Студентка Домитрович С.Г.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Недостатність кваліфікованих кадрів як проблема організації внутрішнього аудиту на підприємствах

Враховуючи інтеграційні процеси та розвиток міжнародних зв’язків, в Україні стрімко зросла кількість акціонерних товариств і корпорацій.

З’явилась потреба у контролі функціонування вкладеного капіталу та діяльності найманих працівників з боку власників. Це зумовило появу та розвиток поняття «внутрішнього аудиту».

На сьогоднішній день застосування системи внутрішнього аудиту виступає діючим інструментом ринкових змін в діяльності суб’єктів господарювання, адже основним його завданням є пошук відхилень в діяльності організації та розробка рекомендацій задля їх усунення. В результаті виконання цього завдання визначається ефективність функціонування внутрішнього аудиту, що залежить від рівня його організації на підприємстві.

На жаль в Україні цей вид контролю ще не набув достатнього розвитку і поширеного застосування суб’єктами підприємницької діяльності, насамперед через відсутність в потрібному обсязі інформації щодо методики створення, об’єктів, значення, функцій, засобів та прийомів внутрішнього аудиту.

Проблеми розвитку та організації внутрішнього аудиту привертають увагу багатьох фахівців, про що свідчать значна кількість наукових публікацій, присвячених цій темі. Серед зарубіжних та вітчизняних науковців, що займалися дослідженням цих проблем слід назвати А.Білоуса, В.Кодацького, В.Кравченка, О.Макеєва, О.Пишну та інших. Проте, серед існуючих проблем, на нашу думку, потрібно виділити проблему недостатності кваліфікованих аудиторських кадрів.

Тому метою даної статті є дослідження проблеми недостатності кваліфікованих аудиторських кадрів в організації внутрішнього аудиту на підприємствах України.

Служба внутрішнього аудиту повинна бути укомплектована професійно придатними, кваліфікованими кадрами, які зможуть виконувати покладені на них функціональні обов’язки, бо недбала та неякісна перевірка може поставити під сумнів раніше видані аудиторські висновки і, як наслідок, висновки про достовірність звітності перевірених організацій. Це в свою чергу може призвести до недовіри з боку зацікавлених користувачів до фінансової звітності цих організацій, у тому числі позначитися на думці потенційних інвесторів. Тому результати перевірок роботи аудиторських організацій або індивідуальних аудиторів повинні бути добре аргументованими і належним чином оформленими.

Отже, формування кваліфікованого складу служби внутрішнього аудиту повинно забезпечуватись систематизацією принципів діяльності внутрішніх аудиторів, які формують систему кваліфікаційних вимог: наявність диплому про вищу економічну освіту, знання інформаційних технологій, підвищення професійної кваліфікації, професійна мобільність.

Дотримання вказаних вище вимог, а також дотримання внутрішніми аудиторами принципів дозволяє формувати якісний професійно-кваліфікаційний склад внутрішніх аудиторів, який забезпечує ефективне виконання їх функцій.

Відтак, ефективно організована робота фахівців внутрішнього аудиту є гарантією виявлення порушень і помилок, що були допущені, дотримання законності господарських операцій, а також прийняття правильних управлінських рішень[2].

Та при формуванні штату служби внутрішнього аудиту окрім загальних факторів (розмір підприємства, обсяги діяльності тощо) слід враховувати якісні складові, основною з яких є професійна етика внутрішнього аудитора. Під професійною етикою слід розуміти здатність особи відповідати вимогам кваліфікації та Кодексу етики, розробленому як на державному рівні, так і на рівні підприємства. Також одним з факторів підтримки належного рівня кваліфікації внутрішніх аудиторів є їх навчання. Розроблена програма підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів забезпечує досягнення високого рівня кваліфікації аудиторів та, відповідно, якість внутрішнього аудиту. В основу програми покладено проблемні питання в діяльності аудиторів (табл. 1)

Таблиця 1. Структура програми підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів[1]

№ з/п	Структура програми	Інформація для навчання	Кількість годин
11.	Рівень знань	Методика роботи з нормативно-правовою базою	2
		Вивчення особливостей законодавчої бази	4
		Вивчення особливостей роботи з даними бухгалтерського обліку та іншою інформацією для проведення внутрішнього аудиту	4
		Вивчення особливостей застосування економічного аналізу в ході здійснення внутрішнього аудиту	8
22.	Відповідальність внутрішнього аудитора	· засвоєння принципів діяльності внутрішніх аудиторів; · розуміння ступеня відповідальності внутрішніх аудиторів за виконання своїх обов’язків;	2
33.	Етика внутрішнього аудитора	· правова складова: дотримання норм національного законодавства щодо проведення аудиту; · економічна складова: виключення економічного інтересу у внутрішніх аудиторів при проведенні перевірки; · етична складова: дотримання внутрішніми аудиторами норм професійної етики;	2
44.	Вивчення досвіду внутрішніх аудиторів інших країн	Узагальнення досвіду роботи внутрішніх аудиторів закордонних країн з метою виявлення позитивних рис та перенесення їх на практику вітчизняного внутрішнього аудиту	3

Навчання внутрішніх аудиторів за запропонованою програмою дозволить покращити якість внутрішнього аудиту в цілому та підвищити рейтинг аудиторської професії шляхом кваліфікованого виконання внутрішніми аудиторами своїх обов’язків.

Не дивлячись на те, що внутрішній аудит не виходить за рамки суб’єкта господарювання, в українській практиці необхідним є запровадження зовнішнього контролю якості внутрішнього аудиту, що сприятиме підвищенню відповідальності внутрішніх аудиторів за проведену роботу, регулюванню внутрішнього аудиту на державному рівні для уніфікації його здійснення на підприємствах різних видів економічної діяльності. Комплексний та системний підхід до дослідження та вирішення проблемних питань в теорії і практиці здійснення внутрішнього аудиту забезпечує удосконалення та підвищення надійності забезпечення користувачів достовірною інформацією про ефективність вкладених у підприємницьку діяльність ресурсів та результативність функціонування створеного суб’єкта господарювання.

Дослідження проблем визначення професійно-кваліфікаційних складових внутрішнього аудиту показало недостатність розробок з формування спеціалістів з внутрішнього аудиту, не зосередження уваги щодо вмінь та навиків внутрішнього аудитора як спеціаліста. У ході дослідження професійно-кваліфікаційних складових внутрішнього аудиту визначено необхідність підтримання високої кваліфікації внутрішніх аудиторів, що забезпечується наявністю необхідних знань, вмінь та навичок з проведення перевірок. Розроблена програма підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, основною метою якої є навчання аудиторів для підтримки належного рівня знань для здійснення внутрішнього аудиту, забезпечує встановлення відповідальності внутрішніх аудиторів за показники ефективності діяльності підприємства[1].

Проаналізувавши вище сказане, було розроблено наступні шляхи вирішення даної проблеми, а саме:

· Ретельна перевірка знань майбутнього аудитора перед отриманням їм сертифікату;

· Створення належних умов праці;

· Проведення щорічних атестацій внутрішніх аудиторів;

· Участь аудиторів у науково-дослідницьких проектах;

Література

1.Філозоп О.В. Розвиток внутрішнього аудиту в Україні: організація і методика, Житомир, 2010, -19 стор.

2. Мішина Ю.О., Євсєєнко В.О Проблеми становлення та розвиток внутрішнього аудиту в Україні, Донецьк, 2013