Проскурович Олександр

Студент 1 курсу 1 групи Лісогосподарського факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ.

М. Орловський – видатна постать в історії Поділля – Хмельниччини кінця ХІХ початку ХХ століття

У ХІХ столітті на територіях Поділля та південно-східної Волині утвердилася плеяда православних пастирів, які, постійно працюючи в сільських парафіях, поєднували свою духовну діяльність з просвітницьким та громадським життям краю, його історичними дослідженням. Саме до таких відомих постатей належить Михайло Орловський (1807-1887 рр.), котрий 52 роки тримав парафію в селі Глядки і опублікував майже півсотню нарисів про населені місця Поділля та історичну повість про відому українську Роксолану.

Як мету я поставив собі дослідити життя і творчість мого відомого земляка, видатного діяча краєзнавчих досліджень Михайла Орловського, висвітлити його значення в історіографії рідного краю.

Лише з початку дев’яностих років ХХ ст. про М. Орловського і його соратників почали з’являтися перші опубліковані довідки, нариси, статті, які хоча й не вичерпують можливості дослідження і популяризації цих постатей, проте повернули суспільству добру славу про них. Історіографічні оцінки творчої спадщини М. Орловського на тлі досліджень минувшини Поділля подали в своїх працях К. Добровольський, Є. Сіцінський, В. Прокопчук, А. Трембіцкий та інші науковці.

Народився майбутній пастир 30 вересня 1807 р. в с. Кочубіїв Камянецького повіту, нині Чемеровецького району на Хмельниччині.

М. Орловський розпочав громадську діяльність у селі Глядки з відкриття при церкві парафіяльної школи для дітей, для навчання їх грамоти. З 1846 р. протягом тривалого часу Орловський був діяльним співробітником Подільської опікунської ради бідних духовних осіб, рішуче обстоював права сільських священників. Славився на все Поділля народним цілительством. Не забував він і свою семінарію, для якої передав з власних зібрань понад 140 стародруків та рукописів. Проте найбільші обдарування в Орловського виявились на ґрунті дослідження та популяризації історії та народознавства Поділля. Наприкінці 50-х років ХІХ ст. М. Орловський за завданням єпархіального начальства створив разом з П. Глищинським та іншими авторську групу для написання історії Подільської єпархії.

Співпраця з Павлом Гліщинським вивела Михайла Якимовича на самостійний шлях творчості. Він публікував етнографічні статті з життя українських селян в Петербурзькому журналі «Основа», «Кієвская старина», «Домашняя бесіда», «Києвский телеграф» та інших виданнях. Визнання в науковому світі і серед краєзнавців М. Орловський здобув завдяки чисельним історичним публікаціям, здійснених ним у «Подольскіх єпархіальних відомостях» де він співпрацював із моменту їх заснування в 1863 р. Зокрема протягом 1862-1882 рр. Орловський помістив в цьому часописі до 40 великих історичних нарисів.

Крім історичних нарисів, Орловський опублікував у відомостях «Народні казки, повір’я, перекази і пісні про старину», «Короткі записки про Камянецькі церкви, католицькі костьоли», «Народні перекази кам’янецьких жителів про ікону Святої Анни», та інші статті, в яких він повною мірою розкрив себе, як народознавець краю. В 1884 р. Орловський передав редакції журналу «Києвская старіна» ще 1300 подільських прислів’їв.

Як письменник, Орловський відомий своєю історичною повістю «Роксолана чи Анастасія Лісовська» в якій виклав власне бачення образу цієї і нині відомої українки, а також є автором ряду віршів «Грицько» «Мандрівка» та ін., що зображують будні українських селян.

Після тривалої хвороби 21 жовтня 1887 р. Михайло Орловський помер у селі Глядки. Багатогранна пастирська діяльність і творчість цього просвітника зробили свій величезний внесок у дослідження і популяризацію історії та культури Поділля. Його цінували за працелюбність, глибокі та різнобічні знання, любов до культурної спадщини українського народу. Він один з перших серед подільських краєзнавців був обраний почесним членом Імператорського Російського географічного (з 1860 р.), вільного економічного (з 1863 р.), історичного (з 1873 р.) товариств. Був одним із фундаторів і найдіяльнішим членом Подільського єпархіального історико-статистичного комітету.

В роки державної незалежності України палкий патріот, праведник, провідний дослідник і популяризатор подільської землі протоієрей М. Орловський знову повернутий із небуття і зайняв належне місце в українському суспільстві.

А його твори і досі мають важливе значення для написання історії міст, сіл і культури краю. Свідченням цього є широке відзначення в 2007 р. 200-х річчя від дня народження М. Орловського та перевидання його вибраних творів для загалу науковців та читачів.

Література:

1. Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ - ХХ ст. - Кам’янець-Подільський, 1993 – С. 84-87.

2. Історіографія. Бібліографія. Матеріали. Кам’нець-Подільський, 1993. - С. 301.

3. Федоренко С.М Подільський історик М.Я. Орловський // Музей і Поділля: Тези доповідей наукової конференції. - Кам’нець-Подільський, 1990. - С. 69-70.

4.Баженов Л. Михайло Орловський – діяч українського національного відродження, видатний краєзнавець Поділля. - Кам’янець-Подільський, 1998. – С. 25-36.

5. Трембіцький.А.М. М.Орловський і Є. Сіцінський - дослідники історії сіл, міст і містечок України // Матеріали ХІ Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Кам’янець-Подільський, 2004. - С. 398-406.