УДК 005.334.4:330.43
СУЧАСНІ МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯЙМОВІРНОСТІ БАНКРУТСТВА
НА ПІДПРИЄМСТВІ
Цибульнік Ю.С.
(науковий керівник – к.е.н., доц..Литовченко О.Ю.)
Постановка проблеми. В умовах ринкової економіки є
необхідним забезпечення стійкого функціонування підприємства. Це зумовлює
потребу в постійному діагностуванні його фінансового стану з метою своєчасного
виявлення негативних змін в діяльності підприємства, а за необхідності, і
застосування попереджувальних заходів аби уникнути поглиблення кризи та банкрутства
підприємства. Таким чином, на сьогодні є вкрай необхідним використання науково
обґрунтованих моделей оцінки
ймовірності банкрутства, що дозволить сформувати відповідну фінансову політику
та перелік заходів, направлених на підвищення ефективності використання
фінансових ресурсів, покращити платоспроможність підприємства, і, як результат,
попередження банкрутства підприємства.
Аналіз останніх досліджень та
публікацій. Питання визначення ймовірності банкрутства підприємства
розглядається в багатьох роботах українських та зарубіжних вчених-економістів.
Так, питання оцінки ймовірності банкрутства відображено у роботах таких вчених,
як Альтман Е., Бівер У., Бланк І.А., Лігоненко Л.О., Ліс Р., Сайфулін
Р.С., Спрінгейт Г., Тафлер Дж., Терещенко О.О. та ін..
Мета роботи. Метою даної
роботи є визначення ключових та найбільш ефективних методів прогнозування
ймовірності банкрутства на вітчизняному підприємстві.
Основний матеріал роботи.Різні
економісті пропонують методики, що відрізняються способами проведення
розрахунків, даними, які використовуються в розрахунках та інтерпретацією
отриманих результатів.
Так, модель «Z-рахунку» (пятифакторна модель)
Е. Альтмана отримала найбільш широке застосування серед різноманітних
методів прогнозування банкрутства. Застосування цієї моделі для вітчизняних
підприємств є не досить ефективним у зв’язку з браком потрібної інформації.
Ще одним з відомих критеріїв передбачення банкрутства є коефіцієнт
Таффлера. Він
характеризується простотою розрахунку, але його застосування є неможливим для
підприємств, акції яких не котируються на біржах [1].
Модель Ліса розраховується виходячи з чотирьох основних
показників і не має труднощів у розрахунку. Її було розроблено для підприємств
Англії з урахування розвитку Західної Європи [1].
Модель Сайфуліна-Кадикова зручна для коригування відносно
локалізації підприємства та враховує специфіку вітчизняної економіки. Проте
вона спирається на інформацію переважно одного джерела – бухгалтерської
звітності, що є одним з основних її недоліків [2].
Модель Спрінгейта характеризується високим відсотком
точності прогнозування. Вона була сформована для використання на підприємства
США та Канади. Частіше дана модель використовується для оцінки
кредитоспроможності підприємства, а ніж оцінки ймовірності його банкрутства
[1].
Універсальна модель була розроблена О.О. Терещенко. Дана
модель характеризується широкою шкалою критеріїв та використанням системного і
комплексного підходів.
В Україні в першу чергу використовують Методичні рекомендації щодо
виявлення ознак неплатоспроможності підприємства, затверджені Міністерством
економіки України. Дана
методика включає в себе проведення комплексного аналізу фінансового стану
підприємства, а також аналізу окремих показників, які здійснюють найбільший
вплив на фінансовий стан підприємства [3].
Висновки. Кожна з
розглянутих моделей показує реальні результати, за умови використовувати в
умовах, для яких вони були розроблені. Але ці умови не завжди є характерними
для діяльності українських підприємств. Тому необхідно зосередитись на
використанні переважно вітчизняних моделей, що враховують специфіку розвитку економіки
України та дають змогу враховувати галузеві аспекти кожного окремо взятого
підприємства.
Література:
1.Фучеджи В.І. Характеристика методів та моделей діагностики кризового
стану підприємства / В.І. Фучеджи // Одеський державний економічний університет
– 2010. - №691. – С. 91-97
2.Чібісова І.В Методи
оцінки і прогнозування банкрутства підприємств / І. В. Чібісова // Наукові
праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки
– 2012. - №22 ч.2. – С. 389-394.
3. Про методичні рекомендації
щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств та ознак дій з приховування банкрутства,
фіктивного банкрутства чи
доведення до банкрутства. Міністерство економіки України: Наказ від19.01.2006
№14.