Вілігорський О.М.

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СТИМУЛІВ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ

Anotation. The article describes the incentives promoting healthy lifestyles: the implementation of various programs promoting healthy lifestyles, economic measures to control public policy issue and sale of alcohol and tobacco products, as well as the prospects of creating a special fund of the state budget and then use to finance health care, etc. More attention is paid to creating conditions for healthy living, particularly through the development of infrastructure for massive training exercise and recreation. In order to analyze the current state of infrastructure analyzed legislation promoting healthy lifestyles, determined statistics on availability of sports base in the country.

Keywords: healthy lifestyle, population, health, laws, sport, sports facilities, public programs.

Постановка проблеми. Порядок денний сучасного суспільства і держави включає в себе зокрема, комплекс соціально-економічних реформ, спрямованих на збереження та розвиток людського й соціального капіталу з метою конкурентоспроможності України із провідними державами Європи та світу. Одним із провідних завдань програми економічних реформ „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава” визначено формування стимулів для здорового способу життя населення.

Проблема формування та виховання здорового способу життя, найповнішої реалізації індивідуального потенціалу здоров’я стосується, насамперед представників молодого покоління. Від обраного способу життя залежить стан здоров'я людини у майбутньому. На жаль, здоровий спосіб життя не являється загальноприйнятим пріоритетом в українському суспільстві.

Аналіз останніх досліджень і публікації. Загальні аспекти здорового способу життя стали темою досліджень радянських, українських та російських авторів – М. Акімова, В. Бальсевича, Д. Ізуткіна. Історичний аспект становлення поняття „здоровий спосіб життя” розглядав Л. Сущенко, перспективи формування засад здорового способу життя у школярів початкових класів визначали О. Полулях, С. Свириденко.

Виклад основного матеріалу. До стимулів формування здорового способу життя нами віднесено:

· перехід до міжвідомчих і між секторальних програм формування здорового способу життя;

· створення умов для здорового способу життя населення за допомогою розвитку інфраструктури для занять масовим спортом та активного відпочинку;

· підвищення акцизів на алкоголь та тютюнові вироби із спрямуванням їх до спеціального фонду державного бюджету з подальшим використанням для фінансування заходів охорони здоров’я.

Виступ голови державної служби молоді та спорту Р. Сафіулліна на ІІІ спортивному конгресі восени 2012 року надає такі статистичні дані: в країні діють майже 57 тисяч підприємств, установ, організацій, які проводять фізкультурно-оздоровчу роботу, 4576 спортивних клубів, 1672 дитячо-юнацькі спортивні школи, 32 школи вищої спортивної майстерності, 17 спеціалізованих закладів спортивного профілю. Ці спілки охоплюють майже 5 млн. осіб, що становить близько 11% населення. 1 млн. 300 тисяч громадян займаються різними видами спорту, у тому числі понад 607 тисяч дітей займаються в закладах дитячо-юнацького та резервного спорту.

Ефективна діяльність системи фізичного виховання вимагає певної спортивної інфраструктури. На цей час в Україні налічується понад 106 тис. спортивних споруд різноманітного призначення (1108 стадіонів з трибунами на 1500 місць, 11,7 тис. майданчиків з тренажерним обладнанням, 1,3 тис. майданчиків з синтетичним покриттям, 11,7 футбольних полів, 16,4 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, понад 17 тис. спортивних залів, 601 плавальний басейн, 89 веслувально-спортивних, 58 кінно-спортивних та 69 лижних баз, 62 споруди зі штучним льодом тощо).

Але, сам голова державної служби молоді та спорту визнає не достовірність таких цифри [3].

Наприклад, для багатьох регіонів реальною є така картина: „Звітність про діяльність спортивних споруд у 2011 році по м. Одеса….збільшена кількість спортивних залів на 162 кв.м. (за рахунок біль якісного виміру площі приміщень). За технічних причин (закінчення термінів придатності, пошкодження покриття та підвищення травмонебезпечності споруд) зменшилася кількість майданчиків з тренажерним обладнанням – на 3 одиниці та інших майданчиків – на 2 одиниці, басейнів – на 1; знаходяться в аварійному стані або не працюють: 3 басейни у ЗОШ №№ 125, 23, 6, ДНЗ№300” [6].

Система соціальних стандартів у галузі „фізична культура та спорт” передбачає наявність плавальних басейнів, спортивних комплексів, тирів, іподромів тощо. Рівень забезпечення населення м. Запоріжжя спортивними залами (м кв. на 10000 мешканців) складає 1175,3 м, що складає 43%; рівень забезпечення спортивними майданчиками – 10935 м² при нормі – 18967 м². Забезпечення населення міста плавальними басейнами становить лише 3,8%, а саме – 24,0 м² (при нормі 624 м²)[10].

Дані оприлюднені одним з каналів телебачення інформують про наявність на території країни лише 500 басейнів. Є області, в яких не функціонує жодний стандартний водний комплекс, наприклад в Чернівецькій області. Єдиний електронний всеукраїнський ресурс спортивних споруд, широко проанонсований державною службою молоді та спорту України влітку 2012 року до сих пір є недоступним.

Аналіз заходів, проведених провідними міністерствами показав, що більшість з них спрямовані на протидію поширення серед дітей та молоді соціально небезпечних хвороб з акцентом на інформування, формування умінь і навичок безпечної поведінки та відповідальності за власне здоров'я. А найбільш поширеними формами роботи були круглі столи, прес-конференції, всеукраїнські семінари, громадські слухання, індивідуальне та групове консультування, бесіди, тренінги, профілактичні заходи в літніх оздоровчих таборах, розповсюдження інформаційно-просвітницьких матеріалів. Проте, зазначена робота проводиться в „застольному” варіанті.

Ефективне стимулювання здорового способу життя в глобальному розумінні не можливе без сучасних механізмів: економічних, управлінських та інших. На сьогодні системний підхід до роботи з молоддю, з врахуванням всіх складових здоров'я, відсутній. Діючі державні програми спрямовані на активізацію дій тільки однієї зі складових здоров'я.

Список літератури

1. Акимов М.В. Индивидуальный стиль здорового образа жизни – цель обучения в системе физкультурного образования / Акимов М.В. // Теория и практика физической культуры. – 1986. – №9-10. – С.10-11.

2. Виступ голови державної служби молоді та спорту Р. Сафіулліна на ІІІ спортивному конгресі – http://dsmsu.gov.ua/index/ua/material/8732.

3. Головаха Є. Соціальне самопочуття населення України / Головаха Є.І., Паніна Н.В. // Українське суспільство на порозі третього тисячоліття/ Під ред. М.О.Шульги. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 398-409.

4. Изуткин Д.А. Формирование здорового образа жизни/ Изуткин Д.А. // Сов. охрана здоровья. – 1984. – №4. – С.46-48.

5. Звіт щодо діяльності управління з фізичної культури та спорту Одеської міської ради за 2011 рік. – http://www.odessa.ua/ru/departments/40094.

6. Полулях А. Формування здорового способу життя школярів засобами фізичного виховання в умовах ступеневої освіти / Полулях А. //Фізичне виховання в школі. – 2002. – №4. – С. 35-38.

7. Свириденко С.О. Формування здорового способу життя молодших школярів у позакласній виховній роботі: Автореф. дис. … канд. пед. наук. 13.00.0 / Свириденко С.О. – К.,1998. – 16 с.

8. Система соціальних стандартів у галузі „фізична культура та спорт” – http://www.horting.org.ua/node/1664