Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студентка ОКР спеціаліст Собко О.Г., студент ІV курсу Буйний О.В., студентка ІV курсу Кондратюк О.І., к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив синтетичних аналогів основних стимулюючих гормонів на анатомічну будову стебла рослин томатів

Створення можливостей та засобів регуляції онтогенезу рослинного організму є важливим завданням сучасної сільськогосподарської науки [1]. Серед синтетичних регуляторів онтогенезу рослин найбільш широко використовуються стимулятори. Ці сполуки мають поліфункціональну дію і впливають процеси росту і розвитку рослин [1, 4].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони займають важливе місце в раціоні населення. Окрім цього плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. Томати також є важливою лікарською рослиною. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях томатів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП) Рослини контролю обприскували водопровідною водою.

Анатомічну будову стебла вивчали під час польових досліджень у фазу початку формування плодів на фіксованому матеріалі. Для його консервації застосовували суміш рівних частин етилового спирту, гліцерину, води з додаванням 1%-го формаліну. Визначення розмірів клітин, окремих тканин, діаметра судин здійснювали за допомогою мікроскопа „Микмед-1” та окулярного мікрометра МОВ-1-15х. Дослідження анатомічної будови стебла проводили в середній частині органу [2]. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 5,1”.

За результатами проведених нами досліджень встановлено, що стимулятори росту рослин суттєво впливали на анатомічну будову стебла рослин томатів сорту Бобкат. Зокрема, 1-НОК та 6-БАП потовщували епідерміс стебла на 41 та 16%, за дії ГК₃ товщина епідермісу суттєво не змінювалася.

Важливою механічно тканиною стебла є коленхіма. Встановлено, що обробка стимуляторами росту різних груп по різному впливала на товщину шару пластинчастої коленхіми (табл.). Під впливом 1-НОК спостерігалося збільшення товщини живої механісної тканини на 40%. Препарати ГК₃ і 6-БАП зменшували товщину коленхіми відповідно на 23 і 12%. Досліджено, що всі три стимулятори росту збільшували розміри клітин коленхіми у

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту на анатомічну будову стебла рослин томатів

сорту Бобкат (фаза початку дозрівання плодів)

Варіант досліду	Контроль	1-НОК	ГК3	6-БАП
Товщина епідермісу стебла, мкм	32,86 ±0,78	*46,24 ±0,92	34,52 ±0,39	*38,13 ±0,68
Товщина шару клітин коленхіми, мкм	308,14 ±8,02	*431,32 ±10,12	*238,01 ±8,2	*270,65 ±4,73
Довжина клітин коленхіми, мкм	52,51 ±2,06	*106,46 ±1,98	*97,5 ±2,34	*114,11 ±2,47
Ширина клітин коленхіми, мкм	45,06 ±1,73	*90,86 ±1,86	*79,13 ±2,21	*91,57 ±1,75
Товщина оболонок клітин коленхіми, мкм	1,68 ±0,07	*1,97 ±0,05	*2,48 ±0,07	*1,92 ±0,06
Товщина шару ксилеми, мкм	563,00 ±13,7	584,87 ±17,7	*448,94 ±6,62	*818,57 ±8,88
Кількість клітин ксилеми в одному ряду, шт	29,86 ±0,98	*24,78 ±0,52	*15,61 ±0,3	*33,18 ±0,41
Діаметр найбільших судин ксилеми, мкм	118,06 ±2,83	123,98 ±2,31	*131,52 ±1,92	*132,14 ±1,86

Примітка. * – різниця достовірна при Р≤0,05

півтора-два рази.

Стимулятори росту також потовщували оболонки клітин коленхіми. Зокрема за дії 1-НОК цей показник зростав на 17 %, при застосуванні ГК₃ на 58 %, а за дії 6-БАП на 14 %.

Результати наших досліджень свідчать, що обробка рослин аналогами основних стимулюючих гормонів впливала на анатомічні показники ксилеми. Встановлено, що препарат 6-БАП збільшував товщину ксилеми на 45%. При застосуванні ГК₃ товщина висхідної провідної тканини зменшувалася на 20%, а 1-НОК практично не змінювала даного показника у порівнянні з контролем. Нами досліджено, що товщина шару ксилеми корелює із кількість клітин у ряді ксилеми. Зокрема за дії 6-БАП даний показник зростав на 11%, а препарати 1-НОК та ГК₃ зменшували кількість клітин у ряді на 17 та 48 %.

Встановлено, що усі препарати збільшували діаметр судин ксилеми у порівнянні з контролем. При застосуванні 6-БАП та ГК₃ цей показник зростав на 12 та 11%. За дії 1-НОК зростання діаметру найбільших судин ксилеми було недостовірним.

Отже, застосування стимуляторів росту збільшувало товщину стебла дослідних рослин, що покращуватиме їх стійкість до вилягання і оптимізуватиме продуктивність культури та процес збору урожаю.

Література

1. Анішин Л. А. Біостимулятори для соняшнику / Л. А. Анішин, С. П. Пономаренко // Захист рослин. – 1997. – квітень. – С. 14-15.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Стимуляторы роста организмов / под ред. П. Брузгулиса. – Вильнюс, 1969.