Економічні науки/7. Облік та аудит

Ткачова К.О., Толмачова О.В.

Донецький національний університет еклноміки і торгівлі

ім. М. Туган-Барановського

Фінансування бюджетних установ

Головною особливістю діяльності бюджетних установ є те, що вони фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Бюджетні установи згідно з діючим законодавством фінансуються за рахунок Державного бюджету України через систему органів Державного казначейства України. Причому фінансування розподіляється на загальний та спеціальний фонди за ознакою приналежності надходжень.

До 2000 року кошти спеціального фонду не були включені до Державного бюджету України, отже, бюджетні установи мали більшу свободу дій щодо власних надходжень. А після переходу на казначейську систему виконання бюджету та введення єдиного казначейського рахунку, Державне казначейство України отримало повний доступ до всіх ресурсів бюджетних установ у будь-який момент часу. Звичайно, ця зміна сприяла підвищенню контролю за витрачанням бюджетних коштів, прозорості виконання бюджету на всіх рівнях. Однак, поряд з цим повне підпорядкування всіх ресурсів установ зменшує їх конкурентні переваги при веденні господарської діяльності.

Проблеми бухгалтерського обліку в бюджетних установах розглянуті в працях таких науковців: П. Й. Атамаса, Ф. Ф. Бутинця, І. Д. Ватулі, С. Ф. Голова, Р. Т. Джоги, М.Г. Михайлова, М.І. Телегунь, О.П. Славкової та ін., але вони не втрачають своєї актуальності.

В Україні за рахунок коштів загального фонду державного бюджету фінансується лише частина витрат установи, так звані захищені статті видатків Державного бюджету. Усі інші витрати бюджетні установи несуть за рахунок спеціального фонду. Доходи спеціального фонду – це надходження від плати за послуги, що надають бюджетні установи згідно із функціональним при- значенням; кошти, перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, благодійні внески, гранти та дарунки; кошти від надання в оренду майна; від реалізації майна та від господарської та виробничої діяльності. [1]

Головними принципами бюджетного фінансування є:

− безповоротність надання коштів;

− цільове призначення наданих коштів;

− систематичний суворий контроль;

− зв’язок обсягу фінансування з виконанням плану бюджетною установою.

Розпорядниками коштів є керівники різного рівня (від міністра до керівника установи), яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями в межах сум, виділених на проведення відповідних заходів або здійснення відповідної діяльності. Залежно від ступеня підпорядкованості та обсягу наданих прав вони поділяються на головних та нижчих.

Головні розпорядники коштів:

− міністри та керівники інших центральних органів виконавчої влади (використання асигнувань з державного бюджету);

− керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій (використання асигнувань з місцевих бюджетів відповідного рівня);

− голови сільських та селищних рад (використання коштів сільських та селищних бюджетів).

Головні розпорядники коштів мають право використовувати надані їм бюджетні кошти на утримання своїх установ, відповідні централізовані заходи у межах свого відомства, а також розподіляти їх між підвідомчими розпорядниками коштів. Нижчі розпорядники коштів поділяються на розпорядників коштів другого і третього рівня (ступеня). До розпорядників коштів другого рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утримання своєї установи, так і для переказу безпосередньо їм підпорядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпорядники коштів третього рівня отримують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи. [2]

Для упорядкованості процесу розподілу бюджетних коштів, головні розпорядники до початку бюджетного року визначають мережу розпорядників коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів за територіями. Ці дані оформляються за встановленою формою головними розпорядниками на паперових та електронних носіях та подаються до Державного казначейства, яке, в свою чергу, доводить отриману інформацію до своїх управлінь. Таким чином, в управліннях держказначейства збирається інформація про мережу (перелік) бюджетних установ та організацій, що будуть отримувати кошти з державного бюджету. [3]

Бюджетні установи повністю обслуговуються органами Державного казначейства України (окрім розрахунків в іноземній валюті). У цих органах вони можуть відкривати рахунки (бюджетні та небюджетні). Бюджетні рахунки відкривають щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний період. Спеціальні реєстраційні рахунки, на яких зберігаються залишки коштів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їхнього цільового призначення, відкривають у наступному бюджетному періоді з перенесенням невитрачених у попередньому періоді залишків коштів, які були одержані на виконання відповідних завдань.

По суті, бюджетні установи не мають наприкінці фінансового року нерозподіленого прибутку. Невикористані асигнування списуються ДКУ в дохід бюджету. Перевищення доходів спеціального фонду кошторису над видатками вводиться в обіг на початок наступного року за спеціальною довідкою змін до кошторису. [1]

Кошторис бюджетних установ — це документ, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік, відповідно до бюджетних повноважень.

В процесі бюджетного планування крім складання кошторису доходів та видатків складаються також такі документи:

1. План асигнувань загального фонду бюджету.

2. План надання кредитів із загального фонду бюджету.

3. План спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень).

4. План використання бюджетних коштів.

5. Помісячний план використання бюджетних коштів.

Всі ці документи є невід’ємною частиною кошторису і затверджуються разом з ним. [3]

Таким чином, діяльність бюджетних установ здійснюється переважно за рахунок коштів державного бюджету. Але частина витрат здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду (надходження від плати за послуги, кошти за дорученням, благодійні внески, гранти та дарунки, кошти від надання в оренду майна, від реалізації майна та від господарської та виробничої діяльності). Обслуговує та контролює розрахунки бюджетних установ Державне казначейство України. Кошти установам виділяються тільки при наявності затверджених кошторису та планів.

Література:

1. Норд Г.Л., Руденко Н.О. Особливості фінансування та казначейського обслуговування бюджетних установ на прикладі ВНЗ // Наукові праці Чорноморського державного університету. – 2011. – Вип. 149, т. 161. – С. 61-66.

2. Атамас П.Й. Облік у бюджетних установах: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / П.Й. Атамас – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 288 с.

3. Михайлов М.Г., Телегунь М.І., Славкова О.П. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 384 с.