УДК 378.091.212-054.6

К.мед.н., доцент Глазков Е.О.

Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка, Україна

Дисфункція вегетативної нервової системи при порушенні процесу адаптації іноземних студентів

Процес адаптації студентів відображає складний, довготривалий процес та ставить високі вимоги до пластичності психіки і фізіологічних функцій організму молодих людей. Найбільш активні процеси адаптації до нових умов середовища та студентського життя відбуваються на перших курсах навчання, завдяки дії стресової ситуації на організм [1, 4]. Складна та багатопланова реакція адаптації проявляється у вигляді специфічних відповідей саморегулюючих систем організму на різноманітні ситуації. Більшість нервово-психічних та психосоматичних розладів, які виникають у студентів, є результатом порушення процесу адаптації до умов навчання і виражають нестійкість адаптивних механізмів в тривалих та короткочасних екстремальних ситуаціях [2].

Метою роботи було дослідження показників вегетативної нервової системи при порушенні процесу адаптації іноземних студентів при навчанні у вищих навчальних закладах України.

Матеріали та методи дослідження. В дослідженні використовували дані, які були отримані за результатами обстежень 120 підлітків віком 17-18 років, які були розділені на дві групи. Група 1 сформована з іноземних студентів громадян Туркменістану, а група 2 зі студентів громадян Китаю які навчаються в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Дослідження проводилося на початку навчального семестру.

Вихідний вегетативний тонус вивчали в період відносного фізіологічного спокою за розрахунковим вегетативним індексом Кердо (ВІ, у.о.) [6]. Оцінку психоемоційного статусу студентів здійснювали за допомогою тестового особистісного опитувальника Г. Айзенка [5]. Результати досліджень оброблені статистично за допомогою програми Excel-97 з використанням t-критерія Стьюдента.

Отримані результати та їх обговорення. Аналіз регуляторних функцій серця тісно пов’язаний з проблемою взаємодії симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Важливе значення має оцінка особливостей симпато-адреналової системи, через те що пубертатний період характеризується більш високими показниками секреції норадреналіну і більш значною перевагою активності симпатичного відділу над адреналовим.

За результатами дослідження вегетативного індексу досліджувальних груп кількісних статистично достовірних відмінностей не виявлено. Показник вегетативного індексу групи 1 складав 9,27±2,51 у.о., і був вище аналогічного групи 2 у 1,1 рази. Результатами дослідження встановлено, що нормотонія спостерігалася в 3 % (2 особи) 1 групи проти 5 % (2 особи) 2 групи. Показники симпатикотонії 1 групи становили 6,65±0,60 у.о., та спостерігалися в 50 % (30 осіб) проти 58 % (35 осіб) групи студентів громадян Китаю з показниками симпатикотонії 6,71±0,56 у.о. Також слід відмітити, що показники ваготонії першої та другої груп становили 13,67±1,65 у.о., та 12,27±1,62 у.о., відповідно та спостерігалися в 47 % (28 осіб) 1 групи та 37 % (22 студента) 2 групи.

Вегетативна нервова система відіграє істотну роль в процесах адаптації організму, внаслідок чого її функціональний стан вельми мінливий. Наявність екстра − чи інтровертів визначається залежністю реакцій і діяльності людини, або від зовнішніх вражень, що виникають у даний момент − екстраверсія, чи образів, уяви та думок, пов’язаних з минулим і майбутнім − інтроверсія. Тому два фактори − нейротизм та екстраверсія − інтроверсія є основними параметрами особистості людини [3]. Результати дослідження нейротизму приведені на рис. 1.

Рисунок 2. Показники нейротизму досліджувальних груп.

За результатами дослідження функціонального стану вегетативної нервової системи встановлено, що середні показники екстравертності в групі 1 становили 15,27±0,23 та спостерігалися в 60 % випадків проти 42 % осіб 2 групи з показником 15,24±0,28. Показник інтровертності в 1 групі складав 9,41±0,29 (40 %) та 9,4±0,24 (58 %) випадків в 2 групі. Слід відзначити, що показники нейротизму в 1 та 2 групах становили 16,9±0,52 та 17,12±0,54 та спостерігалися в 67 % (40 осіб) та 72 % (43 особи) відповідно.

Висновки. Результати дослідження свідчать, що адаптаційні реакції організму іноземних студентів громадян Китаю супроводжуються послабленням холінергічних впливів і на перший план виступає підвищення активності адренергічних механізмів вегетативної нервової системи. В той час як у студентів громадян Туркменістану адаптаційні механізми виявились на більш високому рівні функціонування, що забезпечується зниженням симпатичних і відносним підвищенням парасимпатичних впливів та вказує на більш економне функціонування серця і організма в цілому. Результатами дослідження встановлено, що показники екстраверсії у студентів громадян Туркменістану значно перевищують відповідні показники студентів громадян Китаю. Також слід відзначити, що рівень нейротизму студентів громадян Китаю перевищує показники нейротизму студентів громадян Туркменістану, що свідчить про більшу психоемоційну стійкість студентів громадян Туркменістану.

Література:

1. Адаптация первокурсников: проблемы и тенденции /Л. Н. Боронина, Ю. Р. Вишневский, Я. В. Дидковская и др. // Университетское управление: практика и анализ. – 2001. – № 4 (19). С. 87−94.

2. Ляхова І. Використання системного аналізу процесу адаптації студентів-першокурсників / І. Ляхова, О. Учитель // Рідна школа. – 2001. − № 1. – С. 61−63.

3. Маклаков А. Г. Личностный адаптационный потенциал: его мобилизация и прогнозирование в экстремальных условиях / А. Г. Маклаков // Психологический журнал. – 2001. – Т. 22. – № 1. – С. 16−24.

4. Монахова Л. Ю. Адаптация студентов к процессу обучения в высшей школе / Л. Ю. Монахова // Современные адаптивные системы образования взрослых: [Сб.] / Ин-т образования взрослых. − СПб., 2002. − C. 126−130.

5. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Д. Я. Райгородский. − Самара: Изд-во Бахрах-М, 2006. − 672 с.

6. Kerdo von I. Ein aus Daten der Blutzikulation kalkulieter Index zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage / von I. Kerdo // Acta Neurovegetativa. − 1966. – Bd. 29, № 2. – S. 250-268.