д.е.н., доцент Вдовенко Н.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ГАЛУЗЕЙ ЕКОНОМІКИ

Досягнення цілей державного регулювання перспективних галузей економіки, як правило, потребує забезпечення ресурсами (фінансовими, кадровими, матеріально-технічними, інформаційними) і нормативно-правовими документами (закони і підзаконні акти). Зважаючи не це доцільно виокремити нормативно-правову та організаційну складову. Впродовж останніх шести-семи років масово здійснюється передача водних об’єктів в користування на умовах оренди суб’єктам господарювання різних організаційно-правових форм господарювання. Переважна більшість орендарів водойм націлена на здійснення вирощування рибної продукції. Але необізнаність у чинному законодавстві як самих орендарів так і деяких орендодавців на місцях призводить до того, що в більшості випадків користування водним об’єктом, запасами риби та інших водних біологічних ресурсів здійснюється зі значними утрудненнями. У цьому зв’язку, в роботі ми дослідимо нюанси оформлення паспорту рибогосподарської технологічної водойми та паспорту водного об’єкта (водосховище, ставок, озеро), що сприятиме в подальшому безпроблемному і раціональному користуванню водоймою, земельною ділянкою під цією водоймою або гідротехнічними спорудами даної водойми, які знаходяться у користуванні на умовах оренди.

У цій ситуації обережним необхідно бути і не плутати, оскільки деякі орендарі повинні складати як спеціальний паспорт водного об’єкта, порядок розроблення якого затверджено наказом Мінприроди України від 18.03.2013 № 99 так і паспорт рибогосподарської технологічної водойми затверджено наказом Мінагрополітики України від 16.12.2013 р. № 742.

Паспорт водного об’єкта, порядок розроблення якого затверджено наказом Мінприроди України від 18.03.2013 № 99 стосується таких типів водних об’єктів як водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставків, озер та замкнених природних водойм. Також потрібно пам’ятати, що водойми поділяються залежно від призначення, зокрема виділяються і сільські ставки, які не відносились до рибницьких господарств (використовувались для напування худоби, рекреації). При укладанні договорів оренди вказаних об’єктів, визначення розміру плати, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування обов’язково застосовують відповідну методику (наказ Мінприроди України від 28.05.2013 № 236, зареєстровано в Мін’юсті України 17.06.2013 за № 986/23518). Зазначимо, що при перегляді чинних договорів оренди водних об’єктів, укладених до 01.07.2013 р., приводячи їх у відповідність до Типового договору оренди водних об’єктів, у разі належного виконання орендарем договору, що переглядається, земельні торги не проводяться. Разом з тим суб’єктам аквакультури, які до 01.07.2013 р. використовували водні об’єкти на підставі договору оренди землі (без укладання договору оренди водного об’єкту), або на підставі договору оренди водного об’єкта (без укладення договору оренди землі), необхідно забезпечити комплексність використання складових водного об’єкта шляхом укладення додаткових угод до діючих договорів відповідно до закону. Варто звернути увагу на той факт, що після розроблення паспорта водного об’єкта, а у разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми – паспорта та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми, підписується Типовий договір оренди водних об’єктів (затверджений постановою Кабміну № 420 від 29.05.2013) і суб’єкт господарювання набуває законних прав користувача водного об’єкту.

Паспорт рибогосподарської технологічної водойми затверджений наказом Мінагрополітики України від 16.12.2013 р. № 742 розробляється на водойми державних та комунальних підприємств рибогосподарської галузі, колишніх рибгоспів, державних рибовідтворювальних комплексів. Важливою умовою для виокремлення водойми спеціального технологічного призначення є наявність гідротехнічних споруд і пристроїв (водовідвідних, водопідвідних, водорегулювальних, водоскидних, рибогосподарських). До рибогосподарських технологічних водойм також відносяться (нагульний, вирощувальний, зимувальний, нерестовий, карантинний, мальковий, маточний, ремонтний, водозабезпечувальний ставки, басейни, ставах-відстійники, земляних садках, річці, водопостачальний, дренажний та скидний канали тощо). Отже, рибогосподарська технологічна водойма – це штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв, призначена для створення умов існування і розвитку об’єктів аквакультури (ст. 1 Закону України «Про аквакультуру» від 18.09.12 р. № 5293-VI).

Відповідно до ст. 8 та ст. 14 Закону для забезпечення єдиної процедури нарахування плати за використання на умовах оренди частини рибогоспо-дарського водного об’єкта (для розміщення плавучих рибницьких садків), рибогос-подарської технологічної водойми наказом Мінагрополітики від 30.01.2014 р. № 141 затверджено Методику визначення розміру плати за використання на умовах оренди частини рибогосподарського водного об’єкта, рибогосподарської технологічної водойми. Дані, які відображені в паспорті водного об’єкта можуть бути також використані у процесі розрахунку розміру орендної плати за надану в оренду водойму. Наприклад, при заповненні формули, інформацію про тип водного об’єкта (коефіцієнт К 1) та визначення коефіцієнта (К 2), який враховує відомчу належність і місцезнаходження рибогосподарської технологічної водойми отримують з п.1-3 паспорту, розділ І «Загальна характеристика». Для визначення величини коефіцієнтів (К3), які враховують якісний стан водного об’єкта, використовуються паспортні дані з п.3 «Характеристика джерела водопостачання», розділу ІІ «Морфологічна, гідрологічна та гідрохімічна характеристики рибогосподарської технологічної водойми» та розділу ІІІ «Стан рибогосподарської технологічної водойми».

Отже, розроблення паспортів і передача водойм в оренду саме для цих цілей повинна здійснюватись за умови можливості користувачем (орендарем) в подальшому грамотно та раціонально використовувати як водні ресурси так і різні види водних біологічних ресурсів, оскільки орендований водний об’єкт – це не є приватна власність, а власність держави.