Мехеда
Н.Г., Малиновська І.В.
Черкаський національний університет
ім.Б.Хмельницького
Суть процесу санації
підприємства
Серед
підприємств, справи про банкрутство яких перебувають на розгляді, значна
кількість таких, у яких вартість активів набагато вища за кредиторську
заборгованість. За умови проведення оздоровчих або реструктуризаційних заходів
ці підприємства можуть розрахуватися за боргами і успішно працювати далі.
Найдієвішим засобом запобігання банкрутству підприємства є фінансова санація.
Санація – це система фінансово-економічних, виробничо-технічних,
організаційно-правових та соціальних заходів, спрямованих на досягнення чи відновлення платоспроможності,
ліквідності, прибутковості та конкурентоспроможності підприємства-боржника в
довгостроковому періоді. Тобто санація – це сукупність усіх можливих заходів,
які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення. [1]
Мета фінансової санації — покриття поточних збитків та усунення причин їх виникнення, поновлення
ліквідності та платоспроможності підприємства, скорочення
всіх видів заборгованості, поліпшення
структури оборотного капіталу та формування
фінансових ресурсів, необхідних для проведення санаційних
заходів виробничо-технічного характеру
Відповідно до класичної моделі санації (рис. 1.1) процес фінансового оздоровлення
підприємства починається з визначення фінансової кризи.[5]
Рис.1.1. Класична модель санації
У рамках аналізу здійснюється діагностика фінансово-господарського стану
підприємства, аналізуються його сильні й слабкі сторони. Насамперед, повинні
бути проаналізовані кошти підприємства на всіх рахунках, кошти в розрахунках,
довгострокові й короткострокові вкладення, матеріальні запаси й запаси готової
продукції, невстановлене устаткування й незавершені капітальні вкладення,
вільні виробничі й складські площі.[2]
Попередній експрес-аналіз цих елементів підприємства дозволить виявити
очевидні ліквідні ресурси, які можуть вирішити найбільш гострі проблеми
підприємства. На цьому попередньому етапі треба бути обережним із продажем
активів або здачею їх в оренду, тому що ще не з'ясовані потреби самого
підприємства. Однак деякі очевидні можливості повинні бути використані. Це
дасть додаткові кошти й час для розробки стратегії довгострокового фінансового
оздоровлення.
Прогноз на основі сформованих тенденцій може бути короткостроковим й
середньостроковим, методи такого аналізу вимагають окремого розгляду. Такий прогноз
повинен показати ступінь небезпеки сформованих негативних і ще, може бути, не
занадто помітних тенденцій, імовірне посилення ще малопомітних позитивних
тенденцій.
Наступні дії з прогнозування повинні показати можливість і, навпаки,
неможливість при складних зовнішніх тенденціях і потенціалі підприємства
розраховувати на оздоровлення підприємства шляхом використання лише внутрішніх
ресурсів і без значної перебудови роботи підприємства. Далі в класичній моделі
постає вибір між ліквідацією підприємства і його санацією. Ліквідація може
здійснюватися на добровільній основі й у примусовому порядку.[4]
Сукупний капітал підприємства складається з
власного та позичкового капіталу. Таким чином, фінансування санації може
здійснюватися за рахунок власних коштів підприємства (самофінансування),
фінансових засобів власників, за допомогою кредиторів і, у виняткових випадках,
через одержання державної фінансової підтримки. [3]
Залежно від масштабів кризового стану підприємства й умов надання йому
зовнішньої допомоги виділяють два види санації:
1. Санація підприємства без зміни статусу юридичної особи. Здійснюється з
метою усунення неплатоспроможності підприємства, якщо його кризовий стан є
тимчасовим. Санація може відбуватись у таких формах:
- погашення боргу підприємства за рахунок бюджетних коштів (тільки для
державних підприємств);
- погашення боргу підприємства за рахунок цільового кредиту банку (здійснює
комерційний банк, що обслуговує підприємство);
- переадресування боргу на іншу юридичну особу (такою особою може бути
підприємство, що виявило бажання у санації підприємства-боржника; повинна бути
згода кредитора);
- випуск облігацій або інших боргових цінних паперів під гарантію санатора
(здійснює комерційний банк, що обслуговує підприємство).
2. Санація підприємства зі зміною статусу юридичної особи. Здійснюється за
умови глибокої кризи підприємства, має назву реорганізації підприємства;
передбачає зміну форми власності, організаційно-правових форм діяльності та
інше. Санація може відбуватися у формах:
- злиття підприємства-боржника з іншим фінансово-стійким підприємством;
- поглинання підприємства-боржника підприємством-санатором;
- розділ підприємства (використовується для підприємств з багатогалузевою
господарською діяльністю; виділені в процесі розділу підприємства одержують
статус нової юридичної особи, а майнові права і обов'язки переходять до кожної
з них на основі поділу балансу);
- перетворення у відкрите акціонерне товариство (здійснюється за
ініціативою групи засновників);
- передача в оренду (найпоширеніша при санації державних підприємств);
- приватизація державного підприємства (регламентується системою
законодавчих актів).[5]
Таким чином, санація - це система заходів, яка здійснюється
під час провадження у справі про банкрутство, з метою запобігання визнання
боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення
фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному
обсязі, або частково вимог кредиторів.
Література:
1. Череп А. Фінансова санація та
банкрутство суб’єктів господарювання: Підручник/Алла Череп,.- К.:Кондор, 2006.
- 376 с.
2. Копилюк О. І. Фінансова санація та
банкрутство підприємств: Навч. посіб./ О. І. Копилюк, А. М. Штангрет; М-во
освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 166 с.
3. Колісник М. Фінансова санація і антикризове
управління підприємством: Навчальний посібник/ Марія Колісник, Павло Ільчук,
Петро Віблий,; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська
політехніка". - К.: Кондор, 2007. - 271 с.
4. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство
підприємств: Навч.. посібник. – К.: КНЕУ, 2007.
5. Івженко А.С.
Основні напрямки удосконалення механізму санації підприємств за сучасних
економічних умов / А.С.Івженко // Актуальні проблеми економіки. – 2008. - №4. -
С. 142-148.