Якісні та кількісні показники основних рухів

дітей молодшого шкільного віку з порушенням зору.

Осіпова І. В., Куртов І. І., студ. Шанін К. І.

В сучасному суспільстві все більшу увагу приваблює проблема виховання та навчання дітей з дефектами розумового та фізичного розвитку. Серед різних сторін виховання та навчання дітей цієї категорії важливе значення має їх фізичне виховання.

Загальними принципами цього дослідження є теорія компенсації та корекції порушених функцій, дозволяючи вирішувати проблему усунення та  попередження негативного впливу дефекту зору на фізичний розвиток дитини. При навчанні дітей з порушенням зору спостерігаються труднощі формування зорового образу. Затримане, неточне, фрагментарне зорове сприймання дітей утруднює оволодіння предметно-практичною діяльністю. У зв’язку з цим, методи наочності повинні бути адаптовані не тільки до зорових, але й до слухових,тактильних та інших можливостей дітей з порушенням зору, що відповідає теорії компенсації та корекції недоліків розвитку. Робоча гіпотеза нашої роботи полягає у тому, що ми розглядаємо засоби наочності як важливі засоби збагачення почуттів досвіду дітей, розвитку уявлень та мислення, формування образу руху, що дозволяє активізувати діяльність дітей у процесі фізичного виховання.

Предметом дослідження є корекційно-педагогічна робота з застосуванням засобів наочності у системі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку з порушенням зору. Об’єктом досліду є наочність, її роль у процесі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Практичне значення роботи полягає в тому, що нам вдалося показати своєрідність формування основних рухів у дітей молодшого шкільного віку з порушенням зору, виявити шляхи корекції порушення рухових дій засобами наочності на заняттях з фізичного виховання, розробити принципи створення та перебудування різних виглядів наочності з обліком специфіки їх розвитку. Ці методи допоможуть практичному педагогу застосувати наочний метод для навчання дітей з порушенням зору в спеціальному шкільному закладі. До та й після річних занять у дітей експериментальної та контрольної груп оцінювались якісні та кількісні характеристики основних рухів (біг, ходьба, стрибки, метання в ціль), а також визначався рівень точності рухів, функцій рівноваги та координаційні здатності. Основні рухи є базовими для засвоєння навчального матеріалу з фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, а також організації ігор, прогулянок, екскурсій та інше.

За основу оцінки основних рухів ми прийняли методику, розроблену Є. В. Начиновою. При виконанні основних рухів до дрібних помилок відносили ті недоліки, які не впливали суттєво на структуру руху та не виявляли порушення осанки. Вони оцінювались від  0,2 до 0,4 бала. До середніх помилок відносили відхилення, обумовлене порушенням постави, які також є наслідком низького рівня розвитку окремих рухових функцій. Оцінювались вони від 0,5 до 0,9 бала. Суттєвими є помилки, які змінили структуру руху, засвідчуючи повну диско ординацію при виконанні основних рухів. Вони оцінювались від 1 до 1,5 балів. На основі цього були розроблені оціночні таблиці ходьби, бігу, стрибків, метання в ціль. Із загальної п’ятибальної оцінки віднімались  ті бали, які можна було бачити без додаткових засобів порівняння. Отримана сума балів і є оцінкою за технічно вірне виконання руху, тобто якісна оцінка.

Якісна оцінка ходьби у молодших школярів

в експериментальній та контрольній групах

з/п

 

Основні положення

Групи

 

Правильна ходьба

експериментальна

контрольна

початкові дані

дані після експерименту

початкові дані

дані після експерименту

1.

Положення голови: підборіддя піднято, дивиться вперед

 

0,2

 

0,5

 

0,2

 

0,4

 

0,5

2.

Лопатки зведені, плечі прямі, трохи назад

 

0,2

 

 

0,2

 

0,4

 

0,5

3.

Правильна різноманітна робота руками під час руху

 

0,3

 

0,7

 

0,3

 

0,5

 

0,8

4.

Координаційні взаємодії рук та ніг під час руху

 

0,4

 

0,9

 

0,4

 

0,7

 

1,0

5.

Прямолінійність пересування в умовах 30 м доріжки

 

0,4

 

 

0,8

 

0,3

 

-

 

0,6

6.

Постанова стопи: м’яко, на всю стопу, пальці трохи розведені

 

0,3

 

0,6

 

0,1

 

0,4

 

0,8

7.

Рухи з широкою амплітудою

0,1

0,4

1,9

0,3

-

Всього:

1,9

4,4

3,4

2,7

5,0

Вивчення особистостей розвитку ходьби у дітей з порушенням зору визначило суттєві недоліки, такі як опущена голова та плечі під час руху; відсутня або слабо закріплена перехресна координація; неправильна постанова стоп; відхилення від прямолінійного руху; виконання рухів з малою амплітудою.

Після річних занять за комплексною програмою з широким застосуванням наочних засобів інформації у дітей експериментальної групи показник якісної оцінки за ходьбу покращився на 2,5 бали; у контрольній групі – на 0,5 бали, а результат кількісної оцінки ходьби зріс на 14,4% в експериментальній та на 5,9% - в контрольній групі. Ходьба у дітей стала легкою, ритмічною, з достатньою координацією рухів рук та ніг, тулубу, з правильним положенням голови, з раціональною частотою та довжиною кроку; покращилось вміння зберігати поставу та рівновагу.

Зміни показників у школярів експериментальної групи виявились по якісним та кількісним показникам бігу. Результати бігу на 20 м у дітей експериментальної групи покращились на 7,5%, контрольної – на 30%; якісна оцінка бігу в експериментальній групі зросла на 28%, в контрольній – лише на 18 %. За якісними параметрами виконання бігу показники експериментальної групи наблизились до нормальних, ознаками чого є: злегка нахилений уперед тулуб; голова та тулуб тримаються на одній лінії; плечі не підіймаються; руки рухаються в тому ж темпі, що й ноги.

Якісна оцінка стрибків у довжину з місця

у молодших школярів з порушенням зору

з/п

 

Основні положення

Групи

 

Правильна ходьба

експериментальна

контрольна

початкові дані

дані після експерименту

початкові дані

дані після експерименту

1.

Вихідне положення: ступні паралельно, злегка в сторони, спина пряма, дивитись прямо

 

 

0,1

 

 

0,3

 

 

0,1

 

 

0,2

 

 

0,3

2.

Зігнуті коліна, руки відведені назад та ледь зігнуті у ліктях, спина струнка, голова не нахилена

 

 

0,1

 

 

0,4

 

 

0,1

 

 

0,3

 

 

0,5

3.

Мах руками, підтягнутись вперед плечима, поштовх обома ногами одночасно

 

 

0,2

 

 

0,6

 

 

0,2

 

 

0,5

 

 

0,8

4.

Приземлення: стопи нарізно, одночасно на обидві ноги, руки вперед, дивитись вперед

 

 

0,1

 

 

0,8

 

 

0,1

 

 

0,5

 

 

1,0

5.

Амортизація

0,3

0,9

0,3

0,7

1,5

6.

Утримання рівноваги

0,1

0,2

0,1

0,2

0,3

7.

Погодження дії рук та ніг під час руху

0,3

0,6

0,3

0,6

0,8

Всього:

1,2

3,8

1,0

2,8

5,0

         Як ми бачимо з цієї таблиці, у дітей з експериментальної  групи, систематично працюючих за комплексною програмою з широким застосуванням наочних засобів на всіх етапах навчання, відбулися суттєві зміни ряду показників: в кількісних – на 17,5%, а в якісних – в 3,6 рази; в той час як в контрольній групі зрушення кількісних показників складає 7,8%, а якісних – в 2,3 рази. Дітям молодшого шкільного віку доступні також метання дрібних предметів, тенісного м’ячу з різних вихідних положень. Необхідно навчити дітей тримати м’яч однією або двома руками, відштовхувати його, виконувати різноманітні рухи; допомогти дітям придбати руховий досвід. Основний рух метання, як й інші, характеризується якісними та кількісними оцінками. У молодших школярів якісний показник в цьому виді вправ низький і становить в середньому 0,8 – 1,2 бали.

Технічна підготовка в метанні потребує особливої уваги. Бо, якщо немає техніки, немає й результату. Діти роблять багато помилок: немає спільних дій рук і ніг, в момент кидка підстрибують, мають погану координацію рухів, не вміють приймати правильне вихідне положення для метання, здійснюють кидки практично без замаху з пологою траєкторією зігнутою рукою. Навчання дітей з порушенням зору такому складному процесу, як метання м’яча  в ціль, практично неможливе без застосування всього комплексу наочних засобів. Наш підхід дозволив покращити результати в метанні на 23,8%. В контрольній групі зріст становить 12,2%, а якісні показники зросли з 0,5 до 2,4 бали у дітей експериментальної групи й до 1,6 балу – в контрольній групі.

На основі проведених досліджень зроблені такі висновки:

-  проведене дослідження дає уявлення про своєрідність формування основних рухів у дітей з порушенням зору в порівнянні з тими, хто не має вад зору. Виявлено, що у дітей з порушенням зору знижені показники ходьби, бігу, стрибків, метання в ціль. Низькі показники формування основних рухів пов’язані з порушенням зорових функцій, відсутністю спеціальних засобів наочності, спортивного інвентарю та спортивного обладнання. Це вказує на необхідність організації корекційно-педагогічної роботи з дітьми з порушенням зору за допомогою застосування засобів наочності;

-  корекційна спрямованість в фізичному вихованні припускає розробку комплексу засобів наочності в системі фізичного виховання, що забезпечує формування наочно-образного мислення для оволодіння основними видами рухів;

-  на основі експериментальних досліджень розроблені та систематизовані спеціальні засоби наочності з метою формування та корекції видів руху, які об’єднані в декілька груп (пряма та непряма наочність). При прямій наочності педагог сам або за допомогою дитини демонструє весь хід рухового акту. Суттєвість непрямої наочності полягає в тому, що вивчаємо вправа передається за допомогою інших форм зображення (кінограми, таблиці, тощо);

-  важливою умовою оволодіння рухами є засіб наслідування, який містить спостерігання, сприйняття та відтворення форми, темпу, ритму, швидкості, амплітуди рухів;

-  дослідження показали, що при використанні прямої наочності (показ педагогом) точність відтворення становить 60%, а при використанні непрямої наочності: кінограми – 80%, шарнірних моделей – 52%. Позитивним в ілюстрованих засобах наочності є те, що за їх допомогою можна показати будь-які види рухів (ходьба , біг, стрибки, метання), різні характеристики, етапи та стадії рухів, а також представляти для сприйняття дітьми будь-яку кількість разів, не обмежуючи в часі. Об’ємні, динамічні моделі дозволяють активізувати та відтворювати ряд рухових дій з переносом на себе;

-  науково обґрунтоване значення умов застосування засобів наочності інформації спільно з іншими засобами навчання дозволяє активізувати пізнавальні та практичні дії молодших школярів з порушенням зору на заняттях фізичною культурою;

-  застосування комплексу засобів наочної інформації на заняттях з фізичного виховання зі слабозорими дітьми дозволяє наблизити процес формування основних рухів у дітей експериментальної групи на 10% навчального часу. Значно покращились якісні та кількісні показники основних рухів у дітей експериментальної групи в порівнянні з учнями контрольної групи;

-  застосування засобів наочності в системі фізичного виховання повинно поєднуватись з мовою та практичними діями дітей, що забезпечить комплексність та системність у розвитку рухових здатностей дітей. Мова, наочність, практична діяльність сприяють корекції рухових порушень у дітей, обумовлених порушенням зору;

-  на базі досліджень розроблені вимоги до створення нових реконструкцій засобів наочності, що застосовуються у практиці. Головну увагу спрямовано на підвищення інформативності засобів наочності за допомогою відокремлення форми та розміру, посилення кольоровості, контрастності, тощо;

-  ефективність навчання руховим діям досягається шляхом застосування поетапного способу уявлення інформації про рухи разом з мовним регулюванням, розвитком корекції зорового сприйняття дітей уявлень про рухи, формуванням навичок орієнтації та виконання рухових дій під контролем зору, слуху, дотику, розвитком інтересу та формуванням позитивного відношення дітей до фізичної культури;

-  на основі результатів багаторічних експериментальних досліджень в практику спеціальних установ для молодших школярів з порушенням зору включена програма корекційного процесу фізичного виховання та науково обґрунтовані рекомендації комплексного застосування.