Новейшие научные достижения. Охрана авторского права

к. ю. н., доцент Романюк О. І., магістр Цопа М.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановского

АВТОРСЬКЕ ПРАВО В УКРАЇНІ

На сьогодні в Україні склались усі необхідні соціально-політичні та історико-правові передумови для підвищення ефективності охорони авторського права. Питання захисту авторського права потребують ретельного наукового дослідження та розглядалися такими авторами, як Гоголь Б. М., Горькавий С. С., Романюк О. І.

У теорії цивільного права під захистом авторських та суміжних прав мають на увазі сукупність засобів, спрямованих на відновлення і визнання цих прав під час їхнього порушення чи оспорювання [1].

На даний час в Україні сформована законодавча база щодо правової охорони авторського права. Основним спеціальним Законом у цій сфері є Закон України «Про авторське право і суміжні права», зокрема його розділ V називається «Захист авторського права і суміжних прав», в якому передбачено широкий перелік засобів забезпечення позову в справах про порушення авторського права і суміжних прав. Також питання охорони авторського права врегульовані статтями Книги ІV Цивільного кодексу України, який був прийнятий 16 січня 2003 р., (набрав чинності з 1 січня 2004 р.). Загальні засади захисту права інтелектуальної власності передбачені ч. 3 ст. 418 цього Кодексу, яка визначає, що таке право є непорушним. Кожна особа може звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності згідно ст. 16. Вагоме значення для захисту авторського права відіграють також міжнародно-правові акти, до яких приєдналася Україна [2].

Охорони авторського права тією чи іншою мірою стосуються закони України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.1989 р. (остання редакцiя вiд 01.04.2003 р.), «Про рекламу» від 3.07.1996 p. (остання редакцiя вiд 12.08.2011 р.), «Про видавничу справу» від 05.07.1997 р. (поточна редакцiя вiд 04.06.2011 р.), «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23.09.1997 р. (остання редакцiя вiд 01.01.2011 р.), «Про кінематографію» від 13.01.1998 р. (остання редакцiя вiд 04.08.2011 р.), «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» від 23.12.1998 p.( остання редакцiя вiд 17.11.2010 р.) [2].

Одними з найбільш розповсюджених порушень прав інтелектуальної власності в Україні є піратство, особливо у сфері програмного забезпечення та плагіат, які свідчать про недосконалість системи захисту авторського права в Україні.

Упродовж останніх років рівень «піратства» в Україні поступово зменшується. Так, відповідно до річних звітів ДП УААСП у 2009 році збір винагороди власникам авторського та суміжних прав організаціями колективного управління майновими правами зріс до 20,07 млн. грн., що на 0,77 млн. більше порівняно з 2008 р. (19,3 млн.грн.). Загальний обсяг зборів у 2010 р. зріс на 11,6 % порівняно з 2009 р. і склав 22 389 973,77 грн. незважаючи на складні економічні умови минулих років, у 2010 році спостерігався загальний зріст зборів авторської винагороди (на 5,5 %), що загалом склав 7,545 млн. Євро. Попередній прогноз на 2011 рік свідчить про невелике зростання обсягів збору авторської винагороди. Що стосується європейського регіону, то на нього припав 61 % усіх зборів, що становило 4,6 млн. Євро [3].

Згідно Закону Україи «Про авторське право і суміжні права» [4] за порушення законодавства у сфері авторського права суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення; подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та про відшкодування збитків (матеріальної шкоди),включаючи вигоду, або стягнення доходу та інше. Суд має право постановити рішення чи ухвалу про: відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування; відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав; виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу; заборону опублікування творів та інше.

Підсумовуючи матеріал, який наведено вижче, можна зробити висновок, що система охорони авторських прав відповідає міжнародним стандартам і забезпечує охорону об’єктів авторського права. Однак ще не можна сказати про систему захисту цих прав, яка і досі залишається неефективною, існуючі засоби захисту потребують удосконалення, пильної та старанної роботи.

Література

1. Гоголь Б. М. Співвідношення права на інформацію та виключних прав автора // Юридична наука. – 2011. - № 4-5. – С. 44-47.

2. Романюк О. І. Інтелектуальна власність: навч. посіб. для студ. екон. спец. / О. І. Романюк – Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. – 270 с.

3. Про основи національної безпеки України: закон України від 19.07.2003 № 964-IV // Законодавство України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=964-15. – Назва з екрана.

4. Про авторське право і суміжні права: закон України від 23.12.1993 № 3792-XII // Законодавство України [Електронний ресурс] Режимдоступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3792-12– Назва з екрана.