Медицина. Історія медицини

Завальнюк О.Л., Норик О.А.

Вінницький державний педагогічний університет,Україна

CОЦІАЛЬНО - ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ПОШИРЕННЯ ОНКОПАТОЛОГІЇ ОРГАНІВ ДИХАННЯ

 

Злоякісні захворювання  - одна із обтяжливих медичних і соціально-економічних проблем в світі. На території України у загальній структурі смертності злоякісні захворювання займають друге місце (13-15%), поступаючись лише серцево-судинній патології, а 35% померлих від раку – люди працездатного віку. На початку нового тисячоліття в нашій країні було зареєстровано 160 тисяч нових випадків раку, що порівняно із 1980 роком, більше на 30%. Згідно з прогностичними розрахунками, у 2020 році кількість хворих на рак становитиме 200 тисяч, якщо темпи приросту кількості хворих не зміняться. Вже сьогодні ризик захворіти на злоякісне захворювання протягом життя становить для чоловіків 28%, а для жінок – 18,5%.

Відомо, що спосіб життя людини приблизно на 50% визначає її здоров’я. Отже, шкідливі звички (тютюнопаління, алкоголь, наркотики), неправильне харчування, несприятливі умови праці, стреси, бідність, самотність, низький освітній і культурний рівень і т.і. – у сукупності становлять основний фон для розвитку хвороб. Екологічні фактори й природні умови проживання (забруднення повітря, води, грунту) визначають ще на 20% здоров’я людини. Генетичний фонд популяції, схильність до прояву спадкових хвороб – також близько 20%. І лише на 10% здоров’я людини залежить від якості організації охорони здоров’я. Таким чином, розглядаючи національні проблеми онкологічних захворювань у суспільно-економічному контексті, стає зрозумілим, що сподіватись на значний прогрес у діагностиці, лікуванні та профілактиці онкопатології у найближчий період не доводиться.

У структурі захворюваності населення України перше місце серед чоловіків посідає рак легень, друге – рак шлунку, третє – рак простати, серед жінок - перших три місця офіційно займають рак молочної залози, рак тіла матки і рак шлунку; рак легень посідає восьме місце (4,5%). Для порівняння - у США рак легень у жінок займає друге місце (12%), після раку молочної залози (30,0%).

До двадцятого століття рак легень був надзвичайно рідкісним захворюванням. У 1912 році перший огляд з цієї теми провів Ісаак Адлер, який відмітив, що злоякісні утворення в легенях відносяться до самих рідкісних форм раку, проте, відзначав помітний приріст хворих та одним із перших висловив думку, що тютюнопаління може стати причиною епідемії раку(Андреева Т.И. Табак и здоровье).

На початку 1960 років, коли американські й британські науковці прийшли до аналогічних висновків, зв'язок тютюнопаління з раком легень став загальновизнаним. Відоме дослідження британських лікарів направлене на пошуки причин раку легень, поширеність якого у Великобританії була найвищою у світі, пов’язана з тим, що у цій країні курили цигарки близько 80% чоловіків й 40% жінок. Від раку легень помирає у світі більше людей, ніж від будь-якого іншого виду злоякісних новоутворень, - у деяких країнах більш ніж 90% цих смертей обумовлено тютюнопалінням. Тепер уже немає сумніву, що рак легень може виникнути у багатолітніх курців, проте залишається відкритим питання – які ж ксенобіотики тютюнового диму ушкоджують епітелій дихальних шляхів, трансформуючи протягом багатьох років дистрофічні, гіперпластичні й запальні зміни цього захисного шару у злоякісну пухлину (Зербіно Д.Д. Ксенобіотики в сигаретах).

Відносний ризик розвитку раку легень серед курців-жінок вищий ніж серед курців-чоловіків. Такий підвищений ризик пояснюють роллю естрогенів, які виявляють як пряму, так і побічну дію на легені, а також приймають участь у процесі канцерогенезу. В Американській національній доповіді по раку (2004 рік) констатують, що захворюваність на рак легень серед жінок має тенденцію до зниження після десятиліть приросту. Відомо, що з 1930 по 1997 роки смертність від раку легень серед жінок США зростала до 600%. Причина – тютюнопаління. Нарешті рівні смертності від усіх видів раку у США знижуються на 1,1% в рік, починаючи із 1993 року, а раку легень – на 2% в рік, починаючм із 1998 року. Однак, не слід вважати, що лише дія тютюнового диму може призвести до раку легень. У багатьох пацієнтів молодого віку, які захворіли на рак легень, був постійний професійний контакт із різноманітними ксенобіотиками. Дослідження професійного маршруту довели, що більшість цих хворих (96%) контактували з аерозолями ксенобіотиків: зварювальники, маляри, гальваніки, будівельники, кочегари, працівники сільського господарства (контакти з пестицидами), водії (вихлопні гази).

Антропогенне забруднення навколишнього середовища в нашій країні пов’язане із автотранспортом (автомобілі в Україні не мають каталізаторів), гірничо-металургійною, паливно-енергетичною, хімічною й нафтохімічною промисловістю та ядерною енергетикою. За останні десятиліття на 30% збільшився обсяг викидів вуглецю в атмосферу від спалювання добувних видів палива. У 2001 році Україна знаходилась на 110 місці серед 122 країн світу за індексом екологічної сталості. У Північних областях країни близько шести мільйонів населення живе в умовах підвищеного рівня радіації – наслідки аварії на Чорнобильській АЕС (1986). Тому, не дивно, що найвищою онкологічною захворюваністю відзначаються Південні та Східні регіони України, в яких розташовані основні металургійні, вугільні та енергетичні комплекси. З позицій превентивної медицини необхідно підкреслити – без сумніву, шкідливою є дія тютюнового диму не лише на органи дихання, а й на інші органи і системи організму людини та участь його у виникненні пухлин. Стратегія ВООЗ з контролю над раком передбачає розвиток трьох глобальних напрямків: профілактичних, скринінгових і освітніх програм.

Вважають, що лише модифікацією дієти можна зменшити захворюваність на рак до 30%, при відмові від тютюнопаління – ще на 20%. До 15% ракових захворювань у світі спричинюють різноманітні збудники інфекційних хвороб, дану групу злоякісних пухлин можна попередити шляхом вакцинації.

Скринінгові програми для ранньої діагностики раку невіддільні від масового навчання населення прийомам ранньої діагностики пухлин й освітньої роботи, значна роль у якій відведена освітянам.