Лексико-семантичний аналіз оказіональних композитів

Оказіональна композиція є одним із найважливіших засобів номінації в німецькій мові і поповнення її словникового складу відбувається в даний час шляхом словоскладання. Ефективність вивчення словотворчого процесу перш за все пов’язана зі зверненням до творів літератури. С.М. Єнікєєва справедливо стверджує, що різного роду оказіональні утворення можуть слугувати прикладом флуктації у мові. Дослідники мовотворчості  Патріка Зюськінда звертали увагу на якісну різноманітність численних новотворів письменника. У зв‘язку з цим актуальною є потреба введення в науковий обіг нового фактичного матеріалу, виявлення взаємозв’язків в межах індивідуального оказіонального творення композитів.

Здатність слова до продуктивного вираження нескінченного ряду нових думок, позначення нових предметів, створення нових асоціативних зв'язків без порушення взаєморозуміння ґрунтується на положенні про те, що в екстралінгвістичному плані вичленення окремих ознак, які служать основою оказіонального найменування, базується на здатності автора до асоціативного мислення, що відображає реальну залежність явищ і предметів навколишнього світу.

Встановлено, що Патрік Зюськінд вимогливо ставився до  продукування нових слів. Для нього слово –  це “історія” , “культура”, “перегук абстрактних понять”, “мальовничість найменувань”, “поезія думки”, “енергія дієслівних многочленів” та ін. Для Патріка Зюськінда виразність художнього слова повинна набувати ознак своєрідної неповторності.

Найбiльш дериватогенною частиною мови в сферi оказiонального словоскладання є iменник. Згідно з О. Селівановою, композит є номінативною одиницею, цілісно оформленою графічно й лексико-граматично і має дві чи більше ономасіологічні ознаки. І саме щодо останнього чимало питань залишаються нерозв’язаними й суперечливими. Тому ми у центр нашого дослідження ми поставили семантику номінативних одиниць-оказіоналізмів Зюскінда і співвіднесли кожен іменник із певним лексико-семантичним полем (далі ЛСП), яке являє собою парадигматичне об’єднання лексичних одиниць за спільністю інтегрального компонента значення (архісеми). Впорядкування лексики ускладнюється тим, що слова відбивають позамовну дійсність, яка не завжди усвідомлюється як система. Тому особливістю і необхідною умовою для нашого розуміння лексичного значення композита є наявність контексту.

Для нашого дослідження ми розробили найбільш придатну класифікацію і отримали 14 ЛСП іменників. 509 оказіоналізмів ми розподілили за семантичною ознакою, використавши тематичний принцип, заснований на екстралінгвістичних факторах. Розглянемо семантичні підкласи іменників-детермінантів на основі нашого дослідження.

1. ЛСП „Люди, професія, рід занять, національність” (58 одиниць), напр: Reitstiefelhändler, Epaulettensticker, Gewürzhändler, Goldknüpfegießer, Handschuhmachermeister, Salbenmacher, Warzentropf, Laufbursche, Todgeweihter, Fugenschinder, Weltenerzeuger, Galeerensträfling, Bettgemahl, Gerbergeselle, Gildenmeister, Henkersknecht, Göttervolk, Flußschiffer, Schachtelteufel.

2. ЛСП „Терміни з професійної діяльності людей” (12 од.), напр: Heulkrampf, Erdgasverseuchung, Hammerklaviersonate, Revitalisierungskur, Holzvergaserwagen, Verlustquote, Ventilationshokuspokus, Kammermusikvereinigung, Forellenquintett.

3. ЛСП „Неживі предмети, речі” (108 од.), напр: Beduftungstuch, Bastkiepe, Olivenholzkeule, Duftpanzer, Wurzelstrang, Weihrauchbehälter, Nähnadelkissen, Olivenölfass, Probefläschchen, Duftbehälter, Talkumschminke, Veilchennote, Fettkessel, Glaspfropfen, Steinpomade, Probefähnchen, Trittbänkchen, Equipagenpolster, Regenperle, Schultor, Ohrensessellehne, Zaunlatte, Rotzeballen..

4. ЛСП „Абстракції, що позначають психічні явища“ (36 од.), напр: Gedankenschleier, Gemütsverdüsterung, Sinnesverwirrung, Experimentierwut, Geschwindigkeitswahnsinn, Menschenferne, Bergeinsamkeit, Zwitterzustand, Ehrfurchtshaltung, Riesenblödsinn, Kinderquälerei, Festanstellungspsychose, Ausführlichkeiterklärung, Katastrophenphantasie, Teufelskuhle.

5. ЛСП „Абстракції, що позначають матерію” (58 од.), напр: Teufelsspuk, Harzduft, Riechsalz, Duftgemisch, Weingeistsolution, Lammnierenfett, Kampfersprit, Riechsäckchen, Huldigungsduft, Menschenparfum, Weingeistsolution, Migränesalbe, Hoffnungsgeruch, Hoffnungsduft, Rabenblut, Afterschweiß, Duftbild, Duftgeist, Unauffälligkeitsgeruch, Gefühlsrausch, Menschendünste.

6. ЛСП „Дії, вчинки, процеси, перетворення” (94 од.), напр: Brillantduftfeuerwerk, Schnüffelprobe, Repräsentationsverpflichtung, Milchgewinnung, Schmerzensäußerung, Federbruch, Peitschenschwung, Berufsverbot, Duftstoffhandlung, Geruchserlebnis, Begehrtest, Quacksalberei, Volumenverhältnis, Regierungsformen, Sinneslast, Empfangsmöglichkeit, Ausgangsverbot, Vermögensangelegenheiten, Heimsuchung, Zubettbringen.

7. ЛСП „Харчі” (11 од.), напр: Toilettenessigen, Gerbbrühe, Leckstein, Vierräuberessig, Hammelnierenfett, Weingeistregen.

8. ЛСП „Природа, світ, географічні та астрономічні об’єкти“ (20 од.), напр: Badewasser, Springbrunnenwasserzusatz, Gegenkälte, Menschenklima, Felsspitzen, Felsengruft, Verwesungsgas, Klanggrund, Lindenholzkohle, Hinausverdunsten, Winterfliegen, Bergkuppen, Hagelsplitter, Duftausstoß, Hagelschutt, Speichelnebel.

9. ЛСП „Флора” (32 од.), напр: Anissamen, Zimtrinde, Orangenblütenessen, Rosmarintinktur, Tausendblumenwasser, Limettenöl, Waldblumen, Veilchenwasser, Blumenbouquet, Fruchtschalen, Viktoriaveilchen, Sumpfblüte, Euterblume, Milcheuterblume, Olivenhain, Nußbaumstecken, Nadelbüschen, Rasensprenganlage.

10. ЛСП „Місце дії, просторові об’єкти“ (32 од.), напр: Lastkahn, Ruderboote, Hirtenunterkunft, Köhlerkate, Räuberhöhle, Honoratiorentribüne, Fischbude, Muschelgehäuse, Gesindeküche, Frühlingswiesen, Herrschaftsküche, Reiterabteilung, Schafgehege, Fettlandschaft, Grundgefüge, Bootshütte, Pferdebibliothek, Schulberg, Samtgewand, Ortsmitte, Herrschaftswohnung.

11. ЛСП „Фауна, тварини, частини їх тіл, казкові персонажі” (11 од.), напр: Menschentier, Pferdegetrappel, Vogelkralle, Hundsgemeinheit, Schildkrötenkopf.

12. ЛСП „Атрибути людини,частини її тіла, одягу” (22 од.): Frauenrücken, Drecksfinger, Luchterhand, Muskelzucken, Dumpfnase, Duftmaske, Jungfrauenblut, Ellbogenbeuge, Felsnase, Stirnsträhne, Scharlachfieber, Tüllkleid, Greisenhand, Tränenschleiern, Rotzpopel, Nasenpopel.

13. ЛСП „Час“ (4 од.): Ursprungsmoment, Neumondnacht, Mordnacht,

14. ЛСП „Кількість, вартість, цінність” (4 од.), напр: Schussergröße, Wochenstundenzahl, Kontrabaßgröße.

Отже, як бачимо, найбільш чисельним є ЛСП оказіональних субстантивних композитів „Неживі предмети, речі“, а також „Дії, вчинки“, „Люди, професія, рід занять, національність”, „Абстракції, що позначають психічні явища в людині“. На противагу, дуже мало одиниць нараховується в ЛСП „Час“, „Кількість, вартість“ та „Їжа“. З даного лексико-семантичного розподілу прослідковуємо, в яких сферах був особливо креативним письменник. Так, автор створив у своїх творах понад 100 оказіональних слів, які позначають неживі предмети, а в деяких випадках і самі предмети. Тому умовно можна виділити оказіоналізми, які в реальності мають денотат і поняття, які не відповідають реаліям. Більш креативним автор був при творенні абстрактних понять, явищ та нереальних об’єктів. Конкретних понять нараховується значно менше. В загальному новотвори письменника часто відтворюють побутову сферу.

Чисельність вищенаведених класів свідчить про такі ознаки ідеостилю Зюскінда як:

- точний опис предметів, вдавання до дрібниць: Hammelnierenfett, Schildkrötenkopf, Frühlingswiese.

- наявність понять, об’єктів, існуючих тільки у творах автора: Ahornbusch, Steinpomade, Zunftspaß.

- експресивність, вираження власної оцінки: Gotteshand, Geschwindigkeitswahnsinn, Hautleiche

Семантика оказіоналізмів мотивується внутрішньою формою слова, образним уявленням про ту чи іншу реалію. Оказіоналізми, утворені в результаті різкого порушення словотвірних норм семантики слова, мають сильний вияв експресивності: Arbeitshöhe, Warzentropf, Rheintöchter, Drecksbogen. Найбільший стилістичний ефект досягається в тому випадку, якщо оказіоналім утворений при порушенні внутрішньої семантичної валентності.

Експресивна якість складного іменника виникає за рахунок оказіональності номінації, її взаємодії з контекстом. Експресивність складнопохідних лексем великою мірою виникає при цьому в результаті взаємодії зовнішнього контексту з внутрішнім і при певній організації внутрішнього контексту слова: Forellenquintett, Waffelkeks. Емоційний відтінок може виникнути в похідному слові за рахунок оказіональності утворення або за рахунок поєднання морфем, що викликають які-небудь комічні або негативні асоціації.

Актуалізації оказіоналізмів сприяють формування нових мовних смаків у суспільстві а також позамовні фактори, які враховує і письменник. Так, наприклад, пояснюється велика кількість композитів-професій (Henkersknecht, Sprachmelodiker, Essigpanscher).

Спостереження над словником оказіональних композитів показують, що продуктивними в Патріка Зюськінда, надто в пародійному жанрі, є оказіональні мотивовані антропоніми: Fontmichel, Rheintochter, Gemeinschaftsklos (von Klaus). Такі утворення мають іронічне або сатиричне забарвлення залежно від соціальної орієнтації суб’єкта мовлення, особливостей його поведінки. Найчастіше вони є засобом створення комічного.

     В ономасіологічному аспекті визначаються  наступні ознаки оказіональності слова, які водночас є ознаками визначення ступенів його експресивності:

- зміна синтаксичної функції слова: Nichtzufreidensein.

-  поєднання в єдине ціле  семантично, структурно і стилістично несумісних лексем: Menschentier, Rotzpopel, Hundeduft.

         У семантиці деяких складних слів відбувається синтез ознак, в основі яких лежить порівняння: Felsnase, Brillantduftfeuerwerk, Korbstuhl, Kleiderhaufen. Значення порівняння виокремлюється у більшій частині іменникових складних новотворів як функція означення, зміст яких передають складні слова-епітети. Значення порівняння виокремлюється у композитах із метафоричною семантикою: Bergeinsamkeit, Weingeistregen, Gedankenschleier.

На основі власних спостережень ми виділяємо ряд лінгвістичних обставин, які для інтерпретації досліджуваних нами оказіоналізмів змушують звертатися до контексту чи ситуації. Отже, розуміння досліджуваних оказіональних композитів в ізольованому вигляді не відбувається:

а) при еліптичності оказіональних композитів: Schulberg – ein Berg, auf der die Schule liegt;

б) якшо читачу невідомий один з компонентів: Köhlerkate, die Kate – діал. хижина;

в) при метафоризації одного із складників чи всього оказіонального композита: Tastenkiste = Klavier;

г) коли композит утворений з опорою на омонімію складників: Nussbaumstock;

д) при залученні контексту для утворення оказіональних композитів з опорою на полісемію складників: Beinverletzung, Klanggrund

е) при зміні сегментації слова, якщо нова сегментація не маркована зовнішнім сигналом: Staubecken.

Продуктивність нестійких оказіональних утворень визначається необхідністю виявлення всього різноманіття відносин між елементами мовної структури, що розкриває внутрішню динаміку мови автора, що забезпечує повніший і адекватніший опис сучасного стану композитології німецької мови.

Оказіоналізми-композити Патріка Зюскінда за своєю структурою відповідають як продуктивним моделям сучасної німецької мови, так і закономірностям їх заповнення. Також багато оказіоналізмів фактично є порушенням правил семантичного узгодження (у випадках гетерогенної валентності) і в мові довго не затрималися. Це передусім потенцiйні iменникові утворення, якi є результатом iндивiдуальних пошукiв експресивних номінацій. У семантиці складного оказіонального слова відбувається синтез ознак, в основі яких лежить порівняння, метафора, гіпербола, синестезія.