Комарницька І.І., Орловська О.В.

Хмельницький національний університет, Україна

Засоби вираження категорії заперечення у сучасній англійській мові

Заперечення є однією з категорій сучасної англійської мови. Багато лінгвістів минулого і сьогодення намагаються дослідити це багатогранне явище. Беручи до уваги дослідження, які вже зроблені у цій галузі мовознавства, можна встановити певні закономірності прояву заперечення в англійській мові.

Намагаючись прослідкувати розвиток і становлення англійського заперечення, ми виділили основні теоретичні підходи до цієї категорії. Як кожна мовна категорія, заперечення має свої засобами вираження і підпорядковується певним правилам вживання в англійській мові. Пошук матеріалу показав, що велика кількість лінгвістів досліджувала дане явище, а саме: М. Аполова, В. Комісаров, Л. Латишев, Л. Моліна, Ю. Найда, А. Швейцер та інші. Вивчення англійської мови, зокрема лексики та граматики потребує детальнішого розгляду цієї мовної категорії.

Виділяють такі основні засоби вираження категорії заперечення у сучасній англійській мові: морфологічні, синтаксичні, граматичні та лексичні.

Морфологічні засоби вираження заперечення відображають реалізацію граматичних категорій (роду, числа, відмінку тощо). Вони характеризується наявністю стабільної, інваріантної частини (кореня, основи), яка виражає ідею тотожності лексеми у всіх її граматичних видозмінах [1, c. 366].

До морфологічних засобів вираження заперечення відносяться заперечна афіксація, представлена префіксацією та суфіксацією. В англійській мові існує цілий ряд префіксів та суфіксів, які роблять значення дієслова заперечними. До них належать префікси: un-, in-, dis-, mis-, суфікси: -less, -free і ін. Морфологічна категорія заперечення є однією з фундаментальних у розвитку англійської мови, а також існує велика кількість англійських негаторів, які повністю або частково можуть виступати носіями заперечної семантики.

Лексичні заперечення можуть бути виражені і не явним шляхом – імпліцитно. До імпліцитного вираження заперечення відносяться деякі слова, словосполучення і фразеологічні звроти з негативною семантикою. Найчастіше слова з імпліцитним заперечним значенням перекладають за допомогою антонімічного перекладу, що є прикладом перекладацьких трансформацій [2, c. 63].

Варто підкреслити, що слова seldom, rarely, scarcely, hardly, barely,little, few – передають негативне значення («майже, але не... »), значення невідповідності дійсності або проблематичності (імовірності).

В англійській мові, так само як і в інших мовах світу, виділяються негативні займенники і прислівники, що виражають значення відсутності (неіснування тощо) того, що позначене кореневою морфемою відповідного питально-відносного займенника і прислівника.

Заперечення в англійській мові може виражатися також і за допомогою займенників no «ніякий», none of «ніхто з», «ніщо з», neither «ні ні»:

Слід зазначити, що негативні займенники no, neither не мають категорії числа і відмінку і використовуються лише в якості означення перед іменником.

Також заперечення граматично виражають похідні від no займенники no one, nobody «ніхто», nothing «ніщо», nowhere «ніде»:

У вираженні заперечення беруть участь і деякі сполучники, зокрема протиставні, яким властиве значення протилежності або відмінності елементів, які ними з'єднуються. Такі сполучення слів виражають не «чисте» заперечення, а негативно-стверджувальне значення. Загальним у всіх цих союзів є те, що вони виражають відносини одночасного заперечення і ствердження або ствердження і заперечення (негативно-стверджувальні відносини)». Відзначимо, що такі союзи можуть бути названі негативно-стверджувальними тільки за формою, але не завжди за змістом. Не всі вони виражають саме заперечення (його не виражають, наприклад, сполучення слів neither… nor, not only but and, but, however, unless, or, otherwise, although та ін.). Але вони наділяють речення прихованим негативним змістом.

До засобів вираження заперечення відносяться і прийменники типу without, out, instead of, only тощо. Прийменник without дійсно виражає в англійській мові відсутність чого- або кого-небудь і має суто іменниковий характер. А прийменники типу instead of, only, out, before – надають реченню прихованого негативного відтінку, тим самим виражають імпліцитне заперечення. Наприклад:

Harry Potter rolled over inside his blankets without walking up [3, с. 21]. – Гаррі Поттер огорнувся ковдрою, не прокидаючись.

Таким чином, негативні займенники і прислівники виражають заперечення існування об’єкта (тобто його відсутність, неіснування) взагалі або в тій чи іншій його кількісній (наприклад, nobody) чи якісній визначеності.

Найбільш розповсюдженим засобом граматичного вираження заперечення в англійській мові є негативні частки - not та no. Найчастіше ми можемо зустріти негативну частку no в реченнях-відповідях на питання. При цьому стверджувальна або заперечувальна форма відповіді залежить від ситуації. В англійській мові неможливі відповіді, аналогічні українським. Негативні за формою речення можуть мати позитивну семантику. Заперечення може бути підсиленим, подвійним, частковим і загальним.

Отже, заперечення – одна із притаманних всім мовам світу семантично смислових категорій, які не піддаються визначенню через простіші семантичні елементи. Однак, не простеживши історичний шлях розвитку категорії заперечення в англійській мові неможливо до кінця зрозуміти її суть і, отже, точно визначити її значення та застосування у мові.

Існує декілька теоретичних підходів до категорії заперечення: прагматична концепція заперечення (заперечення як засіб вираження відсутності об’єктивного зв’язку), заперечення як вираження об’єктивної негативності, заперечення як вираження об’єктивної відокремленості, концепція особливої негативної модальності, перечення як особливий вид предикативності.

Підводячи підсумок, хочеться сказати, що володіння англійською мовою вимагає від людини здатності не тільки правильно будувати висловлювання – ствердження, але й надавати заперечного змісту тому же висловлюванню. Вивчення типів заперечення в англійській мові забезпечує правильне володіння мовою, яка вивчається.

Література:

1. Кубрякова О. С. Парадигма / О. С. Кубрякова // Большой Энциклопедический словарь. Языкознание / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. - 2-е (репринтное) издание «Лингвистического энциклопедического словаря» 1990 года. - М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. - , с. 366

2. Рудик І.М. Експліцитні та імпліцитні засоби вираження згоди/відмови, підтвердження/заперечення в англійській розмовній мові / І.М. Рудик // Вісник Харківського державного університету. – Х. : Харківський державний університет, 1997. – С. 63 - 69.

3. Rowling J.K. Harry Potter and the Sorcerer»s Stone / J.K. Rowling. – Scholastic Inc, 1999. – 312 р.