої позиції.