Загородній А. Е., фінансово-економічний факультет, гр. 41-ІСУ

Науковий керівник: Волонтир Л. О., к.т.н., доцент

Вінницький національний аграрний університет,Україна

Використання балансового методу в економічних моделях

Анотація. У статті розглянуто застосування балансового методу на прикладі економічних моделей. Наведено характеристику та структуру балансових моделей.

Ключові слова: балансова модель, міжгалузевий баланс, інформаційне забезпечення, матеріальні ресурси, експортно-імпортні відносини.

Балансові моделі широко використовують в економічних дослідженнях, аналізі та плануванні. Зазначені моделі будуються на підставі балансового методу, тобто узгодженні матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Під балансовою моделлю мають на увазі систему рівнянь, кожне з яких виражає балансові співвідношення між виробництвом окремими економічними об’єктами обсягів продукції й сукупною потребою в цій продукції. За такого підходу економічна система складається з об’єктів, кожен з яких випускає певний продукт, частина якого споживається ним же та іншими об’єктами системи, а решта виводиться за межі системи як її кінцева продукція.

Серед учених, роботи яких висвітлювали питання щодо використання балансового методу, слід виокремити таких як В. Вітлінський, М. Шаповал, Є. Стариченко, В. Сатир, А. Онищенко, Р. Білоскурський та ін.

Якщо замість поняття «продукт» увести більш загальне поняття «ресурс», то під балансовою моделлю розуміють систему рівнянь, котрі задовольняють вимоги відповідності щодо наявності ресурсу та його використання. Можна також розглядати приклади балансової відповідності, наприклад: відповідність наявної робочої сили й кількості робочих місць, платоспроможного попиту населення та продукції (товарів і послуг) тощо.

Балансові моделі характеризують наявні пропорції, де ресурсна частина завжди дорівнює витратній. Для виявлення диспропорцій використовують балансові моделі, в котрих фактичні ресурси узгоджувались би не тільки з їх фактичним споживанням, а й з потребою в них. Зазначимо, що балансові моделі не містять якогось механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень і не передбачують взаємозаміни різних видів ресурсів, що не дозволяє здійснити вибір оптимального варіанта розвитку економічної системи. Власне, це й визначає деяку обмеженість балансових моделей і балансового методу.

Основу інформаційного забезпечення балансових моделей в економіці становить матриця коефіцієнтів витрат ресурсів за конкретними напрямами їхнього використання. Наприклад, у моделі міжгалузевого балансу таку роль відіграє так звана технологічна матриця – таблиця міжгалузевого балансу, що складається з коефіцієнтів (нормативів) прямих витрат на виробництво одиниці продукції в натуральному вираженні. З багатьох причин вихідні дані реальних господарюючих об’єктів не можуть бути використані в балансових моделях безпосередньо, тому підготовка інформації до введення в модель є досить складною проблемою. Так, для побудови моделі міжгалузевого балансу використовується специфічне поняття чистої (чи технологічної) галузі, що поєднує все виробництво певного (агрегованого) продукту незалежно від адміністративної підпорядкованості й форм власності підприємств і фірм. Перехід від господарських галузей до чистих галузей вимагає спеціального перерахунку реальних даних господарських об’єктів, наприклад, агрегування галузей, вилучення внутрішньогалузевого обігу тощо.

Балансові моделі будуються як числові матриці – прямокутні таблиці чисел. У зв’язку з цим балансові моделі належать до типу матричних економіко-математичних моделей, у яких балансовий метод дістає чіткого математичного вираження. Матричну структуру мають міжгалузевий і міжрегіональний баланси виробництва та розподілу продукції окремих регіонів, моделі промфінпланів підприємств і фірм тощо. Попри специфіку цих моделей їх об’єднує не лише спільний формальний (математичний) апарат побудови та єдиний алгоритм обчислень, а й аналогічність низки економічних характеристик. Це дає змогу розглядати структуру, зміст і основні залежності матричних моделей на прикладі міжгалузевого балансу та розподілу продукції в народному господарстві. Даний баланс відображає виробництво та розподіл суспільного продукту в галузевому розрізі, міжгалузевих виробничих зв’язків, використання матеріальних і трудових ресурсів, створення й розподіл національного доходу.

Принципова схема міжгалузевого балансу (МГБ) виробництва й розподілу суспільного продукту у вартісному вираженні наведена в таблиці 1. У підґрунтя цієї схеми покладено поділ сукупного продукту на дві частини: проміжний і кінцевий продукт; усе народне господарство подане тут як сукупність галузей (чисті галузі). Кожна з цих галузей фігурує в балансі як виробник і як споживач. Розгляньмо схему МГБ в розрізі його блоків, що мають різний економічний зміст, — їх заведено називати квадрантами балансу (на схемі квадранти позначені римськими цифрами).

Таблиця 1

Принципова схема міжгалузевого балансу (МГБ)

Галузі-виробники	Галузі-споживачі					Кінцевий продукт	Валовий продукт
	1	2	3	…	N
1	х11	х12	х13	…	х1n	Y1	X1
2	х21	х22	х23	…	х2n	Y2	X2
3	х31	х32	х33	…	х3n	Y3	X3
. . .	. . .	. . .	. . .	І . .	. . .	ІІ	. . .
n	хn1	хn2	хn3	…	Хnn	Yn	Xn
Амортизація	C1	C2	C3	…	Cn	IV
Оплата праці	v1	v2	v3	III	Vn
Чистий дохід	m1	m2	m3	…	Mn
Валовий продукт	X1	X2	X3	…	Xn

Перший квадрант МГБ – це таблиця міжгалузевих потоків. Показники, що містяться на перетині рядків і стовпців, є обсягами міжгалузевих потоків продукції xij, i та j – відповідно номери галузей виробників і споживачів. Перший квадрант за формою є квадратною матрицею n-го порядку, сума всіх елементів якої дорівнює річному фонду відтворення амортизації засобів виробництва у матеріальній сфері.

У другому квадранті подана кінцева продукція всіх галузей матеріального виробництва, де під кінцевою продукцією мається на увазі продукція, що виходить зі сфери виробництва в кінцеве використання (на споживання та накопичення). В розгорнутій схемі балансу кінцевий продукт кожної галузі можна подати диференційовано за напрямами використання: на особисте споживання населення, суспільне споживання, на накопичення, покриття збитків, експорт тощо.

Третій квадрант МГБ також характеризує національний дохід, але з боку його вартісного складу – як суму чистої продукції й амортизації; чисту продукцію тлумачать як суму оплати праці та чистого доходу галузей. Обсяг амортизації (Cj) та чистої продукції (vj + mj) деякої галузі називають умовно чистою продукцією цієї галузі й позначають у подальшому через Zj.

Четвертий квадрант відбиває розподіл і використання національного доходу. В результаті перерозподілу створеного національного доходу утворюються доходи населення, підприємств, держави.

Дані четвертого квадранта важливі для відображення в міжгалузевій моделі балансу доходів і витрат населення, джерел фінансування капіталовкладень, поточних витрат невиробничої сфери, для аналізу загальної структури доходів за групами споживачів.

Загалом МГБ у межах єдиної моделі об’єднує баланси галузей матеріального виробництва, баланс сукупного суспільного продукту, баланс національного доходу, баланс доходів і витрат населення. Варто наголосити, що хоча валова продукція галузей не входить до розглянутих чотирьох квадрантів, вона присутня в схемі МГБ у двох місцях – як стовбець, розміщений праворуч від другого квадранта, та як рядок від третього квадранта.

Висновок. Міжгалузевий баланс є важливим фактором розвитку економіки, оскільки він є основою для повного макроекономічного аналізу, адже враховує всі головні фактори, експортно-імпортні зв’язки та показники розвитку національної економіки. За допомогою МГБ можна регулювати міжгалузеві зв’язки, забезпечувати прогресивні зрушення в економіці та загальну економічну рівновагу. Міжгалузевий баланс виявляє роль різних внутрішніх та зовнішніх факторів, секторів та галузей у розвитку національної економіки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Вітлінський В В. Моделювання економіки: Навч. посібник/ В.В. Вітлінський. – К.:КНЕУ, 2003. – 408 с.

2. Шарапов О. Д., Дербенцев В. Д., Семьонов Д. Є. Економічна кібернетика: Навч. посібник / О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, Д. Є. Семьонов – К.КНЕУ, 2004 – 231 с.

3. Поліщук Н. В., Коляденко С. В., Бурєнніков Ю. Ю. Математичні методи економічного аналізу // Навчальний посібник ВНАУ – 2012.

4. Пономаренко О. І., Перестюк М. О., Бурим В. М. / Сучасний економічний аналіз: у 2ч. Ч. 2 Макроекономіка: Навч.посіб – К.:Вища школа, 2004–80с.