Смішко Дар’я

Студентка 1-ого курсу 1-ої групи, факультету комп’ютерних наук і економічної кібернетики, Національного університету біоресурсів і природокористування України

Родина Коцюбинських і громадська бібліотека

Кінець ХІХ – поч. ХХ ст. був одним із яскравих і плідних періодів у розвитку культури Чернігова. Цей період подарував Чернігівщині багатьох видатних діячів культури. Одним з них є Михайло Михайлович Коцюбинський.

Чернігівська громадська бібліотека була відкрита 28 березня 1877 року на підставі Статуту, затвердженого Міністром внутрішніх справ 9 лютого того ж року. Заклад започаткувала група демократично налаштованої інтелігенції міста, серед його фундаторів — О.А. Тищинський, С. та О. Русови, П.П. Червінський, О.М. Борсук, О.П. Карпинський, М.О. Константинович, К.Д. Милорадович, В.Є. Варзар, I.Г. Рашевський та інші. До діяльності бібліотеки у перший період її існування причетні також I.Л. Шраг, П.С. Єфименко, М.Ф. Ліндфорс, подружжя Коцюбинських та Грінченків, М. Вороний, Г. Коваленко та інші.

Первісною формою існування бібліотеки була «газетна читальня». Вже за рік, 18 лютого 1878 року, рішенням засновників при читальні відкрито і бібліотеку. Книжки для неї подарували самі засновники — зокрема, власні бібліотеки для спільного користування передали О.А. Тищинський та С.Д. Ніс, частину свого зібрання подарувало подружжя Русових. Наприкінці першого року роботи фонд бібліотеки складав 564 книжки. Пожвавленню роботи бібліотеки посприяло включення до складу її правління М. Коцюбинського.

У 1892 р. керівництво громадською бібліотекою було доручено Вірі Устимівні Дейша і вона з молодечим запалом взялася до цієї роботи. Взявши за основу «Каталог систематичного читання» Одеського видання 1883 р., Дейша приступила до складання аналогічного каталогу для Чернігівської бібліотеки. Каталог був настільки детально, зі знанням справи складений, що ним згодом користувався і Михайло Михайлович Коцюбинський при складанні каталогу для розсилки сільським кореспондентам.

Навколо бібліотеки гуртувалася молодь, проводилися збори, лекції, читання. Поліція невпинно стежила за діяльністю громадської бібліотеки. Активна праця Віри Устимівни насторожила жандармерію. У 1893 р. її беруть під домашній арешт, а згодом ув’язнюють, спершу в Чернігові, а потім у Варшаві. Звільнившись з в’язниці в травні 1894 р. вона повернулась у Чернігів і знову приступила до роботи в громадській бібліотеці. А ставши дружиною Михайла Михайловича Коцюбинського, Віра Устимівна стає його активною помічницею, другом і порадником і в літературній роботі, і в громадському житті.

З 1897 р. членом правління громадської бібліотеки стає і М.М. Коцюбинський. Маючи за плечима досвід педагогічної, журналістської роботи письменник з особливою активністю включився в роботу.

В 1898 р. члени правління громадської бібліотеки подали на розгляд губернського земства умотивовані пропозиції відносно української мови.

Велику допомогу подає міській громадській бібліотеці українська «Громада». Ця організація мала свою бібліотеку, що постійно поповнювалась кращими зразками української, російської і світової літератури. Спочатку вона містилась у окремих осіб, а згодом її передали громадській бібліотеці. Члени товариства постійно дбали про розповсюдження книжок рідною мовою, поширювали популярні серед народу чернігівські видання.

Деяку допомогу громадській бібліотеці подавала й Чернігівська губернська архівна комісія, в складі якої було багато членів правління міської бібліотеки. Велику увагу приділяла громадській бібліотеці губернська комісія по народній освіті, секретарем якої з 1897 р. був М. Коцюбинський.

У січні 1905 р. на загальних зборах членів бібліотеки М. Коцюбинський виступив з палкою промовою, наголосивши, що повинна бути відмінена цензура для всіх творів без огляду на мову. Збори одноголосно ухвалили подати клопотання про відміну цензури на твори письменників, які пишуть не російською мовою.

Особливо пожвавилася робота Чернігівської громадської бібліотеки після створення в Чернігові товариства «Просвіта», яке очолив М.М. Коцюбинський. Ще на одному з перших засідань товариства, яке відбулося 27 грудня 1906 р., Коцюбинський подав пропозицію відкрити в Чернігівській губернії українські школи, організувати народні бібліотеки й читання.

Поліція недремно стежила за діяльністю бібліотеки і «Просвіти» і неодноразово вимагала від влади припинення їх діяльності. У 1908 р. була заборонена «Просвіта», а згодом припинила свою діяльність і громадська бібліотека. Але вже наступного (1910) бібліотека відкрилась під новою назвою — міська, як заклад, що належав міському самоуправлінню.

Отже, останнє десятиріччя Чернігівської громадської бібліотеки було тісно пов’язане з активною діяльністю подружжя Коцюбинських. Єдине, що можна додати, це те, що весь край пишається цією родиною, всі пам’ятають, всі знають, всі люблять. До речі, цікавим фактом є те, що подружжя поховано поруч, в Чернігові, на Болдинній горі, що була їхнім улюбленим місцем.

Література.

1. Чернігівський облдержархів, ф.2, с/р 336, од. зб. 147, с. 16.

2. Вечоренко П. На перехресті віків: Краєзнавство і наука // Деснянська правда. – 2000. – 16 березня.

3. Студьонова Л. Клуб «Краєзнавець»: До історії створення // Деснянська правда. – 1982. – 26 вересня.

4. Кушніренко М. Товаришів і однодумців лиця // Літературний Чернігів. – 2001. - №17. – С.113-115.

5. Феофілова Л. Бібліотеки Чернігівщини: нові тенденції і традиційні цінності. // Бібліотечна планета. – 2000. - №4. – С.5-6.