Медицина.
Історія медицини
Завальнюк
О.Л., Норик О.А.
Вінницький
державний педагогічний університет,Україна
CОЦІАЛЬНО - ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ПОШИРЕННЯ
ОНКОПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
Злоякісні
захворювання - одна із обтяжливих
медичних і соціально-економічних проблем в світі. На території України у
загальній структурі смертності злоякісні захворювання займають друге місце
(13-15%), поступаючись лише серцево-судинній патології, а 35% померлих від раку
– люди працездатного віку. На початку нового тисячоліття в нашій країні було
зареєстровано 160 тисяч нових випадків раку, що порівняно із 1980 роком, більше
на 30%. Згідно з прогностичними розрахунками, у 2020 році кількість хворих на
рак становитиме 200 тисяч, якщо темпи приросту кількості хворих не зміняться.
Вже сьогодні ризик захворіти на злоякісне захворювання протягом життя становить
для чоловіків 28%, а для жінок – 18,5%.
Відомо, що спосіб
життя людини приблизно на 50% визначає її здоров’я. Отже, шкідливі звички
(тютюнопаління, алкоголь, наркотики), неправильне харчування, несприятливі
умови праці, стреси, бідність, самотність, низький освітній і культурний рівень
і т.і. – у сукупності становлять основний фон для розвитку хвороб. Екологічні
фактори й природні умови проживання (забруднення повітря, води, грунту)
визначають ще на 20% здоров’я людини. Генетичний фонд популяції, схильність до
прояву спадкових хвороб – також близько 20%. І лише на 10% здоров’я людини
залежить від якості організації охорони здоров’я. Таким чином, розглядаючи
національні проблеми онкологічних захворювань у суспільно-економічному
контексті, стає зрозумілим, що сподіватись на значний прогрес у діагностиці,
лікуванні та профілактиці онкопатології у найближчий період не доводиться.
У структурі
захворюваності населення України перше місце серед чоловіків посідає рак
легень, друге – рак шлунку, третє – рак простати, серед жінок - перших три
місця офіційно займають рак молочної залози, рак тіла матки і рак шлунку; рак
легень посідає восьме місце (4,5%). Для порівняння - у США рак легень у жінок
займає друге місце (12%), після раку молочної залози (30,0%).
До двадцятого
століття рак легень був надзвичайно рідкісним захворюванням. У 1912 році перший
огляд з цієї теми провів Ісаак Адлер, який відмітив, що злоякісні утворення в
легенях відносяться до самих рідкісних форм раку, проте, відзначав помітний
приріст хворих та одним із перших висловив думку, що тютюнопаління може стати
причиною епідемії раку(Андреева Т.И. Табак и здоровье).
На початку 1960
років, коли американські й британські науковці прийшли до аналогічних
висновків, зв'язок тютюнопаління з раком легень став загальновизнаним. Відоме
дослідження британських лікарів направлене на пошуки причин раку легень,
поширеність якого у Великобританії була найвищою у світі, пов’язана з тим, що у
цій країні курили цигарки близько 80% чоловіків й 40% жінок. Від раку легень
помирає у світі більше людей, ніж від будь-якого іншого виду злоякісних
новоутворень, - у деяких країнах більш ніж 90% цих смертей обумовлено
тютюнопалінням. Тепер уже немає сумніву, що рак легень може виникнути у
багатолітніх курців, проте залишається відкритим питання – які ж ксенобіотики
тютюнового диму ушкоджують епітелій дихальних шляхів, трансформуючи протягом
багатьох років дистрофічні, гіперпластичні й запальні зміни цього захисного
шару у злоякісну пухлину (Зербіно Д.Д. Ксенобіотики в сигаретах).
Відносний ризик
розвитку раку легень серед курців-жінок вищий ніж серед курців-чоловіків. Такий
підвищений ризик пояснюють роллю естрогенів, які виявляють як пряму, так і
побічну дію на легені, а також приймають участь у процесі канцерогенезу. В
Американській національній доповіді по раку (2004 рік) констатують, що
захворюваність на рак легень серед жінок має тенденцію до зниження після
десятиліть приросту. Відомо, що з 1930 по 1997 роки смертність від раку легень
серед жінок США зростала до 600%. Причина – тютюнопаління. Нарешті рівні
смертності від усіх видів раку у США знижуються на 1,1% в рік, починаючи із 1993
року, а раку легень – на 2% в рік, починаючм із 1998 року. Однак, не слід
вважати, що лише дія тютюнового диму може призвести до раку легень. У багатьох
пацієнтів молодого віку, які захворіли на рак легень, був постійний професійний
контакт із різноманітними ксенобіотиками. Дослідження професійного маршруту
довели, що більшість цих хворих (96%) контактували з аерозолями ксенобіотиків:
зварювальники, маляри, гальваніки, будівельники, кочегари, працівники
сільського господарства (контакти з пестицидами), водії (вихлопні гази).
Антропогенне
забруднення навколишнього середовища в нашій країні пов’язане із
автотранспортом (автомобілі в Україні не мають каталізаторів),
гірничо-металургійною, паливно-енергетичною, хімічною й нафтохімічною
промисловістю та ядерною енергетикою. За останні десятиліття на 30% збільшився
обсяг викидів вуглецю в атмосферу від спалювання добувних видів палива. У 2001
році Україна знаходилась на 110 місці серед 122 країн світу за індексом
екологічної сталості. У Північних областях країни близько шести мільйонів
населення живе в умовах підвищеного рівня радіації – наслідки аварії на
Чорнобильській АЕС (1986). Тому, не дивно, що найвищою онкологічною
захворюваністю відзначаються Південні та Східні регіони України, в яких
розташовані основні металургійні, вугільні та енергетичні комплекси. З позицій
превентивної медицини необхідно підкреслити – без сумніву, шкідливою є дія
тютюнового диму не лише на органи дихання, а й на інші органи і системи
організму людини та участь його у виникненні пухлин. Стратегія ВООЗ з контролю
над раком передбачає розвиток трьох глобальних напрямків: профілактичних,
скринінгових і освітніх програм.
Вважають, що лише
модифікацією дієти можна зменшити захворюваність на рак до 30%, при відмові від
тютюнопаління – ще на 20%. До 15% ракових захворювань у світі спричинюють
різноманітні збудники інфекційних хвороб, дану групу злоякісних пухлин можна
попередити шляхом вакцинації.
Скринінгові програми
для ранньої діагностики раку невіддільні від масового навчання населення прийомам
ранньої діагностики пухлин й освітньої роботи, значна роль у якій відведена
освітянам.