Економічні науки/15. Державне регулювання економіки

Поляруш М.М., к.е.н. Левчук О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання регулювання валютно-кредитних та розрахункових операції є невід’ємною частиною економічної політики будь-якої держави. Проблема регулювання стає дедалі більш актуальною не тільки тому, що ключову роль тут відіграє держава, а й тому, що дане питання здійснює вплив на фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання.

Аналіз останніх публікацій. Дослідженню проблем регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій присвячені праці вітчизняних та іноземних науковців, таких як М.Савлука, А.Мороза, А.Кредісова, В.Ющенка, М.Єпіфанової та інших.

Виклад основного матеріалу. В загальному розумінні, регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій можна визначити як систему заходів, спрямованих на встановлення порядку проведення даних операцій з метою реалізації завдань економічної політики держави.

Методологія регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій являє собою сукупність методів, прийомів ,інструментів та заходів впливу на суб’єктів економічних відносин, що використовуються органами виконавчої влади для здійснення своїх повноважень у даній сфері.

Основними принципами використання методів регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій, на нашу думку, є:

1) спрямованість на реалізацію завдань державної економічної політики;

2) публічність вибору методології та результатів її використання;

3) створення конкурентних умов для всіх учасників економічних відносин;

4) отримання ефекту від використання;

5) врахування інтересів всіх економічних суб’єктів;

6) послідовність використання інструментарію;

7) втручання держави повинно здійснюватись лише при необхідності.

Методи регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій поділяються на дві групи: методи прямого впливу та методи непрямого впливу.

Інструменти прямого впливу здійснюють безпосередній вплив на стан валютно-кредитних та розрахункових відносин в країні та в свою чергу поділяються на економічні та адміністративні.

Економічні методи регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій передбачають стимулювання економічної активності у здійсненні даних операцій суб’єктами господарювання з метою впливу на екзогенні та ендогенні фактори функціонування національної економіки.

До економічних методів регулювання валютно-кредитних та розрахункових відносин в країні відносять:

1) управління валютними резервами;

2) управління валютним курсом;

3) ревальвацію та девальвацію;

4) девізну політику.

Другою групою інструментів прямого впливу на регулювання валюно-кредитних та розрахункових операцій виступають адміністративні методи.

До даних методів відносять наступні:

1) регулювання платіжного балансу;

2) валютні обмеження;

3) валютна блокада.

Також виділяють групу методів регулювання валютно-кредитних та розрахункових відносин, що здійснюють непрямий вплив.

На нашу думку, до таких методів відносять:

1) політику обов'язкових резервних вимог;

2) дисконтну політику;

3) політику викупу цінних паперів Центральним банком.

Отже, можна зробити висновок, що методи регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій являють собою сукупність інструментів впливу на монетарні показники функціонування національної економіки, в тому числі на валютний курс, стан платіжного балансу країни, кон’юнктуру грошового ринку, обсяг грошової маси та інші з метою реалізації завдань національної економічної політики.

Використання даних методів формує валютну політику країни та дозволяє державним органам реалізувати завдання, пов’язані з валютним регулюванням.

На сьогоднішній день основною тенденцією регулювання валютно-кредитних та розрахункових операцій є домінування економічних методів над адміністративними при комплексному підході їх використання.

Список використаних джерел

1.Береславська О.І. та ін. Міжнародні розрахунки та валютні операції. — К.: КНЕУ, 2009.

2.Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2010.

3.Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові і валютні операції: Підручник. — К.: ЦУЛ, 2013.