Экономические науки/1. Финансы и банковское дело

Нєізвєстна О.В., Коваленко Д.В.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Проблеми правового забезпечення обігу електронних грошей в Україні

Незважаючи на те, що електронні гроші (ЕГ) з’явилися в обігу України порівняно нещодавно, вони набирають стрімкого розвитку. Однак нагально стає питання щодо формування збалансованої регуляторної бази для їхнього подальшого розвитку, яка б захистила споживачів та дозволила б проводити ефективний нагляд за функціонуванням електронних платіжних систем.

Проблема правового забезпечення обігу електронних грошей в Україні постійно перебуває в полі зору науковців та економістів, зокрема окремі її аспекти висвітлені у роботах таких вчених як В. М. Кравець, О. О. Махаєва, В. І. Міщенко, П. М. Сенища та інших.

Наприкінці 2012 р. вперше врегульовано питання обігу електронних грошей на законодавчому рівні з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків». Так, згідно законодавства емітентами електронних грошей в Україні можуть бути тільки банки. Вони зобов’язані визначити суму електронних грошей на електронному пристрої, що перебуває в розпорядженні користувача, з урахуванням таких вимог [1]:

-  сума електронних грошей на електронному пристрої, який не можна поповнювати, не повинна перевищувати 2000 грн.;

-  сума електронних грошей на електронному пристрої, який можна поповнювати, не повинна перевищувати 8000 грн.

НБУ також визначає перелік банків, які можуть здійснювати емісію електронних грошей. На даний час в Україні функціонують дві системи електронних грошей, правила яких узгоджені з НБУ: «Максі» (емітентом є ПАТ «Альфа-Банк») та «MoneXy» (емітентом виступає ПАТ «Фідобанк»).

В Україні електронні гроші випускають, як правило, на основі карток Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП) та міжнародної платіжної системи «Visa International», а також на програмній основі в системі «ГлобалМані». Емітентом електронних грошей «ГлобалМані» є Державний Ощадний банк України. Найбільшого поширення в Україні набули системи електронних грошей на програмній основі, які, однак, не мають юридичного узгодження з НБУ. До таких систем належать: Яндекс.Деньги, Інтернет.Гроші, WebMoneyTransfer, UkrMoney, RBKMoney [2].

Оскільки, чинне законодавство України, на відміну від законодавства ЄС, не надає права іншим, крім банків, суб’єктам випускати електронні гроші, що може стати перешкодою на шляху розвитку цього перспективного сегмента платіжної системи. Адже в такій ситуації ряд установ випускає та організує обіг ЕГ фактично незаконно, що у разі зростанні їхнього обігу може призвести до дестабілізації грошово-кредитної системи. Тому необхідно врегулювання діяльності небанківських платіжних систем на законодавчому рівні з метою її легалізації. Причому основною метою регулювання має стати забезпечення надійності і платоспроможності таких платіжних систем, а нав’язування засобів контролю за операціями користувачів потрібно уникати [3].

Прикладом такої законодавчої неврегульованості може стати скандал довкола WebMoney та Яндекс.Деньги, коли НБУ заборонив функціонування перших, але дозволив подальше перебування на ринку другим. Такі подвійні стандарти були пояснені тим, що Яндекс.Деньги представництва в Україні не мають, а заборонити іноземним компаніям надавати послуги українським користувачам мережі НБУ наче не може. В той же час WebMoney має представництво, а тому, підпорядковується законодавству України [4].

Ще однією проблемою, яка пояснюється емісією електронних грошей в Україні, може стати ескалація інфляційних процесів. Механізм інфляційного впливу електронних грошей діє у двох напрямах. Перший напрям – звичайна мультиплікація грошей на банківському рахунку покриття електронних грошей, другий – випуск самих електронних грошей, які циркулюють без відображення на банківських рахунках до моменту погашення. Пом’якшуючого ефекту щодо першого напряму можна досягти в разі поширення обов’язкового резервування на кошти, що зберігаються на рахунку електронних грошей. У другому напрямі інфляційний вплив стримується за рахунок того, що електронні гроші, як правило, виступають засобом платежу для підприємств ― нової економіки, тобто додаткові електронні гроші забезпечені додатковою кількістю товару [5].

Важливим аспектом є неузгодженість національного та міжнародного законодавства. Серйозні відмінності в підходах до регулювання роблять привабливим для використання електронних грошей у кримінальних цілях: шахрайські операції, відмивання грошей, уникнення сплати податків. Сучасний рівень розвитку дозволяє емітентам і провайдерам електронних грошей досить легко переходити з однієї юрисдикції в іншу. В цих умовах важливо регуляторам різних країн знайти компроміс шляхом узгодження та спільних дій у сфері створення подібних правил регулювання електронних грошей [5].

Загалом можна дійти висновку, що вимоги до функціонування систем електронних грошей в Україні мають досить загальний, а подекуди суперечливий характер і не є надто жорсткими. Хоча в інтересах держави створити надійну правову основу для гарантування того, щоб емітенти електронних грошей були надійними, добросовісними, а системи таких розрахунків – безпечними та ефективними.

Література:

1. Про електронні гроші в Україні: Положення, Постанова Правління НБУ 24.12.2010р., №1336/18631: за станом на 1.12.2013 р.  [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.zakon2.rada.gov.ua

2. Комаревцева Н. Особливості функціонування електронних грошей в Україні / Н. Комаревцева. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sophus.at.ua

3. Дяковський Д.А. Основи функціонування електронних грошей в Україні / Д.А. Дяковський. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.ekmair.ukma.kiev.ua

4. НБУ та податківці розчищають шлях для конкурентів Webmoney. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://tyzhden.ua/Economics/82191

5. Пелих Я.Я. Перспективи розвитку електронних грошових систем в Україні / Я.Я. Пелих. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://bulletin.uabs.edu.ua