Педагогические науки / Стратегические направления реформирования системы образования

Я.Ю. Михайленко

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент кафедри права та методики викладання історико-правознавчих дисциплін Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя О.С. Дудченко

Аналіз і розв’язання правових ситуацій на уроках правознавства

Ціннісне спрямування правової освіти передбачене Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти та новими навчальними програмами для загальноосвітньої школи. У цих документах зазначено, що процес формування ціннісних орієнтацій учнів передбачає свідоме сприйняття та засвоєння ними правових знань, формування позитивних ставлень до правових феноменів і виявлення результатів цієї роботи у правомірній поведінці. Формування в учнівської молоді позитивних моральних якостей, поваги до закону і загальноприйнятих норм поведінки у суспільстві, позитивного ставлення до нормативно-правових актів як законодавчої бази держави є пріоритетним завданням у навчанні школярів правознавства, яке здійснюється у 9–10 класах на уроках з навчальних предметів «Правознавство. Практичний курс» та «Правознавство».

Навчання основ правознавства із спрямуванням на формування правових ціннісних орієнтацій учня потребує розв’язання на теоретичному та практичному рівнях низки проблем: наукового обґрунтування, розробки та апробації відповідних додаткових елементів змісту предмету, визначення способів поєднання можливостей ціннісного змісту «Правознавства» з необхідними новими методами і формами організації навчання на конкретних уроках, їх ефективного запровадження у практику школи. Отже, розв’язання проблеми формування ціннісних орієнтацій учнів у процесі навчання «Правознавства» пов’язано з характеристикою відповідних теоретичних засад організації процесу навчання в психолого-педагогічному, дидактичному й методичному аспектах.

Педагоги мають також визначити арсенал засобів емоційного впливу на свідомість учнів через навчальні ситуації, пов’язані з повсякденним життям дитини та актуальними проблемами сьогодення, що розглядаються на уроці в контексті теми, що вивчається. Починаючи роботу над формуванням ціннісних орієнтацій на уроках правознавства, вчитель повинен відібрати ті прийоми і методи навчання, які найбільш адекватно відображають зміст навчальної роботи та дають можливість досягти запланованої мети.

Урізноманітнення видів та зміни характеру навчальної діяльності школярів, яка має стати більш творчою, самостійною, позбавленою постійної дріб’язкової опіки з боку вчителя. Тож у шкільну практику все ширше входять лекції, семінари, навчально-практичні заняття, інтегральні уроки, дидактичні ігри тощо. Всі ці заняття передбачають розширення змісту й зміну характеру навчально-пізнавальної діяльності школярів. Найголовнішою їх ознакою є вихід за межі не лише шкільних ситуацій, спроба ввести учнів у сферу соціальних, виробничих відносин, сформувати в них не лише основи знань, а й навички соціальної поведінки. З’явились і спеціальні заняття, присвячені формуванню загальних навчальних умінь, особливо вмінь організації навчальної діяльності, оскільки формування їх на уроках з різних предметів паралельно з вивченням програмного матеріалу не дає бажаних наслідків. Засвоєння таких знань на спеціальних міжпредметних заняттях з наступним відпрацюванням практичних дій під час вивчення різних навчальних предметів через систему доцільно дібраних завдань дає змогу уникнути дублювання в роботі педагогічного колективу та підвищує ефективність роботи.

Дидактичні ігри й заняття дають гарний результат лише в тому випадку, якщо ясно уявляєш, які завдання можуть бути вирішені в процесі їхнього проведення й у чому особливості проведення цих занять на щаблі раннього дитинства. Психологами доведено, що знання, засвоєні без інтересу, не забарвлені власним позитивним відношенням, емоціями, не стають корисними – мертвий вантаж. Цікавість може бути задана несподіваною для дітей постановкою або формулюванням питання, створення проблемної ситуації, надзвичайною формою ведення уроку. Завжди можна відшукати щось цікаве й захоплююче в житті.

Одне з основних завдань шкільного курсу правознавства – вироблення в школярів умінь та навичок застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці. Найбільш ефективним засобом, що забезпечує виконання цього завдання, є, на нашу думку, розв’язування учнями правових задач, що дає можливість не тільки перевіряти рівень засвоєння старшокласниками теоретичного матеріалу, а й виявляти прогалини у знаннях, щоб вчасно усувати їх. Розв’язування задач сприяє засвоєнню навчального матеріалу на якісно вищому рівні, створює передумови для вироблення умінь та навичок застосовувати аналоги закону та аналогії права, сприяє виробленню навичок критичного мислення, розвитку творчої уяви учнів. Але, мабуть, найбільш цінним у процесі розв’язування задач є те, що школярі мають можливість відстежити взаємодію правових норм у конкретних юридичних ситуаціях, вчаться сприймати право саме як систему, а не як механічний набір правових норм. Розв’язування правових задач, зокрема задач на міжгалузеві зв’язки, є надзвичайно дієвим засобом систематизації правових знань, що є особливо важливим для учнів, які поглиблено вивчають правознавство, є учасниками правознавчих олімпіад 3-го та 4-го етапів. Наша стаття адресована передусім учителям, які працюють з такими дітьми. У зв’язку з цим доречно наголосити, що задачі такого рівня складності слід розв’язувати на факультативних заняттях. Їх можна пропонувати як завдання на олімпіади обласного та всеукраїнського рівня, оскільки одна така задача дає можливість перевірити знання учнів одразу з кількох галузей права.

Утім, слід підкреслити те, що найціннішим у процесі аналізу й розв’язання правових ситуацій на уроках з правознавства є те, що учні мають можливість відстежити дію правових норм у конкретних юридичних ситуаціях, а це, своєю чергою, формує в них усталене уявлення про право як ефективний регулятор суспільних відносин, що уможливлює безпечне й результативне життя їх учасників.

Література:

1. Пишко О.Л. Аналіз і розв’язання правових ситуацій на уроках з практичного курсу правознавства як засіб формування правових умінь дев’ятикласників // Права людини та громадянина в Україні : Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, Ніжин, 16 листопада 2012 року / упорядник О.С. Дудченко. – Ніжин : ПП Лисенко, 2012. – 262–266.

2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show.

3. Жидкова Н.М. Формування предметних умінь із правознавства в учнів 9-10 класів: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.М.Жидкова; Інститут педагогіки НАПН України. – К., 2012. – 23 с.