Економічні науки/1.Банки і банківська система

 

Теслюк О. Ю

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Про деякі аспекти корпоративного управління банківською діяльністю

 

Дотримання принципів ефективного управління формує передумови для успішної діяльності банків як суб’єктів пе­рерозподілу фінансових ресурсів, що повинно сприяти сталому розвитку бан­ківської системи. Нестабільність банківської системи зумовлена внутрішньою її вразливістю, а тому зовнішні шокові фактори лише провокують кризові явища в її діяльності. Чим слабшою і вразливішою є банківська система, тим жорсткішими можуть виявитись кризові впливи.

За таких обставин, в умовах глобалізації фінансових рин­ків та зростання системних ризиків підвищується інтерес до наукових дослі­джень з управління діяльністю банків. Однією зі складових управління діяльності банків є корпоративне управління. Недосконалість корпоративного управління може зумовити недостатнє врахування інтересів широкого кола зацікавлених у діяльності банку осіб, в тому числі керівництва банку, його власників, трудового колективу, клієнтів тощо. У свою чергу, це негативно по­значається на прибутковості та стійкості банків і перешкоджає сталому розвит­ку банківської системи в цілому.

Вагомий внесок у розвиток наукових засад корпоративно­го управління в банках здійснено вітчизняними дослідниками, серед яких: Д. Виноградський, В. Гриньова, Д. Говорун, І. Івасів, О. Костюк, С. Козьменко, С. Мочерний, О. Мукан, І. Сало, І. Чмутова та ін. Серед російських науковців тема розроблялася у працях І. Івашковської, В. Російського, О. Радигіна, І. Філаточева, І. Храбрової, Б. Шпотова.

Однак, незважаючи на значну кількість робіт з визначеної тематики, окремі питання щодо управління діяльністю банків потребують уточнення та подальшого дослідження. Зокрема, необхідність розкриття ролі корпоративного управління у банках за умови зростання ризиків у діяльності вітчизняних банків, що і стало метою даної статті.

Сучасні наукові підходи до управління діяльністю банків світу можна диференціювати на:

—  континентальний та японський підходи - орієнтація, в першу чергу, на стійкість банків, прикладом чого виступають Німеччина та Японія, які, маючи на меті збалансування інтересів різних груп учасників управління діяльністю банків, орієнтовані на стабільний розвиток, менший ступінь ризику, меншу питому вагу цінних паперів з високим ступенем ризику у структурі матеріальних стимулів вищого керівництва банків;

—  англо-саксонський підхід - орієнтація на прибутковість та вартість акціонерного капіталу, матеріальні стимули керівництва банків у формі цінних паперів.

Банки - це специфічні установи, що виконують на ринку такі спеціальні функції як трансформація вільних тимчасово коштів економічних агентів у ка­пітал; емісія цінних паперів; купівля-продаж цінних паперів, в тому числі й державних; операції з інструментами на ринку похідних цінних паперів тощо [1].

Управління діяльністю банків поєднує у собі управління відповідними процесами, які можуть характеризувати фінансову, організаційну та інші сфери, залежить від виконання принципів корпоративного управління.

Науковці виділяють декілька підходів щодо розуміння  суті та значення корпоративного управління у банках. Зокрема, їх можна розділити на три групи:

—            перша дослі­джує корпоративне управління як сукупність відносин з обслуговування бан­ком інтересів власників;

—            друга розглядає корпоративне управління як сукупність відносин між власниками банку та його вищим керівництвом, що дозволяє здійснювати стратегічне управління та стратегічний контроль за дія­льністю банку, забезпечувати стабільність його діяльності, створення прибутку;

—             третя - визначає широке коло зацікавлених у роботі банку осіб (стейкхолдерів), а сукупність економічних відносин з приводу стратегічного управління та кон­тролю має забезпечити баланс інтересів стейкхолдерів банку.

О. Костюк та Д. Говорун  пропонують під корпоративним управлінням розг­лядати систему взаємовідносин, що виникають у процесі розробки, затвер­дження, реалізації та контролю за реалізацією стратегічних рішень структурами корпоративного управління, від імені широкого кола стейкхолдерів банку та з метою забезпечення при­бутку та стійкості у роботі банку [2, 3].

 Принциповою особливістю корпоративного управління в банках є значуща кількість зацікавлених у роботі банку осіб (зовнішні - уряд, центральний банк, фондові біржі, міжна­родні організації, клієнти, конкуренти, аудиторські компанії, асоціації та інші об’єднання; внутрішні акціонери банку, вище керівництво банку, профспілко­ві органи, інший персонал банку), балансування та реалізація інтересів яких має досягатись за рахунок виконання принципів корпоративного управління

Застосування та дотримання принципів корпоративного управління у банках має стосуватись окремих стратегічних напрямів їх діяльності, зокрема: політики управління прибутком; інвестиційної політики; політики управління вартістю банку; політики щодо матеріальних стимулів; депозитної політики; кредитної політики; дивідендної політики та ін.

Розроблені науковцями-теоретиками та фахівцями-практиками у галузі корпоративного управ­ління, банківської справи та фінансів, формалізовані у вигляді документів принципи корпоративного управління мають складати основу ефективної орга­нізації взаємовідносин між стейкхолдерами у процесі управління діяльністю банків та виконання ними власних функцій для мінімізації конфліктів інтересів, зниження ризиків та рівня транзакційних витрат.

Отже, впровадження засад корпоративного управління в банках на основі систематизації принципів корпоративного управління за ознакою врахування мотивів стейкхолдерів банків (простоти та прозорості, гнучкості, врахування ступеня ризику при прийнятті рішень та орієнтації на майбутні результа­ти) дозволить покращити систему звітності вітчизняних банків, забезпечити ефективність управління окремими їх стратегічними напрямами.

Список використаної літератури:

1.                Говорун Д. А. Принципи корпоративного управління як складова ефектив­ного мотиваційного механізму / Д. А. Говорун // Інноваційна економіка. -2011. - № 6. - С. 179-183.

2.                Костюк О. М. Особливості мотиваційного механізму корпоративного управ­ління в банках України / О. М. Костюк, Д. А. Говорун // Перспективи еко­номічного розвитку держави, регіону, суб’єктів господарської діяльності : збірник тез доповідей Всеукраїнської науково-практичної заочної конференції. - Черкаси : МАКЛАУТ, 2011. - С. 210-212.

3.                Kostyuk A. N. Corporate Governance in Banks of Ukraine / A. N. Kostyuk, D. A. Govorun // Anti-crisis Paradigms of Corporate Governance in Banks : A New Institutional Outlook / A. N. Kostyuk, F. Takcda, K. Hosono. - Cvmh : Virtus Interpress, 2010. - 464 c. - C. 262-287 .