к.е.н. Вудвуд В.В.
Гордуни О.Ю.
студентка Чернівецького торговельно-економічного
інституту КНТЕУ
Рентабельність як складова оцінки ефективності діяльності великих та
середніх підприємств України
Питання
визначення ефективності виробництва завжди було спірним серед науковців. Обсяг
виготовленої продукції, обсяг реалізованої продукції чи величина прибутку не є
тими категоріями, по яким можна визначати ефективність діяльності підприємства.
Обов’язковим є врахування витрати, понесених на виготовлення одиниці продукції,
тобто доцільно розглядати співвідношення отриманого прибутку до понесених
витрат.
Визначення показника
рентабельності діяльності підприємства є важливим етапом у фінансовому
плануванні, оскільки прибуток, як основна мета підприємства, є величиною
відносною, тоді як рентабельність показує реальні результати прибутковості чи
збитковості підприємства.
Аналіз останніх публікацій Дослідженню
рентабельності підприємства присвячені праці таких вітчизняних науковців, як
Агапова М.В., Амельченко Т.В., Гущина І.І., Марцин B.C.
та інших. Серед російських досліджень з даної проблеми варто відзначити роботи Васильєва
В.В., Кодацького В.П. та інших. Вагомий внесок у розвиток теорії та практики
аналізу рентабельності зробили такі вчені, як: Алексєєв І.В., Бланк І.А.,
Гриньова О.М., Кірейцев Г.Г., Мороз А.С., Пархомець М.К., Поддєрьогін А.М.,
Покропивний С.Ф., Савицька Г.В.
Актуальність обраної теми підтверджується
різними поглядами науковців щодо складових оцінки ефективності діяльності
підприємств. Тому доцільним буде розглянути існуючі варіанти визначення
ефективності роботи підприємства та застосувати обраний метод для визначення
рентабельності діяльності великих та середніх підприємств України.
Метою даної роботи є з’ясування
реального рівня рентабельності підприємств України за 2013 рік за видами
економічної діяльності на основі попереднього аналізу існуючих показників
ефективності роботи підприємства .
Виклад основного матеріалу Абсолютна сума прибутку,
отримана підприємством, у тому числі прибуток від основної діяльності, є дуже
важливими показниками. Однак вони не можуть характеризувати рівень ефективності
господарювання. За інших однакових умов більшу суму прибутку отримає
підприємство, яке володіє більшим капіталом, використовує більше живої і
матеріалізованої праці, більше виробляє і реалізує продукції (робіт, послуг).
Азаренкова Г.М. у
своєму підручнику визначає рентабельність як прибутковість або дохідність
виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих її видів;
дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів
господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки. [1]
На думку Савицької
Г.В., прибуток – це частина чистого доходу, який безпосередньо одержують
підприємства після реалізації продукції як винагороду за вкладений капітал і
ризик підприємницької діяльності. Кількісно він становить різницю між сукупними
доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку та інших
відрахувань з виручки в бюджетні і небюджетні фонди) і сукупними витратами
звітного періоду. Обсяг прибутку, рівень рентабельності залежать від
виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і
фінансової діяльності підприємства. Тому ці показники характеризують усі
сторони господарювання [2].
Рентабельність безпосередньо пов'язана з
отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою
отриманого прибутку. Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень
прибутковості, що вимірюється у відсотках[3].
Різні варіанти рішень, що приймаються при
визначенні прибутку, поточних витрат, авансованої вартості, для розрахунку
рентабельності, зумовлюють наявність значної кількості показників
рентабельності.
Показники рентабельності являються відносними
характеристиками фінансових результатів та ефективності діяльності
підприємства. Вони вимірюють доходність підприємства та групуються в
співвідношенні інтересами учасників економічного процесу, ринкового обміну.
Показники рентабельності є важливими
характеристиками факторного середовища формування прибутку (та доходу)
підприємства. З цієї причини вони є обов'язковими елементами порівняльного
аналізу та оцінки фінансового стану підприємства.
Рівень
рентабельності операційної діяльності розраховується як відношення фінансового
результату від операційної діяльності до витрат операційної діяльності
підприємств і для зручності виражається у відсотках.
Як економічна
категорія фінансові результати визначаються як різниця між сукупною виручкою та
сукупними витратами підприємства. Перевищення валових сукупної виручки над
сукупними витратами стає можливим завдяки створення додаткової вартості.
Додаткова вартість виступає у вигляді збільшення вартості товару відносно
витрат на його виробництва, як прирощування всього авансованого капіталу. Закон
додаткової вартості діє всіх стадіях виробничого процесу[1].
Розглядаючи результати
від операційної діяльності (ОД) підприємств України за минулий рік та
порівнюючи їх з понесеними витратами за той ж період, можна вирахувати рівень
рентабельності (збитковості), який підприємства мали за цей період.
Середній показник
рентабельності операційної діяльності підприємств склав 3,8%. На Табл.1 можна
побачити детальний опис результатів операційної діяльності, витрат та рівня
рентабельності за різними видами економічної діяльності у 2013 році.
Табл.1 Рентабельність операційної діяльності великих та
середніх підприємств за видами економічної діяльності 2013 року [5]
|
|
Результат від ОД,млн. грн |
Витрати ОД, млн. грн |
Рівень рентабельності
(збитковості),% |
|
Усього |
60136,9 |
1580574,7 |
3,8 |
|
сільське, лісове та рибне
господарство |
66,7 |
6089,6 |
1,1 |
|
промисловість |
33098,1 |
1033853,9 |
3,2 |
|
будівництво |
-632,4 |
48498,5 |
-1,3 |
|
Оптова та роздрібна торгівля |
13896,5 |
128916,3 |
10,8 |
|
транспорт,складське господарство |
6072,8 |
123156,9 |
4,9 |
|
тимчасове розміщування й організація харчування |
-64,4 |
8117,6 |
-0,8 |
|
інформація та телекомунікації |
6365,9 |
42423,9 |
15,0 |
|
фінансова та страхова діяльність |
884,5 |
105017,2 |
0,8 |
|
операції з нерухомим майном |
264,9 |
20504,6 |
1,3 |
|
професійна, наукова та технічна діяльність |
863,9 |
29763,9 |
2,9 |
|
діяльність у сфері адміністративного та допоміжного
обслуговування |
-610,7 |
17301,5 |
-3,5 |
|
освіта |
71,4 |
586,9 |
12,2 |
|
охорона здоров'я та надання соціальної допомоги |
335,7 |
5099,6 |
6,6 |
|
мистецтво, спорт, розваги та відпочинок |
-484,2 |
10279,5 |
-4,7 |
|
надання інших видів послуг |
8,2 |
964,8 |
0,8 |
Найвищий рівень
рентабельності мала діяльність підприємств, пов’язана з інформацією та телекомунікаціями
– 15,0%, а збитки понесли підприємства що працюють в галузях оптової та роздрібної
торгівлі – -1,3%, тимчасового розміщення та організації харчування – -0,8% діяльності
у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – -3,5%. Середній
рівень рентабельності в Україні по підприємствам за 2013 рік склав 3,8%.
Слід розуміти, що
підприємства отримують прибутки чи збитки ще від інвестиційної та фінансової
діяльності, тому однозначних висновків про ефективність роботи підприємств
робити не можна.
Висновки Діяльність будь-якого
підприємства спрямована на отримання прибутку, але прибуток як окрема величина
не може реально показати ефективність роботи підприємства. З метою аналізу
фінансових результатів підприємства за певний період часу використовують
показники рентабельності. Рентабельність визначається як відношення фінансових
результатів операційної діяльності до витрат цієї діяльності. Тобто скільки
відсотків прибутку принесла кожна витрачена грошова одиниця.
2013 рік
характеризувався рівнем рентабельності в 3,8%. Найкращий рівень
рентабельності мали підприємства, пов’язані
з інформаційними технологіями та телекомунікаціями, оскільки, зазвичай, ці
компанії спеціалізуються виключно на операційній діяльності та не ведуть
додаткових операцій. Щодо факторів, які могли б покращити рентабельність
операційної діяльності, то можна віднести такі як модернізацію обладнання, в
деяких випадках збільшення або скорочення обсягів виробництва до оптимальних, проведення
ефективних рекламних кампаній, пошук нових джерел постачання сировини,
залучення кваліфікованих кадрів,які б допомогли підприємству прорахувати
фінансові результати на майбутні періоди.
Література:
1. Азаренкова Г.М. Фінанси підприємств : [підручник] / Г.М.Азаренкова, Т.М. Журавель,
Р.М. Михайленко. – К. “Золоті литаври”,
2009 —145с.;
2. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: [навчальний
посібник] / Г.В.Савицька. – “Київ”, 2007 —200с.;
3. Баліцька В.Л. Доходи та
рентабельність діяльності підприємств України: макроекономічна оцінка / В.
Баліцька // Формування ринкових відносин в Україні – Вип. 9. — 2007.- С. 62-63.
4. Черниш С. Організаційно-методологічні
аспекти рентабельності підприємств Режим доступу: [http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe]
5. Державна служба статистики України Режим доступу: [http://www.ukrstat.gov.ua]