к.е.н. Вудвуд В.В.

Карп І.Г.

Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ

ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛІЗИНГУ В УКРАЇНІ ЗА УМОВ ТРАНСФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ

Діяльність будь-якого підприємства абсолютно неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення коштів: отримання позик, кредитів, оренди майна тощо. Сьогодні найбільш цікавим методом таких залучень виступає лізинг, який вважається альтернативою банківському кредитуванню та дієвим інструментом процесу ефективного оновлення основних засобів і технологій підприємств усіх напрямів економічної діяльності.                                                                                                Завдяки лізинговим операціям будь-яке підприємство здатне використовувати новітні технології, нові машини, обладнання та устаткування впродовж тривалого часу, сплачуючи за нього частковими внесками. Насправді, це є досить зручно, адже зовсім не кожна компанія чи фірма здатна одразу сплатити велику суму грошей за необхідне устаткування, тим паче, немає гарантій того, що вона отримає очікуваний прибуток від його використання.                                                           Актуальність даної теми. На сучасному етапі в Україні існує велика потреба в оновленні матеріальної бази та модернізації, розширенні основних засобів вітчизняних підприємств. У даній ситуації лізинг може стати потужним імпульсом технічного переозброєння виробництва та структурної перебудови української економіки та виступає одним із факторів зростання конкурентоспроможності вітчизняних підприємств, покращення якості послуг, підвищення ефективності виробництва за умов використання новітнього обладнання, устаткування, нової техніки, машин тощо.                     Аналіз останніх публікацій. Проблемам лізингових операцій присвячена чимала кількість наукових видань та публікацій. Серед вітчизняних науковців та практиків, які займались даним питанням варто виділити: Н. Внуков, А. Загородній, Л. Мельник, В. Міщенко, А. Мокій, Я. Онищук, Г. Купалова, Н. Погорєлова, Н. Бойцун та інші.                                      Метою даної роботи виступає аналіз лізингових операцій в Україні та формування конкретних пропозицій щодо активнішого використання лізингу за умов трансформаційної економіки.                                                               Виклад основного матеріалу. Єдиного підходу щодо визначення поняття лізингу немає. Згідно із Законом України «Про фінансовий лізинг», фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, згідно якого лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі) [1].                                         Поддєрьогін А.М. визначає, що лізинг – це кредит, який надається в товарній формі лізингодавцем лізингоодержувачу, повна вартість об’єкта лізингу покривається за рахунок періодичних внесків лізингоодержувача, а лізингодавець отримує певний прибуток у вигляді лізингової маржі [3].                На нашу думку, найбільш повним визначенням лізингу є твердження Латугіна А.В., відповідно до якого лізингом являється підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів [2].                                                Значення використання такої форми фінансування, як лізинг, недооцінене, адже завдяки лізингу як і юридичні, так і фізичні особи мають змогу застосовувати нову, дорогу техніку, високі технології без значних одноразових витрат, оскільки при лізингових операціях виробниче обладнання передається в користування без попереднього викупу, тобто є можливість налагодити виробництво при обмежених фінансових витратах. Також лізинг дозволяє підприємству запобігти витратам, пов’язаним із моральним старінням машин і сприяє використанню найновіших об’єктів лізингу, що підвищує конкурентоспроможність лізингоодержувача.  Важливою передумовою лізингового кредиту, є те, що майно за цією угодою не зараховується на баланс лізингоодержувача, що не збільшує його активів і звільняє від сплати податку на майно, також підвищується ліквідність підприємств-лізингоодержувачів (здатність своєчасно сплатити майбутні борги). Ще однією перевагою лізингу є також можливість придбання лізингоодержувачем устаткування за залишковою вартістю після завершення лізингової угоди.                                                                                                       Для того, щоб взяти необхідне майно у лізинг, необхідно врахувати певні правила та умови надання фінансового лізингу. Після прийняття лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу, лізингоодержувачу потрібно внести певну суму авансу, після чого він повинен буде сплачувати такі щомісячні платежі: платіж по відшкодуванню частини вартості предмету лізингу, винагорода за користування предметом лізингу, винагорода за проведення щомісячного моніторингу предмету лізингу. Також встановлені й інші платежі, серед яких варто виділити: щорічний платіж по відшкодуванню витрат лізингодавця, пов’язаних зі страхуванням, винагорода за проведення додаткового моніторингу для отримання інформації про наявність чи відсутність заборгованості щодо предмету лізингу при внесені останнього платежу, а також платежі по відшкодуванню лізингодавцю здійснених витрат.                                                    Лізинг посідає важливе місце в економіці багатьох країн і є ознакою їхнього прогресивного розвитку. У багатьох високорозвинених країнах за допомогою лізингу здійснюється купівля близько 50% техніки. У країнах Західної Європи, таких як Чехії, Естонії, Угорщини оновлення, модернізація  основних засобів на підприємствах на 30-40% відбувається за рахунок лізингу [5].                                                                                                           Незважаючи на активний розвиток фінансової системи, ринок лізингових послуг в Україні перебуває ще на стадії становлення. Сучасні підприємства дещо неохоче користуються лізинговими послугами, оскільки існує певного роду недовіра до лізингових компаній. Крім того в Україні діє обмежене коло компаній, які займаються лізинговими операціями, та розташовані вони переважно у великих містах, що унеможливлює широкий доступ до використання лізингових кредитів. Більше того, лізинговою діяльністю займаються в основному банки, серед яких, як повідомляє «Українське об’єднання лізингодавців», можна виділити явних лідерів: компанія ВТБ Лізинг Україна з портфелем у 3,5 млрд. грн., Райффайзен Лізинг Аваль з портфелем 2 млрд. грн, УніКредит Лізинг з портфелем в 1,57 млрд. грн. [4].                                                                                                   За підсумками діяльності лізингових послуг в Україні, які зроблені асоціацією «Українське об’єднання лізингодавців» та Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, на кінець 1-го кварталу 2013 року вартість діючих договорів фінансового лізингу в Україні становить 41,3 млрд. грн., загальний рівень проникнення лізингу в загальний обсяг капітальних вкладень істотно виріс і склав близько 3,3% (у 2009 р. цей показник був на рівні 1%). Для порівняння, середнє значення проникнення лізингу для країн Європейського Союзу – 12,5%. Найбільш популярними видами обладнання для лізингодавців та їх клієнтів залишаються транспортні засоби, причому їх частка в портфелях лізингових компаній зросла до рекордних 59% –  8,8 млрд. грн. (+47% до 2011 р.).  Друге місце займає сільськогосподарська техніка з часткою близько 15% – 4,3 млрд. грн. На ринку лізингу автомобілів, який має найбільш розвинену інфраструктуру, зростання нового бізнесу в кількісному вираженні склало 63%, кількість профінансованих автомобілів склало 13,7 тис. Це абсолютний рекорд в історії українського авто лізингу [4].                             Український лізинг сьогодні розвивається досить помітними кроками, накопичує певний досвід розвитку та використання в зарубіжних країнах, і готується здійснити внесок в активацію інвестиційної діяльності. Проте для того, щоб пришвидшити розвиток лізингу в Україні варто було б провести комплекс заходів, серед яких необхідно виділити такі: 

·       створення сприятливої законодавчої бази для суб’єктів лізингової діяльності, вдосконалення системи оподаткування, кредитування;

·       розширення структур лізингу, урізноманітнення джерел фінансування лізингу (приватний капітал);

·       зниження вартості кредитних ресурсів до рівня, який би не перевищував 20% річних, для забезпечення ефективності лізингових операцій;

·       розвиток системи гарантій, щоб уникнути будь-якої застави при лізингу;

·       надання податкових пільг щодо операцій з міжнародного лізингу для ввезення на територію України високотехнологічного устаткування;

·       розроблення державної програми підтримки лізингу, яка б передбачала залучення банківського сектору до розвитку лізингових послуг та ін. [6]

 

Висновки. Отже, за даними проведеного аналізу лізингових операцій, можна дійти висновку, що лізингове кредитування сьогодні є досить популярним та актуальним на міжнародному ринку послуг, проте в Україні така форма фінансування тільки набуває розмаху. Варто зазначити, що в порівнянні із попередніми роками у 2013 році виявлена позитивна тенденція щодо використання лізингових послуг в Україні. Українські підприємці відчувають гостру потребу в залученні капіталу (інвестиціях). Багато з них пов’язують свої надії щодо оновлення основних фондів з лізингом, який є значно зручнішим і вигіднішим порівняно з банківським кредитом. Особливо зараз, в умовах трансформаційної економіки, під час економічних потрясінь, значному безробітті, невеликій купівельній спроможності цей вид діяльності, завдяки своїй особливій економічній природі, здатний зробити великий вклад у піднесення i розвиток національної економіки, а на міжнародному рівні – створити i закріпити нові зв’язки з іноземними інвесторами. Тому необхідно вдосконалювати лізингову діяльність в Україні та робити її доступною як для юридичних  та для фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, так і для звичайних громадян.

Література:

1.     Про фінансовий лізинг [Текст] : [закон України : офіц. текст: за станом на 16 січня 2004 р.] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/

2.     Латугін А.В. Кредитування: [електронний підручник] / А.В. Латугін. –  Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/

3.     Поддєрьогін А.М. Фінанси підприємства: [електронний підручник] / А.М. Поддєрьогін. – Режим доступу: http://ukrkniga.org.ua/

4.     «Українське об’єднання лізингодавців»: [електронний ресурс] / Офіційний сайт Асоціації «Українське об’єднання лізингодавців». – Режим доступу: http://www.leasing.org.ua/

5.     Ярошевич Н.Б. Переваги та недоліки лізингу як виду кредитування засобів виробництва в Україні [Текст] / Н.Б. Ярошевич // Збірник науково-технічних праць Наукового віснику НЛТУ України. – 2009. –№19.5. – С.241-246.