Рашевська Ольга Євгеніївна
ДВНЗ
«Українська академія банківської справи Національного банку України»
Процеси реорганізації банків в Україні: актуальні питання
Серед найактуальніших
проблем сучасної української економіки важливе місце займає формування
стабільної та конкурентоспроможної банківської системи.
Подальше удосконалення
банківської системи нерозривно поєднане із таким процесом, як реорганізація
банків шляхом злиття і поглинання. Це створює
умови для покращення як структури банківської системи в цілому, так і вирішенню
недоліків у діяльності окремих проблемних банків.
Процеси злиття та
приєднання вважаються важливим способом реструктуризації банківської системи
України, що сприяють: збільшенню присутності на ринку, що виражається у
розширенні клієнтури банку; зниженню витрат за рахунок економії на масштабах,
зменшенню податкових зобов’язань і більш ефективному розміщенню ресурсів;
збільшенню прибутку через диверсифікацію продуктів і універсалізацію
діяльності; диверсифікації та оптимізації кредитних ризиків, оптимізації
організаційної та управлінської структур; виконанню нормативних вимог НБУ;
поліпшенню репутації банку [1,c. 4].
Основними причинами
злиття та поглинання є наступні:
-
підвищення рівня капіталізації банківської системи;
-
розширення спектра банківських послуг;
-
освоєння нових ринків;
-
поліпшення репутації банку;
-
уникнення банкрутства окремого банку, що дискредитує
банківську систему країни в цілому;
-
підвищення частки банку на ринку окремих послуг;
-
можливість залучення кваліфікованих кадрів;
-
захист від недобросовісної конкуренції;
-
зниження витрат та собівартості банківських послуг та
інші [2, с. 101].
Стратегічною метою
реорганізації комерційних банків є підвищення надійності і стійкості
банківської системи, шляхом підвищення рівня капіталізації окремих банків,
забезпечення стабільної роботи платіжної системи.
У банківській сфері
України початком процесу злиття та поглинання можна вважати 1999 рік. Адже
даний рік характеризується посиленням конкуренції та усвідомленням необхідності
концентрації банківського капіталу. Процеси реорганізації банків шляхом
приєднання показано в таблиці 1.
Таблиця 1 –
Реорганізація банків шляхом приєднання в 1999-2013 рр.
|
Рік |
Назва банку |
Банк-правонаступник |
|
|
Назва |
Група |
||
|
2003 |
ЗАТ "Інпромбанк" |
АКБ "УБТС" (ВАТ"Інпромбанк") |
IV |
|
2004 |
АКБ "Західбудгазбанк" |
СКБ "Дністер" |
III |
|
2006 |
АКБ "МТ-банк" |
АКБ "Індустріалбанк" |
III |
|
Європейський банк розвитку і заощаджень |
"Об'єднаний комерційний банк" |
IV |
|
|
2007 |
ЗАТ "Внєшторгбанк (Україна)" |
ВАТ "ВТБ Банк" |
III |
|
2008 |
АКБ "ХФБ Банк Україна" |
УніКредит Банк |
II |
|
2009 |
АБ "Факторіал Банк" |
ВАТ "СЕБ Банк" |
III |
|
ВАТ "СЕБ Банк" |
|||
|
2010 |
ПАТ "Сведбанк Інвест" |
ПАТ "Сведбанк" |
I |
|
ПАТ "Сведбанк" |
|||
|
2012 |
ПАТ "Корпоративний Інвестиційний Банк КредіАгріколь" |
ПАТ "КредіАгріколь" |
II |
|
2013 |
ПАТ"Фідобанк" |
ПАТ"Фідобанк" |
III |
|
ПАТ "Фідокомбанк" |
|||
|
ПАТ "Унікредитбанк" |
ПАТ "Укрсоцбанк" |
I |
|
|
ПАТ"Укрсоцбанк" |
|||
Доцільність
проведення процесу злиття чи поглинання визначається після аналізу майбутніх
доходів та витрат, чи зросте при цьому ринкова вартість об’єднання та на
скільки збільшиться прибуток акціонерів банку.
Вирішальними для
банку є перші 100 днів після об’єднання. На цьому етапі необхідно зберегти ті
позитивні сторони, які мав кожен з банків до об’єднання, а також враховуючи
відмінності двох різних корпоративних культур, не допустити назрівання
конфлікту і ускладнення ситуації. Після того як ситуація стабілізувалася, не
існує прямої загрози, слід використовувати позитивні сторони обох банків,
проаналізувати нові можливості, які з’явилися в результаті злиття. Після
детального аналізу слід перейти до реалізації нових можливостей.
Злиття чи поглинання
вважається вдало проведеним, якщо правильно поставлена мета, яку необхідно
досягти у результаті їх здійснення; задачі, які треба виконати, відповідають
поставленій меті та конкретній ситуації; вдало вибрано об’єкт для об’єднання;
кожен етап досконало спланований та розроблений висококваліфікованим
спеціалістом, здійснюється ефективне управління у перші сто днів після злиття
або поглинання [2, c.185].
Зараз в Україні
сформувалися передумови, коли можлива нова хвиля злиттів і приєднань. Одним із
найважливіших завдань нашої держави повинно бути вироблення стратегії і
створення умов для результативного проведення процесів злиття і приєднання.
Література:
1.
Міщенко В. Проблеми реорганізації та реструктуризації
комерційних банків / В. Міщенко, І. Вядрова // Банківська справа. – 2001. – №
1. – С. 3–7.
2.
Черкашина К. Ф. Злиття та поглинання у банківській сфері
/ К. Ф. Черкашина // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи
України: зб. наук. праць. Т. 15. – Суми, 2006. – С. 181–186.