Економічні
науки/7. Облік і аудит
Студентка 4 курсу Іванова Н.В.
К.е.н, доцент Борисенко М.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського, Україна
Логічний аналіз правомірності існування терміну «податковий аудит»
Податкові реформи в
Україні, що здійснюються протягом останніх років, супроводжуються кризовими
явищами у сферах суспільного життя, що спричиняє збільшення кількості
податкових злочинів і правопорушень. Це, в свою чергу, зумовлює необхідність
удосконалення роботи державних податкових служб, ефективність здійснення
податкових перевірок, стимулювання платників податків до сумлінного виконання
своїх обов’язків шляхом застосування суворих адміністративних штрафів і
стягнень.
У зв’язку з цими
процесами й виникло таке поняття, як податковий аудит. Актуальність обраної
теми обумовлена тим, що здавна функція податкового контролю та проведення
податкових перевірок притаманна саме органам податкової системи України, та не
має відношення до діяльності аудиторських фірм, що, в свою чергу, викликає
неабиякі сумніви стосовно правомірності вживання терміну «податковий аудит».
Мета роботи: довести
необґрунтованість терміну «податковий аудит».
Для того, щоб розкрити
поставлену мету, проведемо порівняльний аналіз таких понять, як «аудит»,
«податковий аудит» і «податковий контроль».
Аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її
достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів
України, положень
(стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів
господарювання) згідно із вимогами користувачів [1].
Податковий аудит –
це діяльність посадових осіб органів податкової служби щодо спостереження за
відповідністю процесу організації платниками податків обліку об'єктів
оподаткування, методики обчислення й сплати податку податкових платежів за
чинними нормативно-законодавчими актами, сфери оподаткування, виявлення
відхилень, допущених під час виконання норм податкового законодавства, та
визначення впливу наслідків порушень на податкові зобов'язання [2].
Податковий аудит (податкова перевірка) -
це процесуальні дії контролюючих органів щодо контролю за правильністю
обчислення, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів та інших
обов'язкових платежів, а також дотримання законності операцій, пов'язаних з
одержанням доходів і здійсненням розрахунків [3].
Податковий контроль - система заходів,
що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування,
повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання
законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та
касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за
дотриманням якого покладено на контролюючі органи [4].
Податковий
контроль слід розглядати як особливий вид державного
фінансового контролю, що здійснюється на стадії формування публічних грошових
фондів спеціально уповноваженими суб'єктами (органами державної податкової
служби та іншими контролюючими органами), спрямований на забезпечення
додержання податкового законодавства платниками податків, податковими агентами
та іншими суб'єктами, що забезпечують реалізацію податкового обов'язку,
виявлення і попередження податкових правопорушень, а також притягнення винних
осіб до юридичної відповідальності [5].
Тобто, аудит є
перевіркою усіх даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності суб’єкта
господарювання на предмет достовірності або правдивості відображеної в них
інформації. Податковий аудит є діями контролюючих органів стосовно правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати
податків і зборів. А податковий контроль є системою заходів, що застосовуються
щодо дотримання податкового законодавства та порядку нарахування та сплати
податкових платежів.
Отож, вже судячи з аналізу наведених
вище термінів, можна зробити висновок, що поняття податкового аудиту слід
відносити більше до системи податкового контролю, аніж до аудиту господарської
діяльності суб’єктів підприємництва. Варто сказати, що органи Міністерства доходів і зборів
України є єдиною системою контролю за дотриманням податкового і валютного
законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю внесення до
бюджету певного рівня податків і зборів. Податкові органи відіграють роль
єдиного регулятора податкового поля бізнесу.
Вживання у діловій мові такого поняття, як податковий
аудит, обумовлено віяннями розвинених західноєвропейських країн та країн
Америки, намаганням українського підприємницького сектору наблизитися до
стандартів та положень ведення бізнесу цими гігантами економічно розвинутого
світу.
Натомість
Аудиторською палатою України визначено, що під аудитом розуміється
виключно вид підприємницької діяльності (а не форма податкового контролю).
Діяльність недержавних аудиторських організацій жодним чином не розв’язує
завдань податкового контролю, адже немає механізму взаємодії аудиторських
організацій із органами державного податкового контролю щодо попередження і
припинення порушень податкового законодавства. До того ж, основним аргументом
некоректності вживання терміну «податковий аудит» є той факт, що аудит – це,
насамперед, незалежна діяльність (ні від держави, ні від замовника чи інших
користувачів інформації, наданої аудитором). Оскільки діяльність податкових
органів завжди здійснюється з фіскальних позицій, про незалежність не може бути
й мови.
Отже, для позначення дій аудитора щодо перевірки стану
розрахунків підприємства з бюджетом доцільно використовувати термін «аудит
розрахунків з бюджетом за податками та зборами». А для позначення дій
податкових інспекторів, що працюють у відділах «податкового аудиту» вважаємо
доцільним вживати термін «аналіз ефективності надходження податкових платежів
від суб’єктів господарювання».
Література:
1.
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 № 3125-XII (зі змінами та доповненнями).
2.
Сердюк В. М. Податковий облік: Навч. посібник. –
К.: Центр навч. літ., 2005. – 3012 с.
3.
Малишкін О.І. Облік і аудит податків в Україні: теорія,
методологія, практика [текст]: навчально-практичний посібник / О.І. Малишкін –
К.: центр учбової літератури, 2013. – 376 с.
4.
Податковий кодекс України від
02.12.2010 № 2755-VI (Редакція станом на 03.04.2014).
5.
Бабін І. І. Податкове право
України: навч. посібник/І. І. Бабін. — Чернівці: Чернівецький
нац. ун-т, 2012. — С. 239–254.