К.е.н. Аветісян К.П., Севідов О.В.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова

Поведінкові бар’єри подальшого поширення ШСД в Україні

Сучасний розвиток ІКТ принципово змінює соціальну структуру суспільства, моделі державного управління та механізми функціонування економіки, трансформує повсякденне життя громадян. Натомість країни, що перебувають на стадії політичних, економічних, соціальних та технологічних трансформацій (з Україною включно) лише розпочинають входження до нової «цифрової реальності» й не можуть принципово впливати на інноваційні процеси, вдовольняючись поки що процесами модернізації.

Отже, у стратегічному вимірі найбільш раціональним форматом реагування України на глобальні та регіональні європейські «цифрові зрушення» є адекватне пристосовування до них в режимі «наздоганяючої модернізації» та забезпечення умов для «випереджаючої модернізації», тобто реального інноваційного розвитку.

До одного з проектів загальнонаціонального значення слід віднести широкосмуговий доступ до мережі Інтернет (ШСД), тобто покриття території України такими засобами передачі інформації, які дозволять використати різношвидкісні технології доступу споживачів до інформації, які нині інтенсивно розвиваються у США, країнах Європейського Союзу, Росії, Східної Азії тощо. Подібний проект покликаний усунути «цифровий розрив», який утворився між Україною та зазначеними країнами, і дедалі більше перетворюється на серйозну перепону на шляху європейської інтеграції України та її інтеграції у глобальний інформаційний простір й глобальне інформаційне суспільство.

Кількість абонентів ШСД в Україні перебільшила 7,19 млн. абонентів.

Рис. 1. Динаміка зростання кількості абонентів фіксованого ШСД

Варто відзначити все ще недостатнє проникнення фіксованого ШСД і різні рівні доступності Інтернету в сільських і міських регіонах. Показник проникнення ШПД в домогосподарства України в 2013 році збільшився до понад 37%. Доходи від надання послуг доступу в Інтернет в цілому в 2013 році досягли 4908500000 грн., що становить 9,99% від доходів основного сегмента (мобільний, фіксований і комп'ютерний зв'язок) і зросли на 235,5 млн. грн. в абсолютному вираженні, або на 5%, в порівнянні з попереднім роком. Починаючи з 2009 року обсяги доходів від надання послуг доступу в Інтернет постійно зростають, але темпи їх зростання щорічно сповільнюються. Разом з тим, український ринок ШПД ще далекий від насичення: позитивна динаміка зростання доходів свідчить про стабільний попит як з боку комерційних структур, так і з боку населення.

Разом з тим, за підсумками 2013 спостерігається значний приріст кількості операторів, провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу в Інтернет - 768, або 48%, що істотно випереджає темпи зростання доходів цього сегмента ринку. Сьогодні в Україні налічується всього 3752 оператора телекомунікацій, з них 2351 операторів, що надають послуги доступу в Інтернет.

Однією з причин зниження темпів зростання можна назвати бар’єри доступу до Інтернету. Згідно усталеної класифікації, вони поділяються на: фізичні; дизайнерсько-технологічні; фінансові; соціодемографічні; соціокультурні; психологічно-когнітивні; політико- правові; політико-інституційні.

Найважче здолати бар’єри внутрішні - психологічно-когнітивні. Теоретичні дослідження з цієї теми ґрунтуються на припущеннях, що поведінкові наміри щодо залучення до ШСД визначаються трьома типами «розумових конструкцій», до яких належать:

1. конструкти поведінкові (соціальні результати; відносні конкурентні переваги; утилітарні меркантильні результати; гедоністично-розважальні очікування; вища якість послуг тощо);

2. конструкти нормативні (вплив первинних та вторинних джерел інформації; заяви людей впливу; роботи впливових експертів та референтів), які спричинюють маркетинговий, соціальний та політичний тиск на споживачів, скерований на те, щоб вони змінили відповідну свою поведінку, тобто прийняти ШСД як належне й необхідне, як певний ідеал не лише технологічного, але й соціального, культурно-цивілізаційного та економічного розвитку, модернізації тощо;

3. конструкти мотиваційні (перспективи отримання нових знань та навичок, зростання самореалізації, наочна простота використання, легкість передплати, безвитратність або зниження витрат тощо).

На жаль, впродовж останнього десятиріччя бар’єри доступу до якісного інтернету не зменшилися, а цифровий розрив став помітнішим.

Література

1. The Networked Readiness Index 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www3.weforum.org/docs/GITR/2013/ITR_Rankings_2013.pdf.

2. Кількість регулярних інтернет-користувачів в Україні у 1-му кварталі зросла на 15% [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economics.unian.net/ukr/news/169212-kilkist-regulyarnih-internet.