Биологические науки/8.Физиология человека и животных

асист. Гурець І.М.

студент. Дінєв І.З.

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка, Україна

Дослідження соматичного здоров’я учнів основної школи

Конституція України визнає життя і здоров'я людини найвищими соціальними цінностями. Відповідно до Основного Закону, держава несе відповідальність перед людиною за свою діяльність і зобов'язана ефективно вирішувати завдання виховання здорового покоління, від чого значною мірою залежить соціально-економічний розвиток суспільства і країни в цілому.

У сучасному суспільстві життя і здоров’я людини визначаються як найвищі людські цінності. Вони є показником цивілізованості, що відбиває загальний рівень соціально-економічного розвитку суспільства, головним критерієм доцільності й ефективності всіх без винятку сфер державної діяльності.

Несприятливі соціально-економічні умови сучасної України, важка екологічна ситуація, інформаційне перенасичення та інтенсифікація навчального процесу викликають тенденції до погіршення здоров’я дітей і учнівської молоді. Здоров’я цієї вікової групи особливо важливе, тому що, за оцінкою фахівців, приблизно 75% хвороб дорослих є наслідком умов життя в дитячі та юнацькі роки. Майже 90% дітей, учнів, студентів мають відхилення в здоров’ї, а більше 50% - незадовільну фізичну підготовку [1,16].

Новий підхід до цієї проблеми полягає в тому, що для суспільства і держави економічно вигідно боротися не з наслідками руйнування здоров’я населення, а докласти максимум зусиль, щоб перш за все через систему освіти впливати на умови формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров'я особистості.

Останнім часом ситуація зі здоров’ям дітей наблизилась до критичної: підвищується рівень загальної захворюваності та поширеність захворювань окремих органів і систем. Цьому сприяє зростання інтенсивності впливу на здоров’я дітей і підлітків факторів екологічного та медико - соціального ризику, погіршення структури харчування, зниження ефективності проведення традиційних профілактичних заходів. Важливою особливістю сучасності є стрімке зростання кількості та зміна співвідношення факторів ризику, які впливають на гомеостатичні, імунологічні показники, розвиток і стан здоров’я дитини.

Для успішного вирішення проблеми формування здорової нації необхідно зважати на фактори , які впливають на здоров’я людини. Вчені світу дійшли єдиної думки, що здоров’я людини залежить, в основному, від чотирьох факторів: 20% здоров’я людини залежить від стану навколишнього середовища, 10% – від системи охорони здоров’я, 20% стану здоров’я людини зумовлено генетичним впливом і 50% – способом життя .

У навчальних планах шкіл немає предмета, який би давав цілісну систему знань з питань формування, зберігання, зміцнення та відновлення здоров’я, вироблення культури здоров’я.

Ми експериментально дослідили стан соматичного здоров’я в 9 класах ЗОШ І – ІІІ ступенів № 6, міста Глухова. В результаті дослідження ми отримали дані в обох класах. Ми визначили, що класи були рівноцінні, тільки в 9 – А класі показники були трохи вищі, але вони не виходять за межі статистичної похибки. Потім в одному класі учні слухали лекції про здоровий спосіб життя, проводились заходи щодо профілактики шкідливих звичок, учні займались активно спортом, а в іншому класі нічого такого не проводилось, тобто цей клас був контрольним. Через два місяці ми зібрали дані в обох класах і обробили за методикою Е.А Пірогова « Оцінка рівня фізичного стану» яка розраховується за формулою: РФС = ( 700 – 3 х ЧСС – 2,5 х АТср – 2,7 х В + 028 х М ) / ( 350 – 2,6 х В + 0,21 х З ) де :

для визначення АТ середнього, ми знаходили за формулою:

АТср = АТд + 1/3 АТп

АТп = АТс - Атд

АТ ср – артеріальний тиск середній;

АТ д – артеріальний тиск діастолічний;

АТ с – артеріальний тиск систолічний;

АТ п – пульсовий артеріальний тиск;

ЧСС – частота серцевих скорочень;

В – вік ( в роках );

М – маса тіла ( в кг );

З – зріст стоя

Після чого отримали наступні показники: в контрольному класі з «низьким» рівнем 2 учня, «нижче середнього» 2 учні, «середній» 10 учнів, «вище середнього» 3 учні, «високий» 3 учні. Це ви бачите на діаграмі вже у % ( рисунок № 1, в цьому класі найбільше учнів з «середнім» рівнем фізичного стану.

Рисунок № 1. Рівень фізичного стану в контрольному класі у % ( «1» - низький, «2» - нижче середнього, «3» - середній, «4» - вище середнього, «5» - високий)

В експериментальному класі ми отримали наступні показники: в цьому класі учнів з «низьким» і «нижче середнього» рівня не було виявлено, «середній» 1 учень, «вище середнього» 14 учнів, та «високий» 5 учнів. Воно зображено у вигляді діаграми у %( рисунок №2):

Рисунок №2. Рівень фізичного стану в експериментальному класі у ( «3» - середній, «4» - вище середнього, «5» - високий)

Ми бачимо, що у експериментальному класі в учнів можно сказати, що переважає «вище середній» рівень, а в контрольному «середній», то можна зробити маленький висновок: що для збереження здоров’я та продовження свого терміну життя потрібно займатися спортом, зарядкою кожного дня, не зловживати шкідливими звичками і тд. Якщо ми змолоду збережемо своє здоров’я, то і старість буде як і молодість, тобто не буде ніяких відхилень в здоров’ї.

Спираючись на отримані дані нашого дослідження, та зробивши аналіз літературних джерел нами було розроблено рекомендації учителям стосовно формування навичок здорового способу життя в учнів:

- розширення соціального досвіду та життєвих навичок учнів, що передбачає їх позитивну мотивацію щодо ведення здорового способу життя, культуру здоров’я;

- усунення помилок у виховному процесі; посилення уваги до особистості юнака з урахуванням його можливостей і потреб; допомогу в захисті прав юнака шляхом використання здоров’язмінюючих, здоров’яформуючих, здоров’язберігаючих технологій;

- дотримуватись єдності і наступності педагогічних вимог, впливів, оцінок у процесі виховання здорового способу життя юнаків;

- цілеспрямовано формувати у юнаків знання і уміння самопізнання, саморозвитку й підвищення резервів свого здоров’я різними засобами, народознавства тощо;

- забезпечувати позитивне мотиваційне налаштування учнів на організацію життєдіяльності на засадах здорового способу життя;

- будувати систему виховання здорового способу життя юнаків засобами народознавства на засадах пріоритету потреб та інтересів особистості;

- в процесі виховання здорового способу життя може бути реалізований такий етнічний зміст: народні рухливі ігри, пісні, елементи танцювальних рухів, прислів’я, народні системи оздоровлення та загартування, національна кухня, елементи козацьких бойових мистецтв тощо;

- прищеплювати практичні вміння і навички зміцнення власного здоров’я у природний спосіб за допомогою народних методів оздоровлення;

- виховувати у юнаків бажання брати активну участь у оздоровленні людей, які їх оточують, використовувати набуті елементарні і практичні навички;

- проводити частіші змагання між групами з футболу, волейболу, баскетболу;

- організовувати зустрічі з медпрацівниками, наркологами, валеологами, представниками правоохоронних органів, які допомагали б формувати здоровий спосіб життя.

Саме дослідження являється початковою ланкою. Воно потребує подальшого вивчення. Ми сподіваємось, що дані які були отримані, стануть добрим підґрунтям для інших досліджень.

Література

1. Горащук В.П. Теоретичні і методичні засади формування культури здоров’я школярів: Автореф. на здобуття наук. ступеня доктора. пед. наук: спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В.П. Горащук. – Харків, 2004. – 35с.

2. Державний стандарт базової і повної середньої освіти. / Постанова кабінету міністрів України №24 від 14 січня 2004р. – К., 2004. – 65с.

3. Венедиктов Д. Д. Глобальные проблемы здравоохранения и пути их решения / Д. Д. Венедиктов // Вопр. философии. – 1979. – № 7. – 102с.

4. Царенко А. В. Валеологія / А. В. Царенко. – К.: Генеза, 1998. – 136 с.

5. В.Б. Мандриков, М.П.Міцуліна. Методи оцінки фізичного і функціонального стану студентів спеціального учбового відділення/ В.Б. Мандриков, М.П.Міцуліна. – Волгоград, 2012. – 44 с.