Стрілець Є.М.,

 аспірант, Класичний приватний університет, м. Запоріжжя

 

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНТЕГРАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХО­ВИКІВ

 

Оцінка ефективності інтеграції діяльності страхо­виків і банків є ключовим етапом в досягненні стійких довгострокових взає­мозв'язків між фінансовими інститутами, що діють у напруженому конкурент­ному середовищі. Така оцінка є можливою при поєднанні кількісного і якіс­ного підходів. Для кількісної оцінки необхідною умовою є налагодження збо­ру, обліку й аналізу даних, пов'язаних зі спільними операціями зазначених фі­нансових установ, особливо інформації про чисельність клієнтів банку і стра­ховика в розрізі їхніх категорій; чисельність клієнтів банку, які придбали фі­нансовий продукт страховика-партнера або спільний продукт; обсяги укладе­них договорів страхування через банківський канал продажу у розрізі видів до­говорів; аквізиційні й управлінські витрати за банківським каналом; витрати на врегулювання страхових зобов'язань за продуктами банківського страхуван­ня тощо. Якісний підхід реалізується за допомогою оцінок експертів на основі порівняння сукупності критеріїв або необхідних елементів для реалізації по­ставлених результатів співробітництва страховиків та банків і типів інтеграції

Поділяючи погляди провідних вчених до визначення економічної ефективності, пропонуємо своє бачення цієї категорії. Економічна ефективність – це максимальна вигода, яку можна отримати при мінімальних затратах в процесі економічної діяльності з урахуванням додаткових умов, які мають місце в момент визначення ефективності відповідного господарського заходу. Під господарськими заходами мається на увазі введення нових видів продукції, укладення договорів з постачальниками, покупцями, придбання або модернізація нової техніки, збільшення виробництва продукції тощо.

В економічній літературі, характеризуючи ефективність використовують такі економічні категорії як “продуктивність” та “результативність”, які також визначаються співвідношенням результатів та витрат.

       Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання. Ефективність розкриває характер причинно-наслідкових зв’язків виробництва. Вона показує не сам результат, а те якою ціною він був досягнутий. Тому ефективність найчастіше характеризується відносними показниками, що розраховуються на основі двох груп характеристик (параметрів) – результату і витрат. Це, в тім не виключає використання і абсолютних значень вихідних параметрів.

Економічна ефективність — це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. При цьому можливі три варіанти вказаного співвідношення: 1) ресурси і результати виражені у вартісній формі; 2) ресурси — у вартісній, а результати — у натуральній формі; 3) ресурси — у натуральній, а результати — у вартісній формі. При визначенні ефективності значну роль відіграє ціннісна характеристика отриманого результа­ту. Це, зокрема, змушує змінити погляд на роль торгівлі в економічному процесі всупереч існуючому переконанню про економічно пасивну роль торгівлі («від простого об­міну виграти нічого не можна») і навіть про її негативне значення («торгівля обкладає суспільство чимось схожим на податок»). Можна небезпідставно вважати, що цей вид діяльності підвищує ефективність суспільної праці. Адже торгівля допомагає кожній виготовленій речі швидше знай­ти свого споживача, підвищуючи цінність товарів. Внаслі­док збільшується інтегральна корисність витраченої праці і зростає її ефективність.