Филоголические науки

Канд. Філол. наук, доц. Захарова Л.М., cпеціаліст Мозгова Т.Л.

Національний технічний університет України «Київськиї політехнічний інститут»

Лексико-семантичні, морфологічні та перекладацькі особливості мовних одиниць на позначення чуттєвої сфери людини.

На даному етапі життя до внутрішнього стану людини приділяється все більш уваги. Вербальні прояви емоційності мають цінність у міжособистісній взаємодії. Вони поширюють можливості спілкування, оскільки несуть додаткову інформацію. Способи передачі такої інформації постійно розвиваються та збагачуються за допомогою нових понять та засобів вираження, які запроваджуються як в англійській так і в українській мові, і тому потребують детального вивчення та осмислення.

Актуальність роботи обумовлена високою частотою використання вербалізації почуттів та емоцій у всіх сферах життєвої діяльності людини. Разом з тим особливості передачі емоційного мовного матеріалу досліджені недостатньо. Крім того, національний характер та різноманітність засобів вираження емоцій в англійській мові можуть створювати труднощі в розумінні тексту, тим більше під час їхнього перекладу.

Мета статті полягає у виділенні засобів передачі мовних одиниць на позначення чуттєвої сфери людини при перекладі з англійської на українську мову та в аналізі їх лексико-семантичних, морфологічних, структурних особливостей та національно-мовної картини.

Матеріалом дослідження слугував мовний матеріал загальною кількістю 2005 лексичних одиниць, що був відібраний з різних лексикографічних джерел та он-лайн ресурсів, який був розподілений на 3 групи, а саме: категорія слів, що називають або характеризують емоції людини (1758 одиниць); мовні одиниці, які можуть виражати і передавати емоційне ставлення мовця до будь-якого предмета або явища (фразеологізми та ідіоми – 174 одиниці); мовні одиниці, які безпосередньо виражають емоції (емоційні вигуки – 73 одиниці).

За класифікацією К. Є. Ізарда тематичне поле “Емоції та почуття людини ” в українській та англійській мовах включає 10 тематичних груп: 1. Зацікавленість – Збудження. 2. Задоволення – Радість. 3. Здивування. 4. Горе – Страждання. 5. Гнів – Лють. 6. Відраза – Гидливість. 7. Презирство – Зневага. 8. Страх – Жах. 9. Сором – Сором’язливість. 10. Провина – Каяття [3, 40-59.]. Згідно з підходом до емотивності В.І. Шаховського, існує три групи лексики для мовної репрезентації емоцій: 1) лексика, що називає або характеризує емоції людини; 2) лексика, яка може виражати і передавати емоційне ставлення мовця до будь-якого предмета або явища (фразеологізми та ідіоми) ; 3) лексика, яка безпосередньо виражає емоції (емоційні вигуки) [8, 3-15].

Розподіл досліджуваних емоційних мовних одиниць на тематичні групи відображений у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Тематичні групи емоційної лексики за К.Є.Ізардом

№ п.п.	Тематична група емоцій	Приклад	Кількість	%
1	Зацікавленість – Збудження	Appealing – привабливий; to Go all out – лізти зі шкури; Atta boy! – Браво!	446	22
2	Задоволення – Радість	Approving – похвальний; In Seventh heaven – бути на сьомому небі від щастя; Hooray! –Ура!	384	19
3	Здивування	Affected – вражений, зворушений; A bolt from the blue – грім серед ясного неба; Cor! – Та невже!, Оце так!	53	3
4	Горе – Страждання	Bedeviled –змучений; One’s heart is breaking – серце крається; Ay me! – Горе мені!	202	10
5	Гнів – Лють	Cheated – обурений; As mad as hell – злий як чорт; Dammit! - Тьху!, Дідько!	151	8
6	Відраза – Гидливість	Abject  - мерзенний; To hate (sb., smth) like poison – огид, як гірка редька; Pshaw! - фі! Фу! Тху! Подумаєш!	194	10
7	Презирство – Зневага	Acrimonious – саркастичний; Don't be a goose! – не будь дурним!; Balloonjuice - дурниці!, нісенітниця!, маячня!	385	19
8	Страх – Жах	Aghast – охоплений страхом; Hair stands on end – волосся стає дибки; God damn! – Хай йому чорт!	113	6
9	Сором – Сором’язливість	Coy – соромливий; To come out at the little end of the horn – сісти в калюжу; Meh - те!, ну; можна, однаково	47	2
10	Провина – Каяття	Indicted – обвинувачений; Catch it hot – бути спійманим на гарячому; Whoops! – Упс!	36	2
Разом	2005 лексичних одиниць

Найбільший відсоток досліджуваного матеріалу було віднесено до тематичних груп на позначення зацікавленості (446 МО) та задоволення (384 МО), проте врахувавши аспекти контекстуальної залежності та багатозначності лексичних одиниць, найбільшу частину досліджуваного матеріалу було віднесено до емоційної лексики, що має негативне забарвлення (58%). Лексика, що позначає позитивну чуттєву сферу людини, поширюється на 33% мовного матеріалу дослідження. 8% мовних одиниць досліджуваного матеріалу відноситься до контекстуально-залежної лексики. Найменшу частину лексики, що досліджується в даній роботі, становить нейтральна лексика (1%). Це пояснюється тим, що емоційно-забарвлена лексика в більшості випадків просто не може бути нейтральною, інакше вона втратить свій статус.

Контекстуальна залежність, при визначенні емоційного забарвлення значної кількості досліджуваного матеріалу, мала місце не лише для тематичної групи на позначення здивування. В 4% досліджуваної лексики спостерігалося перенесення негативного значення при належності до тематичної групи позитивних емоцій. Так, наприклад, слова paranoid (параноїдальний), obsessed (одержимий), ailed (стурбований), abashed  (збентежений) відображають певну міру зацікавленості, але будучи надмірним, такий інтерес не можна віднести до позитивних мовних одиниць. Лексичні одиниці на позначення негативного концепту байдужості (aimless – безцільний, apathetic – байдужий, indefinite - невизначений) були також віднесені до категорії «Зацікавленість» у зв’язку з відсутністю тематичної групи, яка найточніше б могла описати такий емоційний стан.

Крім того, в залежності від контексту, спостерігалися певні труднощі в плані наявності в однієї лексичної одиниці як позитивного так і негативного емоційного забарвлення та, відповідно, належність до різних тематичних груп: admonished – застережний (зацікавленість - страх), dizzy – запаморочливий (задоволення – страх), eager – нетерплячий (зацікавленість – гнів), informal – неформальний (зацікавленість – відраза).

Врахувавши аспекти контекстуальної залежності та багатозначності лексичних одиниць, весь досліджуваний матеріал було розподілено за оцінним компонентом на позитивні, негативні, нейтральні, та такі, що залежать від контексту.

Як бачимо з діаграми 1.1. найбільшу частину досліджуваного матеріалу було віднесено до емоційної лексики, що має негативне забарвлення (58%). На нашу думку, такий результат відображає внутрішню необхідність людей виражати негативні емоції, які спричиняються різними факторами життєдіяльності, шляхом вербалізації.

Діаграма 1.1. Співвідношення загальних тематичних груп емоційної лексики

Разом -2005 лексичних одиниць

Проте, не варто недооцінювати роль позитивних емоцій та почуттів людини, які прагнуть до переваги позитивних та витіснення негативних емоцій. Діаграма 1.1. відображає 33% лексики, що позначає позитивну чуттєву сферу людини.

8% мовних одиниць досліджуваного матеріалу відноситься до контекстуально-залежної лексики. Відповідно до внутрішніх переживань мовця слово матиме позитивне або негативне значення. Як приклад, розглянемо мовну одиницю dare.

(1) We hardly dare lift our heads for fear of being caught – Ми ризикуємо бути спійманими, ледве піднявши голову.

(2) Dared hope to win – Хто не ризикує, той не п’є шампанське.

Перше речення демонструє ситуацію, в який слово dare передає емоцію страху, в той час як в другому прикладі демонструється запал, зацікавленість, певним процесом з наміром отримати найвищий та найкращий результат.

1% досліджуваної лексики відображає нейтральне внутрішнє ставлення людини до оточуючої дійсності: stolid – флегматичний, habitual  - звичний, average – звичайний, пересічний.

На думку В.І. Шаховського емотивність властива всім мовним рівням: фонетичному, морфологічному, лексичному і синтаксичному. Кожен з них має свою систему засобів вираження [7. 81-92].

На морфологічному рівні відбувається становлення емоційно забарвленої лексики. Щоб прослідкувати її морфологічні особливості, дослідження було проведено в тій групі матеріалу, яка називає та характеризує оточуюче середовище індивіда (номінативні частини мови).

Для дослідження властивостей морфемних афіксів було відібрано мовні одиниці загальною кількістю 1432, які в своєму морфологічному складі містили найбільш поширені суфікси та префікси. Частка матеріалу (від загального обсягу відібраних мовних емоційних одиниць – 2005 МО), що використовувався для дослідження морфологічного аналізу емотивної лексики складає 70,8% лексики, в складі якої наявні суфікси, та 10,6% мовних одиниць з наявністю префіксів.

Таблиця 1.2

Словотворчі афікси емоційно-оцінної лексики

Префікс	Кількість МО	% від досл.МО	Позитив-ні	Негатив-ні	Конт. залежні	Нейтраль-ні
A-	17	1,0	9	7	1	0
Ab-	5	0,3	1	4	0	0
Be-	8	0,5	3	5	0	0
De -	29	1,6	0	29	0	0
Dis-	53	3,0	0	51	1	1
Extra-	2	0,1	2	0	0	0
In-	51	2,9	1	49	0	1
Ir-	2	0,1	0	2	0	0
Out-	4	0,2	2	2	0	0
Over-	3	0,2	2	0	1	0
Pre-	3	0,2	0	2	1	0
Super-	4	0,2	0	4	0	0
Un-	6	0,3	0	6	0	0
Всього	187	10,6	20	161	4	2

Суфікс	Кількість МО	% від досл. МО	Позитив-ні	Негатив-ні	Конт. залежні	Нейтраль-ні
-able	53	3,0	30	17	5	1
-al	53	3,0	17	28	7	1
-ard	8	0,5	0	8	0	0
-ary	3	0,2	2	1	0	0
-ate	29	1,6	10	15	3	0
-cent	8	0,5	6	1	0	1
-dent	1	0,1	1	0	0	0
-ed	378	21,5	110	245	23	0
-eer	2	0,1	0	2	0	0
-ent	20	1,1	9	9	2	0
-er	8	0,5	2	5	1	0
-ful	61	3,5	29	29	3	0
-ic	68	3,9	26	32	8	2
-ing	96	5,5	45	44	7	0
-ious	63	3,6	18	38	7	0
-ish	28	1,6	3	24	1	0
-less	41	2,3	8	30	3	0
-like	2	0,1	1	1	0	0
-ly	35	2,0	18	15	2	0
-ous	64	3,6	19	37	8	0
-sive	24	1,4	6	16	2	0
-some	7	0,4	0	7	0	0
-ster	3	0,2	0	3	0	0
-tant	6	0,3	4	2	0	0
-tion	10	0,6	3	7	0	0
-tive	45	2,6	21	19	5	0
-ty	26	1,5	8	17	1	0
-y	103	5,9	28	68	7	0
Всього	1245	70,8	424	720	95	5

Більшість суфіксів, що використовувалися для дослідження, є характерними для прикметників та прислівників. Це пояснюється оцінним характером емоційної лексики та вказаних частин мови.

Більшість досліджених суфіксів не є емоційно-забарвленими, адже основне значення того чи іншого слова залежить від кореневих морфем.

Хоч афікси і відіграють підпорядковану роль у словотворенні, та все ж деякі з них вагомо впливають на значення похідних слів:

В 57% вживання суфікса -able слова мають позитивне емоційне забарвлення (amiable – люб’язний, likable – приємний);

100% досліджуваних слів з афіксом –ard мають негативне значення (drunkard – п’яниця, coward – боязкий);

-eer та –ish є іменними суфіксами негативної оцінки (profiteer- спекулянт, anguish – туга);

Суфікс –less у складі лексичних одиниць в основному впливає на наявність негативної оцінки. Слова позитивної семантики, з суфіксом –less, як правило мають кореневу морфему з негативним значенням, і суфікс заперечує загальне позитивне семантичне значення мовної одиниці (blameless – бездоганний, fearless - безстрашний).

На відміну від суфіксів, префікси мають більш помітний вплив на формування емоційних лексичних одиниць. В нашому дослідженні простежувалась тенденція до утворення негативної емоційно забарвленої лексики за допомогою префіксів de-, dis-, in-, ir-, un-. Семантичне значення цих префіксів спільне в тому, що вони заперечують будь-який позитивний відтінок лексичної одиниці.

В мові значно більше переважає кількість афіксів на позначення негативних емоцій, та майже взагалі відсутні засоби для формування нейтральної оцінки явищ та дійсності. Ми прослідкували, що емоційне забарвлення певних лексичних одиниць не є чимось зовнішнім, а входить до їх морфологічної структури.

Діаграма 1.2 Семантична класифікація фразеологічних одиниць

За особливостями семантичної структури фразеологізмів, найбільша кількість мовних одиниць на позначення чуттєвої сфери людини входить до групи фразеологічних зрощень (51%) Вони мають набагато сильніше емоційне забарвлення та потужнішу здатність експресії. Такі фразеологічні одиниці, на нашу думку, є максимально адаптованими та універсальними для вираження одних і тих самих відчуттів різних людей (a bolt from the blue – грім серед ясного неба, to come out at the little end of the horn – сісти в калюжу). На другому місці за кількістю фразеологічних одиниць знаходяться фразеологічні єдності (36%), які мають у своєму складі більш-менш прозору метафору, яка зазвичай є доступнішою для сприйняття (to play with one's nose – глузувати з кого-небудь, to suffer hell – переживати пекельні муки). Найменшу частину досліджуваного фразеологічного матеріалу складають фразеологічні поєднання (13%). У своєму складі ці одиниці містять елементи з прямим значенням, і тому вони є найбільш зрозумілими для сприйняття. Такі фразеологізми прагнуть до максимальної ясності вираження емоції (to lose one's temper – втрачати самовладання, to prick someone’s conscience – давити кому-небудь на совість).

Щоб прослідкувати, які образи викликають в уявленні людей той чи інший емоційний стан, ми проаналізували фразеологізми, що входять до одних і тих тематичних груп, на наявність спільного алегоричного компоненту.

Систематизація досліджуваного матеріалу показала, що найчастіше у складі фразеологічних одиниць відображаються такі асоціативні групи як: частини тіла (48 випадків), тварини (32 випадки), висота (8 випадків), релігійні поняття (6 випадків), колір (4 випадки). Зі 162 фразеологічних одиниць, у складі яких міститься асоціативний компонент, та чи інша асоціативна образність переноситься на українську мову в 67 випадках. Такий показник можна пояснити тим, що свідомість та національно-мовна картина англомовного народу відрізняється від уявлень та інтерпретації навколишньої дійсності українців.

Таблиця 1.3

Основні групи асоціацій на позначення емоційно-забарвлених фразеологізмів

Тематична група емоцій	Асоціативна група	Приклади англійської мови	Відповідники української мови
Зацікавленість – збудження	Частини тіла (5) Гострі предмети (5)	Loose the head To be on nettles	Втрачати голову Сидіти на голках (досл.на кропиві)
Задоволення – радість	Тварини, комахи (5) Частин тіла (5) Висота (5)	Happy as a flea in a doghouse Grin from ear to ear To be on cloud nine	Досл. Бути щасливим як блоха в собачій будці досл. Посміхатися від вуха до вуха Бути на сьомому небі від щастя
Здивування	Використання фразеологічних вигуків (4)	Crickey me! My hat!	Батечки! Ось тобі й маєш!
Горе – страждання	Тварини (3) Частини тіла(4) Релігійні поняття(2)	To ride the black donkey One’s heart is breaking To suffer hell	Надутися, мов сич на вітер Серце крається Переживати пекельні муки
Гнів – лють	Тварини (9) Частини тіла (13) Колір (2) Релігійні поняття (4)	Look what the cat’s dragged in! To contract one's brows To change your colour As mad as hell	Диви, кого вітром принесло! Насупити брови Змінюватися в обличчі Злий, як чорт
Відраза – гидливість	Тварини (4)	A hog at the table	Свиня за столом
Презирство – зневага	Тварини (3) Частини тіла (7) Висота (3)	Pigs in clover To turn a deaf ear to sb., sth. To ride high	Свині в конюшині Пускати щось повз вуха Високо нести себе
Страх – жах	Тварини (6) Частини тіла (10)	The cat among the pigeons One's heart fails one	Вовк серед овець серце завмирає
Сором – сором’язливість	Тварини (2) Колір(2)	Like a dying duck in a thunder-storm To cover with high colour	З розгубленим виглядом Покритися рум’янцем
Провина – каяття	Частини тіла (4)	To bathe one's hands in blood	Обагрити руки кров'ю
Разом	107 фразеологічних одиниць

Для визначення семантичних особливостей досліджуваного матеріалу всі вигуки було класифіковано за класифікацією В.В.Виноградова [2, 198-210]. Провівши аналіз семантичних особливостей емоційно-забарвлених вигуків, було визначено, що серед вигуків, що відображають емоційний стан людини, відсутні етикетні вигуки. Найбільшу частину досліджуваних вигуків (59%) складають вокативні (звуконаслідувальні) вигуки (Hah-hah! - Ха-ха!, Ahem! - Хм! Гм! М-да!). Всі ці лексичні одиниці є контекстуально залежними, зробити висновки про їх значення можна лише за наявністю певного ситуативного оточення. На другому місці серед емоційно-забарвлених вигуків (26%) – емоційні вигуки. (God damn!- Хай йому чорт! Do tell! - Оце так!) Вони виражають почуття, стан, настрій людини, що говорить, її ставлення до явищ дійсності. Найменшу кількість (15%) серед досліджуваних вигуків становлять імперативні (тобто спонукальні) вигуки (Dry up! – Мовчати! Jazz up! - Піддай жару!) . Ці вигуки входять, як правило, до чітко окресленої тематичної групи. Характерною рисою більшості вигуків виявилась залежність від інтонації.

Результат перекладацьких аспектів дослідження показав, характерний спосіб перекладу номінацій та характеристик емоційного стану людини – переклад варіантними відповідниками (88%). В першу чергу, такий результат підтверджує, що основна частина досліджуваного матеріалу являється контекстуально-залежною лексикою. Під контекстуальною залежністю мається на увазі вживання слова в певному ситуативному середовищі, асоціативні уявлення автора тексту оригіналу та рівня професійності перекладача, його словникового запасу, здатності до творчого перекладу, умінь та ін. В залежності від зазначених причин, лексика може виражатись різними частинами мови. Наприклад, слово merry трактується в словнику М.І. Балла як веселий, радісний, пожвавлений, святковий, напідпитку, приємний, жартівливий, славний, смішний, потішний, забавний, життєрадісний, веселун, товариш по чарці, гульвіса і тд. Обирати найбільш підходящий варіант необхідно відповідно до контексту. Значно менше (67 мовних одиниць) було перекладено шляхом калькування. Основна частина мовних одиниць, які були перекладені цим способом, мають у своєму складі словотворчі корені латинського або грецького походження (tragic – трагічний, moralistic - моралістичний). Нехарактерним способом перекладу емоційно-забарвленої лексики являється додавання (4%) або вилучення слова (3%) при перекладі. З точки зору трансформації це прийоми смислового розвитку – прийоми використані для легшого сприйняття тексту носіями української мови. Додавання характеризується використанням в перекладі додаткових слів, що не мають відповідностей в оригіналі. Протилежним додаванню є метод вилучення слів при перекладі. При опрацюванні відібраного матеріалу вилучення використовувалось у випадках перекладу фразових лексичних одиниць (calmed down – заспокоєний) та складних слів (happy-go-lucky – безтурботний). Семантично надлишкові слова були опущені через їхню зайву надмірність.

Повний еквівалент при перекладі номінативної лексики не є характерний при перекладі (2%) з англійської на українську мову, що ще раз підтверджує контекстуально-залежну природу емоційної лексики. Повними еквівалентами було перекладено здебільшого назви емоцій (5 випадків) та слова, що містять у своєму морфологічному складі корені латинського та грецького походження (22 випадки). Але на відміну від калькування, такий переклад був використаний для передачі значення лексичних одиниць, які мають термінологічний характер (autistic  - аутичний, melancholic - меланхолійний).

Найчастіше опрацьований фразеологічний матеріал на позначення емоційної сфери людини перекладався способом пошуку відносного еквівалента (у 69 випадках). Заміна окремих компонентів англійського фразеологізму не спричиняла негативного впливу на ступінь точності і, навіть навпаки, робила переклад змістовним, емоційно забарвленим. Використання варіантного відповідника є також досить поширеним явищем при перекладі фразеологічних одиниць (21%). Оскільки українська мова багата на фразеологізми, то для емоційної оцінки певних явищ існує цілий ряд відповідників. Наприклад, мовна одиниця be all smiles може бути перекладена наступними варіантними відповідниками: сяяти від радості, бути задоволеним, посміхатися.

Безеквівалентні мовні одиниці в ході нашого дослідження були перекладені завдяки такій перекладацькій трансформації як опис (29 випадків). За допомогою цього методу передача змісту англомовної лексичної одиниці відбувалась без збереження образності stuffed shirt – зарозуміла, непривітна людна, to pure apple sauce – лестити.

Нам вдалося підібрати повний еквівалент з ідентичною або подібною структурою, лексичним складом, стилістичними характеристиками, значенням та образністю при перекладі лише 23 фразеологічних одиниць на українську мову

Це пояснюється тим, що понятійні системи англійської і української мови є досить різними. Провівши кількісний аналіз випадків застосування того чи іншого способу перекладу можемо зробити висновок, що емоції, як явище загальнолюдське, відносно однакові за своєю суттю, а мовні засоби, які використовуються для їх опису в різних мовах, відмінні хоч і мають певну схожість

В результаті дослідження емоційно-забарвлених вигуків найбільш характерним способом перекладу (34%) виявилось відображення у мові перекладу приблизного відповідника (Pshaw! - Фі! Фу! Тху! Подумаєш!). Це пояснюється необхідністю експресії емоційного ставлення людини до предметів дійсності, яка присутня як у мові оригіналу так і в мові перекладу. Більшість вигуків, які перекладені приблизним відповідником, не мають спільних фонетичних рис. Наприклад, doo doo - та ну тебе!, йди геть!, ну, ну! або прям-таки!. Даний приклад, окрім фонетичних відмінностей демонструє й широту можливих варіантних відповідників. Таким чином, в залежності від контексту, інтонації та зовнішніх проявів, перекладач може обрати найбільш адекватний варіант перенесення емоційного значення на мову перекладу. 25% всіх відібраних вигуків було перекладено перекладацькими відповідниками, але в різних контекстах лексичні одиниці можна було перекладати шляхом апроксимації. Така лексика характеризується досить складною, як для вигуків, фонетичною характеристикою (schritasm - таки-так!, от так-так!; о!, еге-ж!, клас!; оп-па!, о-го-го!, ах!, овва!, невже!; dagnagit - ну от!, чорт забирай!, оце так-так!, нічого cобі!, ну, нічого! трапляється!, буває!; не все так буде!).. Значну кількість вигуків при досліджені було перекладено за допомогою повного еквіваленту (30%). Частина вигуків мала спільне або подібне фонетичне забарвлення (10 із 22) (Hooray! – Ура!, Yum-yum! – Ням-Ням!). Застосування прийому транслітерації вигуків в перекладі на українську мову – явище, яке зустрічається досить рідко, згідно нашим дослідженням (4%). Такі лексичні одиниці, зазвичай, мали семантичне забарвлення «модних слів» у мові перекладу (Wow! - Вау!; Whoops! – Упс!). Зовсім нехарактерним видом перенесення емоційного забарвлення з англійської на українську мову є заміна вигуку на повнозначне слово (balloonjuice - дурниці!, нісенітниця!, маячня!, дурня!, пусте!). В мові перекладу адекватний відповідник-вигук підібрати досить складно за відсутності повних даних про вираження всіх емоцій одним вигуком. Саме тому перекладач вирішував це питання шляхом підбору слова, словосполучення або речення, яке максимально відтворює емоційний фон вихідного тексту.

Дослідивши лексико-семантичні, морфологічні, національні та перекладацькі особливості емоційної лексики та здійснивши аналіз структурних типів, емоційна лексика була розподілена на три групи: номінативну лексику, фразеологізми та вигуки, що відтворюють емоційний стан людини.

Мовні засоби вербалізації емоцій є поняттям досить широким. Проте, порівнявши емоційні мовні одиниці в англійській і в українській мовах, ми помітили певні відмінності в їх лексико-семантичній структурі, морфологічних характеристиках та перекладацьких особливостях. Оскільки головним завданням перекладача є відтворення оригіналу на мову перекладу, то йому необхідно зважити всі особливості тієї чи іншої лексичної одиниці та врахувати контекстуальне середовище. Лише після цього можна підібрати найбільш адекватний спосіб перекладу.

Список використаних літературних джерел

1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт / Н. Д. Арутюнова. – М. : Наука, 1988. – 341 с

2. Виноградов В. С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). – М.: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с

3. Изард К. Психология эмоций: Пер. с англ. – Питер, 2000. – 464с , с.63

4. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. – К.: КДЛУ, 2001. – С. 24-37. c.60

5. Каптюрова О. В. – Вигуки сучасної англійської мови, Київ – 2005

6. Усик Г. М., ПагурецьО. І., АндросюкГ. Л. - Особливості перекладу емоційно забарвлених англомовних висловів

7. Шаховский В. И. Эмоции – мысли в художественной коммуникации / В.И. Шаховский // Языковая личность : социолингвистические и эмотивные аспекты. – Волгоград-Саратов, 1998. – 93 с. с. 81–92

8. Шаховский В.И. О лингвистике эмоций // Язык и эмоции. – Волгоград: Перемена. – 1995. – С. 3-15, c. 24

Лексикографічні джерела

9. Балла М.І - Англо-український словник. У 2 т. Київ, Освіта, 1996

10. Шерік А.Д., Савічук В.Я., Старко В.Ф. Довідник англійських, німецьких та українських ідіом і виразів. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – Видання 2-ге, доповнене і перероблене. – 174 с.

11. Баранцев К.Т.- Англо-український фразеологічний словник К.: Т-во "Знання", КОО, 2006. - 1056 с.

12. Parker, Philip M. Webster's Ukrainian (cyrillic script) - English thesaurus dictionary. San Diego, 2008

Інтернет-ресурси

13. http://legalexpert.in.ua/komkodeks/kas/97-kas/6049-68.html

14. http://psyhologiya.org.ua/klasyfikaciya_emociy.html

15. http://uk.wikipedia.org/wiki/Почуття

16. http://www.myvocabulary.com/word-list/emotions-feelings-mood-vocabulary/

17. http://www.perevodim.info/publikatcii.html

18. http://www.psychpage.com/learning/library/assess/feelings.html

19. http://www.urbandictionary.com/

20. www.translate.google.com.ua/?hl=ru&tab=wT