Лукіна О. А., Іваніна О. О.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

ім. Михайла Туган – Барановського

Сутність та аудит доходів і витрат комерційних банків

Актуальність теми даної роботи визначається тим, що прибутковість і ефективність діяльності банків є основними складовими процесу формування фінансово стійкої банківської системи, яка відіграє значну роль у русі економіки України по шляху ринкових реформ.

Мета даної роботи – дослідження економічної сутності доходів та витрат банку, специфіки аудиту доходів та витрат комерційного банку.

У нинішній час випущено немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті доходів і витрат та їх аудиту в комерційних банках. Зокрема, дослідженню даної проблематики було присвячено роботи таких вчених як М. Сахарман, Ф. Бутинць, Н.В. Глєбова та ін.

Метою діяльності банку, як і кожного суб’єкта господарювання, є отримання прибутку. Ідеться про позитивний результат діяльності банку як перевищення зароблених доходів над понесеними витратами.

Доходи – це збільшення економічних вигід, яке являє собою збільшення активів або зменшення зобов’язань, що обумовлює зростання власного капіталу (без урахування зростання капіталу за рахунок внесків акціонерів).

Відповідно, витрати – це зменшення економічних вигід, яке відбувається у вигляді вибуття активів чи збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком скорочення капіталу внаслідок його вилучення чи розподілу власниками) [1].

Величина доходу залежить насамперед від обсягу кредитних вкладень та інвестицій банку, розміру відсоткової ставки за наданими кредитами та величини і структури активів банку.

Завдання внутрішньобанківського аудиту полягає в тому, щоб упередити податкові органи своєю перевіркою щодо достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат та своєчасно виправити власні помилки і порушення. Склад процедур внутрішньобанківського аудиту доходів і витрат доцільно представити у формалізованому виді з одночасною систематизацією найбільш типових порушень, що виникають в обліку і спричинюють недостовірність формування фінансового результату та пов'язаного з ним прибутку до оподаткування [2].

Зовнішній аудит доходів та витрат передбачає проведення аналізу, який повинен дати об'єктивне уявлення про формування доходів і витрат банку. На підставі аналізу визначають, які активи або пасиви банку приносять йому найбільший дохід або збільшують його видаткову частину, з'ясовують причини різких відхилень у формуванні доходів або витрат і т.д. Крім того, в результаті аналізу можна зробити висновки про агресивність кредитної політики банку або її відсутності, про підвищення або зниження конкуренції між банками з надання кредитів чи наданні інших банківських послуг, про специфіку роботи банку і т.п. У процесі аналізу порівнюються в динаміці і за структурою абсолютні та відносні величини витрат, а також виділяються основні фактори, що вплинули на їх рівень, для прийняття необхідних управлінських рішень. За результатами такого аналізу даються рекомендації щодо коригування структури доходів і витрат у банку.

У ході перевірки статей доходів і витрат зовнішній аудитор повинен переконатися в тім, що: процентні доходи по наданих кредитах і здійснених інвестиціях нараховані і враховані правильно з погляду класифікації рахунків, суми відсотків і звітного періоду; витрати на виплату відсотків по депозитах, позикам і іншим процентним зобов'язанням банку нараховані і враховані правильно з погляду класифікації рахунків, суми витрат і звітного періоду; інші доходи банку враховані правильно; резерви під сумнівну і безнадійну заборгованість по наданих позичках створені в повному обсязі; у Звіті про прибутки і збитки правильно описані і розкриті доходи і витрати [3].

Найбільш типові порушення, які виявляються при перевірці доходів, витрат і збитків можна систематизувати за наступними групами:

1. Щодо заниження доходів:

а) зарахування до складу фондів безкоштовного надходження цінностей і грошей без відображення в податковій декларації для оподаткування;

б) віднесення доходів поточного звітного періоду до складу доходів майбутніх періодів для зниження прибутку і його оподаткування.

2. Щодо завищення собівартості банківських послуг:

а) віднесення амортизації невиробничих основних фондів;

б) монтаж нових пожежної та охоронної сигналізації та телефонізації;

в) списання сплачених штрафів і пені;

г) усі види капітальних ремонтів власних основних засобів;

д) програмне забезпечення;

є) пряме списання без виправдовуючих документів.

3. Щодо завищення збитків:

а) списання пені та штрафів усіх видів; списання нестач;

в) списання витрат за відсутності виправдовуючих документів;

г) списання безнадійної дебіторської заборгованості [2].

Висновок: Таким чином, завдання внутрішньобанківського аудиту полягає в тому, щоб упередити податкові органи своєю перевіркою щодо достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат та своєчасно виправити власні помилки і порушення. Крім перевірки достовірності формування бухгалтерією доходів і витрат визначена значимість аналізу, який у складі аналітичних процедур аудиту повинен дати об'єктивне уявлення про формування доходів і витрат банку і відповідність його політиці.

Література

1. Момот Т.В. Фінансовий менеджмент - [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://eprints.kname.edu.ua/19708/1/НП_ФинМенедж_Момот_и_др_ 2011.pdf>

2.Ефремова Л.С. Банковский аудит - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.twirpx.com/file/740309/

3. Герасимович А.М. Облік та аудит у комерційних банках - [Електронний ресурс] - Режим доступу: <http://ua.convdocs.org/docs/index-108403.html >