Історія/1.Вітчизняна історія

к.і.н. Лисенко А.І.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Аналіз становища жінок в українському суспільстві доби незалежності: джерелознавчий вимір

Серед джерел щодо даної проблематики варто звернути увагу на документи громадських організацій (програмні заяви, матеріали з’їздів, конференцій, рішення керівних органів, поточні архіви тощо), у яких відображено кількісний та соціальний склад вказаних організацій, окреслено мету, завдання, права та обов’язки членів, визначено структуру, форми і методи роботи серед різних верств населення; програмні документи партій, що дають змогу прослідкувати ставлення політичних партій до проблем жіноцтва та гендерних проблем українського суспільства.

Важливим джерелом для всебічного вивчення теми дослідження є така група джерел як статистичні матеріали. До цієї групи належать матеріали офіційної статистики Державного комітету статистики України, серед яких варто виділити експрес-випуски Державної служби статистики України, матеріали поточного архіву Державного комітету статистики, статистичні збірники „Жінки і чоловіки в Україні”, „Гендерна статистика України”, „Діти, жінки та сім’я в Україні”; „Україна в цифрах...”, „Статистичний щорічник України”. В них відображено широкий вибір статистичних показників про становище дітей, жінок та сім'ї в Україні. Збірники містять основні соціально-економічні показники, інформацію про демографічну ситуацію, зайнятість жінок і молоді, доходи і витрати населення, житлові умови, стан здоров’я та медичне обслуговування, освіту та виховання, культуру та відпочинок, виробництво споживчих товарів, довкілля, соціальний захист, а також антисуспільні прояви серед жінок. Наведено перелік дитячих та жіночих громадських організацій, зареєстрованих в Україні. Групу статистичних матеріалів доповнюють і результати проведення моніторингів громадської думки населення України. У гендерному аспекті в них представлено дані про чисельність населення, питому вагу окремих вікових груп у загальній чисельності населення, середню очікувану тривалість життя, середній вік, чисельність хворих, рівень освіти, підготовку спеціалістів по галузевих групах, розподіл населення за економічною активністю, рівень безробіття, зайнятість населення по галузях економіки, середньомісячну заробітну плату працівників, злочинність. До збірників включено гендерну статистику у цілому по кожній області та окремі показники у регіональному розрізі. Збірники такого типу узагальнують всі дані, отримані від підприємств та організацій, міністерств та відомств України, матеріалів вибіркових обстежень, переписів та даних Євростату. Взагалі, статистичні збірники містять основні соціально-економічні показники, дані демографічної статистики, показники зайнятості та доходів, житлові умови, стан здоров’я та медичне обслуговування, дані про освіту та виховання, культуру та дозвілля жінок; вони ґрунтуються на використанні матеріалів державної статистики, результатів вибіркових обстежень, проведених органами державної статистики та даними відомчої статистики.

Значний інтерес становить така група джерел як матеріали періодичної преси. Серед видань періоду незалежності можна відзначити часописи „Політика і час”, „Віче”, „Вісник української академії державного управління”, „Вісник НАН України”, „Філософська і соціологічна думка”, „Соціальний захист”, „Право України”, „Профспілки України”. Важливою складовою частиною джерельної бази є також загальноукраїнські суспільно-політичні газети та тижневики, серед яких „Урядовий кур’єр”, „Українське слово”, „Правда України”, „Голос України”, „Освіта”, „Літературна Україна”, „Український вчений”, „Практична психологія і соціальна робота”; нормативні збірники – „Зібрання постанов Уряду України”, „Відомості Верховної Ради України”; збірник аналітичних документів та законопроектів „Актуальні питання гендерної рівності в Україні”, підготовлений в рамках проекту „Сприяння законодавчому забезпеченню гендерної рівності в Україні”. Окремо слід відзначити періодичні видання, які видаються безпосередньо для жінок. Серед них варто виокремити: видання соціального спрямування, які характеризуються великою кількістю та динамічністю соціальної інформації, де присутня політична позиція, але, як правило, у підтексті (“Українка”, “Берегиня”); проблемно-інформаційні видання, які дають читачеві ділову та іншу важливу інформацію (“Леди и бизнес”, “Бізнес Woman”); видання гуманітарно-пізнавального спрямування, розраховані на інтелектуальну жінку (“Натали”, “Женский журнал”); видання, що висвітлюють проблеми сім’ї (“Семья – Семь Я”); видання релігійного характеру (“Діти Марії”, “Живой поток”); видання з медичних проблем, що стосуються, зазвичай, здоров’я жінок (“Грация”, “Женское здоровье”, “Здоров’я жінки”); видання, присвячені рукоділлю, в’язанню, шиттю, веденню домашнього господарства (“Приятного аппетита”, “Burda”); журнали мод (“Зеркало моды”). Значний масив матеріалу містять періодичні видання таких жіночих організацій як Всеукраїнське товариство ім. О.Теліги, Спілка жінок України, Всеукраїнська асоціація жінок-підприємниць, Всеукраїнська ліга українських жінок, Ла Страда – Україна, Жіноча громада, Дія, Київський інформаційно-консультаційний жіночий центр та ін.

Література:

1. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.

2. Офіційний сайт Національного інституту соціологічних досліджень // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov/ua

3. Олійник Н. Жіноча преса в Україні: минуле та сучасність /Н.Олійник // Ї. – 2003. – Ч. 27. – С. 15-26.