Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Деткова Т.О., студентка ІV курсу Сулима Ю.В., студенка ІV курсу Михайльова Ю.О., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив ретардантів та етиленпродуцентів на анатомічну будову стебла рослин картоплі

Одним із центральних напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві стає застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин [1]. Серед синтетичних регуляторів росту в останні роки найбільш широко використовуються ретарданти. Ці сполуки мають поліфункціональну дію і впливають процеси росту та розвитку рослин [3].

Важливою продовольчою, кормовою і технічною культурою нашої держави картопля. У бульбах міститься 12-25% крохмалю, близько 2% сирого протеїну, до 0,15% жиру, вітаміни С, В₁, В₂, В₆, РР, К і каротиноїди. Картопля також має лікувальне значення особливо для людей, у яких спостерігається порушення функцій шлунково-кишкового тракту [4].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях картоплі селянського фермерського господарства «Бержан» с. Гобанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Санте обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 ретардантами з різним механізмом дії: есфоном (2-ХЕФК), тебуконазолом (EW-250) та хлормекватхлоридом (ССС-750).

Анатомічну будову стебла вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для його консервації застосовували суміш рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1%-го формаліну. Визначення розмірів клітин, окремих тканин, діаметра судин здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Дослідження анатомічної будови стебла проводили в середній частині органу [2]. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 5,1”.

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що інгібітори росту рослин з антигібереліновим механізмом дії суттєво впливали на анатомічну будову стебла рослин картоплі сору Санте.

Відомо, що стебло рослин картоплі містить хлорофілоносну тканину, яка активно функціонує у першій половині вегетаційного періоду і разом з хлоренхімою листка забезпечують синтез та накопичення асимілятів впливаючи на продуктивність культури (табл.).

Провединими нами дослідженнями встановлено, що інгібітори росту потовщували шар хлорофілоносної паренхіми. Зокрема за дії

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту на анатомічну будову стебла рослин картоплі

сорту Санте (фаза початку цвітіння)

Варіант досліду	Контроль	2-ХЕФК	EW-250	ССС-750
Товщина епідермісу стебла, мкм	4,63 ±0,11	4,39 ±0,08	*3,93 ±0,06	4,48 ±0,08
Товщина хлорофіло-носної тканини, мкм	41,11 ±1,13	*50,09 ±0,45	*47,44 ±0,52	*49,41 ±0,36
Товщина шару клітин коленхіми, мкм	92,76 ±4,04	*110,21 ±0,55	*119,01 ±1,1	*109,49 ±0,64
Довжина клітин коленхіми, мкм	27,32 ±1,01	*24,22 ±0,50	*24,60 ±0,51	*25,44 ±0,52
Ширина клітин коленхіми, мкм	20,78 ±0,91	21,64 ±0,48	21,11 ±0,59	21,72 ±0,55
Товщина оболонок клітин коленхіми, мкм	2,04 ±0,10	*2,47 ±0,11	1,79 ±0,08	1,88 ±0,08
Товщина корової паренхіми, мкм	310,29 ±9,33	*212,14 ±6,07	*223,57 ±2,86	*245,81 ±5,57
Товщина шару ксилеми, мкм	373,11 ±18,56	*748,30 ±13,56	*857,34 ±3,87	*851,37 ±6,58
Діаметр найбільших судин ксилеми, мкм	57,81 ±1,34	*88,50 ±2,10	*81,79 ±2,62	*87,76 ±1,82
Кількість клітин ксилеми в одному ряду, шт	19,71 ±0,47	*34,71 ±0,49	*43,69 ±0,49	*48,06 ±0,43

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05.

2-ХЕФК тканина потовщувалася на 22%, при застосуванні EW-250 на 15%, після оборобки ССС-750 на 20%.

Важливою механічно тканиною стебла є коленхіма. Встановлено, що обробка рослин ретардантами зумовлювала потовщення шару коленхіми на 19 (2-ХЕФК), 28 (EW-250) та 18% (ССС-750). Встановлено, що під впливом препаратів достовірно зростала довжина клітин коленхіми і практично не змінювалася їх ширина. Потовщення оболонок клітин коленхіми спостерігалося лише при застосуванні 2-ХЕФК.

Інгібітори росту 2-ХЕФК, EW-250 та ССС-750 зменшували товщину корової паренхіми стебла рослин відповідно на 32, 28 і 21%.

Нами встановлено зміни у будові ксилеми під впливом інгібіторів росту. Антигіберелінові препарати збільшували товщину шару деревини більш ніж у двічі в порвнянні з контролем. Практично в двічі зростала і кількість клітин у ксилемному ряду.

Досліджено, що ретарданти та етиленпродуцент збільшували діаметр максимальних судин ксилеми. Найбільше даний показник зростав після застосування 2-ХЕФК (на 53%). За обробки рослин редантом EW-250 діаметр зростав на 42%, а при застосуванні ССС-750 зростання діаметру судин становило 52%.

Література

1. Ивебор Л. У. Влияние регуляторов роста на формирование ассимиляционного аппарата сои / Л. У. Ивебор // Наука Кубани. – 2006. – № 4. – С. 18-22.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Прусакова Л. Д. Применение производных триазола в растениеводстве / Л. Д. Прусакова, С. И. Чижова //Агрохимия. - 1998. - № 10. - С. 37-44.

4. Ткачук О. О. Дія ретардантів на морфогенез, період спокою і продуктивність картоплі : дис. ... канд. біол. наук : 03.00.12 / Ткачук Олеся Олександрівна. – К., 2007. – 164 с.