Мехеда Н.Г., Гаращенко В. О.

Черкаський національний Університет ім. Богдана Хмельницького

ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

Нині, з огляду на високу криміналізацію бізнесу, а також значний рівень корупції, у всіх галузях бізнесу, так чи інакше, розглядаються і вирішуються питання забезпечення економічної безпеки підприємства (ЕБП).

Проблеми економічної безпеки підприємства досліджували такі відомі вітчизняні й зарубіжні вчені, як П. В. Круш, В. Абрамов, Н. І. Баяндин, М. А. Бендиков, В. С. Гусєв А. І. Доронін.

Серед спеціалістів існують різні підходи до організації забезпечення ЕБП. Наприклад, на рівні підприємства, на думку В. Абрамова [1], економічна безпека забезпечена діяльністю нормативних, організаційних та матеріальних гарантій, а також своєчасним виявленням, запобіганням і дієвим припиненням посягань на підприємство, його фінанси, майно або інтелектуальну власність, ділові зв’язки, технологію, інформацію. На сьогодні ЕБП забезпечується переважно шляхом реалізації двох підходів: таким, що запобігає загрозам та підходом, що реагує на загрози. Нині значну увагу приділяють такому напряму у сфері забезпечення економічної безпеки, як конкурентна розвідка (або ділова розвідка, бізнес-розвідка), що займається збором та опрацюванням інформації з відкритих джерел, причому абсолютно легальних позицій. Один із фахівців у даній області - Н.І. Баяндін [2] визначає конкурентну розвідку як діяльність недержавної організації з отримання відомостей про наявні й потенційні загрози, їх існування та інтереси за умови виконання чинних правових норм. Теоретично конкурентна розвідка здійснюється на основі відкритих матеріалів (на відміну від промислового шпіонажу, який використовує проникнення в конфіденційну інформацію).

Щоб забезпечити економічну безпеку підприємства достатньо часто застосовують методики оцінки фінансового стану для оцінки контрагентів. Причому оцінка може бути виконана як за інформацією, що отримана з офіційних джерел або від самого контрагента (наприклад, фінансова звітність), так і за інформацією, що отримана в порядку ведення ділової розвідки. Для цього можливе застосування спеціальних програмних продуктів [3].

На сьогодні сформувався ринок послуг в області забезпечення економічної безпеки, причому на цьому ринку представлено як комерційні структури, так і некомерційні організації. Підприємства мають можливість здійснити вибір того підприємства (або структури), якому вони можуть довірити свою економічну безпеку, чи відповідно до законодавства створити власну службу. В процесі функціонування служби економічної безпеки (СЕБ) значну роль відіграє правильна розстановка кадрів, розподіл прав, повноважень та міри відповідальності, взаємодія з правоохоронними органами, що дозволяє забезпечити її ефективну роботу. Важливим фактором підвищення ефективності діяльності СЕБ є гнучка система стимулювання робітників залежно від результатів роботи, швидкого та якісного виконання всіх поставлених задач. У завдання СЕБ входить: прогнозування різних загроз ЕБП; виявлення, аналіз та оцінка поточних загроз економічній безпеці; планування й організація робіт зі встановлення поточних загроз економічній безпеці та раціоналізація системи забезпечення ЕБП; координація (разом з керівництвом підприємства) діяльності різних функціональних підрозділів у сфері забезпечення економічної безпеки.

Робота щодо забезпечення ЕБП здійснюється за такими базовими напрямами: захист працівників підприємства; охорона матеріальних і фінансових ресурсів; забезпечення інформаційної безпеки; охорона інтелектуальної власності підприємства. Особливе місце в забезпеченні ЕБП займає захист інтелектуальної власності щодо відомостей, які становлять комерційну таємницю. Розвиток ринкових відносин посилює конкуренцію між підприємствами та прагнення заволодіти чужими таємницями. Охорона комерційної таємниці є неодмінною умовою посилення позицій підприємства, високого прибутку й стабільності.

Перевірка партнерів і контрагентів відіграє важливу роль у забезпеченні ЕБП. Економія в цьому напрямі може спричинити значні економічні збитки. Відсікання ненадійних партнерів є важливою функцією СЕБ вітчизняних підприємств. Фінансування СЕБ забезпечується з прибутку. Економія на СЕБ, як правило, призводить до значно більших втрат. Реалізація комплексу задач та напрямів гарантування економічної безпеки теж потребує достатньо значних фінансових витрат. За приблизними розрахунками, витрати на забезпечення організації та ефективної діяльності СЕБ становлять 15-25% від суми виробничих витрат підприємства.

Варто відзначити, що СЕБ створюються, як правило, на великих підприємствах, оскільки їх створення та функціонування потребує значних витрат. Малим і середнім підприємствам доцільно користуватися послугами охоронних підприємств. Окрім цього, СЕБ забезпечує взаємодію з іншими структурними підрозділами підприємства, від діяльності яких тією чи іншою мірою залежить стан ЕБП.

Отже, через високу криміналізацію бізнесу та значний рівень корупції в усіх галузях бізнесу, так чи інакше розглядаються й вирішуються питання забезпечення економічної безпеки підприємства. Постійне посилення чинників, що загрожують економічній безпеці підприємства, і таких, що зумовлюють його депресивний розвиток, ставить питання про створення системи моніторингу стану й динаміки розвитку підприємства для запобігання небезпекам і вжиття необхідних заходів щодо захисту та протидії. Служба економічної безпеки забезпечує взаємодію з іншими структурними підрозділами підприємства, від діяльності яких, тією чи іншою мірою, залежить стан економічної безпеки підприємства.

Список використаних джерел

1. Абрамов В. Комплексная система безопасности предпринимательства / В. Абрамов / Мир безопасности. 2001, февраль. - С. 16-22.

2. Баяндин Н.И. Технологии безопасности бизнеса: введение в конкурентную разведку: навч. – практ. посібн. / Н.И. Баяндин - М.: Юрист, 2002. - 317 с.

3. Карлін М. Фінансова система України: навчальний посібник для студ. вузів / М. І. Карлін. - К. : Знання, 2007. - 324 с.