Медицина/7. Клиническая медицина

Ігошина А.В., Статінова О.А., Ладарія О.Г., Безсмертна О.В., Ніколенко В.Ю., Могилевська Х.Е.

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, м.Донецьк, Україна

Клініко-неврологічні порушення при токсичній та токсико-гіпоксичних енцефалопатіях у гірників вугільних шахт із вторинною артеріальною гіпертензією внаслідок отруєння метаном та монооксидом вуглецю

Одним із частих наслідків гострих отруєнь у гірників вугільних шахт є вторинна артеріальна гіпертензія, яка співпадає із неврологічними синдромами у вигляді токсичної та токсико-гіпоксичної енцефалопатії, астеноорганічного і астено-невротичного синдромів, вегетативно-судинної дистонії [1, 6, 7, 12]. В той же час, за літературними даними, в різних країнах також мають хворих з артеріальною гіпертензією серед різних груп диспансерного нагляду [10, 16]. Ураження нервової системи ускладнюють перебіг самої хвороби та лікування хворих із артеріальною гіпертензією, що може приводити до поглиблення інвалідності в таких випадках [8, 12, 13, 14]. Тому метою роботи було дослідження особливостей стану нервової системи саме в групі гірників, в яких розвинулась вторинна артеріальна гіпертензія після гострого отруєння в шахті.

Матеріал і методи. Було вивчено стан нервової системи в 84 хворих гірників, що перенесли гостре отруєння моноооксидом вуглецю або метаном, у віці від 19 до 61 років. В групу включали хворих зі стійким підвищеним артеріальним тиском – систолічним більшим за 140 мм рт.ст. і діастолічним більшим за 90 мм рт. ст., або з встановленим діагнозом гіпертонічної хвороби 1-3 стадії [11, 13]. Серед обстежених було 43 хворих, що перенесли гостре отруєння монооксидом вуглецю, та 41 хворий, що переніс гостре отруєння метаном. Середнiй вiк хворих становив (41,81±0,11) рокiв, підземний стаж роботи (15,12±0,10) років. Контрольну групу склали 58 гірників, що були здоровими і не мали захворювань у віці (39,2±0,9) років, із підземним стажем роботи (14,92±0,14) років.

Проводили вивчення клініко-функціонального стану центральної нервової системи за результатами записів ЕЕГ, зорово-моторного аналізатора на приладі „Діагноз-2МА”, вегетативної нервової системи і вестибулярного аналізатора за клінічними тестами [2, 3, 4, 5, 17]. Скарги хворих аналізували згідно невроотологічного опитника за К.-Ф. Клауссеном [15]. Проводили клінічні проби Уемури, крокову та письмову Фукуди, вказівну, стеження, що складали собою 20-бальну шкалу діагностики вестибулярної дисфункції [9]. Вiрогiднiсть рiзницi результатів оцiнювали по t-критерiю Ст'юдента і за c².

Результати досліджень. За результатами функціонального обстеження середній артеріальний тиск в постраждалих становив: систолічний (162,8±2,0) мм рт. ст. та діастолічний (100,3±1,3) мм рт. ст., середня різниця тиску становила (62,5±1,7) мм рт. ст., пульс становив (82,1±1,6) уд/хв.

Відхилення пульсу в пробі Ашнера становило (-0,95±0,50) уд./с і було направлене в (54,8±5,4)% хворих переважно в бік симпатикотонії, а в ортостатичній пробі прискорення пульсу було до (+13,7±1,0) уд/хв і мало в (60,7±5,3)% хворих переважно симпатикотонічну направленість.

По результатам неврологічного клінічного обстеження анізорефлексія (різниця рефлексів) з рук визначена в (33,3±5,1)% хворих, різниця рефлексів з колін (38,1±5,2)%, ахілових – в (35,7±5,2)% хворих. Симптоми автоматизму, такі як Вартенберга, Якобсона-Ласка, Жуковського, відмічені в (40,5±5,4)% хворих. Із патологічних знаків відмічався с-м Штрюмпеля, який викликався в (47,6±5,4)% хворих з артеріальною гіпертензією, а с-м Бабінського виявляли тільки в (17,8±4,1)% обстежених.

Найбільш інформативними в хворих були проба Уемури (2,79±0,09) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,95±0,10) балів (t=5,60, p<0,001), крокова Фукуди (1,53±0,09) балів, яка теж вірогідно відрізнялась від контролю – (0,94±0,08) балів (t=4,90, p<0,001), графічна проба (1,32±0,07) балів яка вірогідно відрізнялась від контролю – (0,88±0,07) балів (t=4,14, p<0,001) та стеження (1,14±0,08) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (0,81±0,07) балів (t=3,10, p<0,01). Досить значний вклад в загальну оцінку вестибулярної функції в хворих внесли їх скарги на запаморочення, які, як правило, продовжувались декілька хвилин та супроводжувались значною кількістю інших симптомів (головним болем, слабкістю, безсонням та ін.) і оцінювались в (2,45±0,11) балів, вірогідно відрізняючись від контролю – (1,51±0,12) балів (t=5,77, p<0,001).

Рефлекторна недостатність пірамідної системи і деякі вестибулярні розлади є характерними як для токсичних та токсикоз-гіпоксичних енцефалопатій, так і для дисциркуляторних енцефалопатій при артеріальній гіпертонії [10, 12, 13, 14]. Наявність цих розладів в хворих, що перенесли гіпоксію, може бути пов’язане як з безпосереднім впливом монооксиду вуглецю на анатомічні структури нервової системи з порушенням їх функції, так і сінергізмом за рахунок порушень кровообігу, які розвиваються при артеріальній гіпертензії судин [12, 13]. Вклад окремих факторів можна дослідити тільки при подальшому дослідженні цих хворих.

При електроенцефалографічному обстеженні в (90,5±3,2)% хворих виявили ознаки порушення регуляції біоелектричної активності кори головного мозку, які були більш виражені за рахунок змін в діенцефальній і стовбуровій ділянках головного мозку. При аналізі розподілу порушень ЕЕГ за важкістю встановлено, що у постраждалих значно зменшена кількість нормальних записів до (9,5±3,2)% в порівнянні з контролем (77,6±5,5)% (t=-10,70 при р<0,001; c²=10,86, коли критичне c²=7,81, при p<0,05), кількість легких порушень у записах ЕЕГ вірогідно не відрізнялась від контролю і становила (16,7±4,1)% в порівнянні з контролем (17,2±5,0)% (t=-0,08 при р>0,05; c²=2,22, коли критичне c²=7,81, при p>0,05), в той же час значні відмінності були при помірних порушеннях і становили у постраждалих гірників (66,7±5,1)% в порівнянні з контролем – (5,2±2,9)% (t=10,48 при р<0,001; c²=13,46, коли критичне c²=11,34 при p<0,01), а значні порушення реєструвались тільки у хворих гірників у (7,1±2,8)% випадків (c²=0,14, коли критичне c²=7,81, при p>0,05).

Швидкість перероблення інформації у постраждалих становила (5,44±0,14) біт/с в порівнянні з контролем (6,08±0,11) біт/с (t=3,59 при р<0,001); відповідно була знижена швидкість зорово-моторної реакції (0,559±0,006) с, а в контролі – (0,482±0,007) (t=8,35 при р<0,001). Такі зміни впливають на збільшення числа помилок з (20,6±1,2) шт. у контролі, до (28,4±1,0) шт. у постраждалих (t=4,99 при р<0,001), змінюється також опір шкіри з (42,1±3,4) Ом до (53,2±3,1) Ом (t=2,41 при р<0,01). Тому можна сказати, що у хворих із гіпертензією розвиваються значні зміни функціональних показників у вигляді уповільнення зорово-моторної реакції, зменшення швидкості перероблення інформації, а також підвищення опору шкіри під час виконання завдання.

Висновки.

Таким чином, в стані нервової системи у хворих із токсичними та токсико-гіпоксичними енцефалопатіями, що перенесли отруєння моноооксидом вуглецю чи метаном з вторинною артеріальною гіпертензією, мають місце значні функціональні відхилення у нервовій системі. В них відмічаються значні вестибулярні порушення, а також уповільнення швидкості зорово-моторної реакції та рефлекторна недостатність пірамідного тракту. В пробах Ашнера та ортостатичній пробі виявили вегетативну недостатність. Тому постраждалі від шахтних отруєнь гірники, що мають вторинну артеріальну гіпертензію, потребують більш пильної уваги неврологів і терапевтів та пошуку нових підходів до лікування.

Література:

1. Азаров С.И., Святун О.В. Анализ несчастных случаев на угольных шахтах Украины // Сб. «Гигиена труда». – Киев, 2003. – Вып. 34, Т.2. – С. 831-838.

2. Голубев В.Л., Вейн А.М. Неврологические синдромы. Руководство для врачей. – М.: Эйндос Медиа, 2002. – 832 с.

3. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней (Руководство для врачей). – Москва: МЕДпресс-информ, 2004. – 488 с.

4. Клиническая неврология / Д.А.Гринберг, М.Дж.Аминофф, Р.П.Саймон; Пер.с англ.; Под ред.д.м.н.О.С.Левина. – М.: МЕДпресс-информ, 2004. – 520 с.

5. Лях Ю.Е., Середенко Л.Н. Возможности прогнозирования успешности профессиональной деятельности // Военно-мед. журнал, 1989. – № 5. – С. 55-56.

6. Ніколенко В.Ю. Хвороби нервової системи в гірників і імунопатологія. – Донецьк: Донеччина, 1999. – 288 с.

7. Николенко В.Ю. Острые производственные отравления в Донбассе // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2001. – Т. 5, №1. – С. 47-49.

8. Ніколенко В.Ю., Новосельська В.В. Гострі отруєння монооксидом вуглецю із втратою працездатності в гірників // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2003. – Т.7, №2 – С. 184-190.

9. Ніколенко В.Ю., Трінус К.Ф., Ластков Д.О. Клінічна діагностика порушення вестибулярної функції у неврологічному дослідженні // Методичні рекомендації. – Донецьк, 2003. – 16 с.

10. Ніколенко В.Ю., Ластков Д.О. Мухін І.В., Ігнатенко Г.А., Жуковська Г.В. Анашкіна І.В. Трубіна Т.І. Путько В.М. Особливості артеріальної гіпертензії у монтерів шляху і машиністів електровозів залізниці // Медицина залізничного транспорту України. – 2003. – №1. – С. 15-21.

11. Ніколенко В.Ю., Новосельська В.В., Ліневська К.Ю., Головін Ю.А. Діагностика неврогенної артеріальної гіпертензії при отруєннях монооксидом вуглецю // Матеріали регіональної науково-практичної конференції „Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування”. – Івано-франківськ: Івано-Франківська державна медична академія, 2004. – С. 71-72.

12. Новикова Р.И., Черний Ю.И. Изменение функционального состояния сердечно-сосудистой системы и мозгового кровообращения у больных с отрав-лениями окисью углерода и метана // Тер.архив. – 1988. – №10. – С. 140-142.

13. Уильямс Г.Х., Браунвальд Е. Гипертензия сосудистого происхождения / В кн.: Внутренние болезни / Под ред. Т.Р. Харрисона. Кн. 5. – М.: Медицина, 1995. – С. 384-417.

14. Черний В.И. Постгипоксическая энцефалопатия . – К.: Здоров’я, 1997. – 336 с.

15. Claussen C.-F. Schwindel. Symptomatik, Diagnostik, Therapie. – Hamburg: Edition m±p W. Rudat & Co., 1983. – 225 p.

16. Mimura K. Long-term follow-up study on sequelae of carbon monoxide poisoning; serial investigation 33 years after poisoning / K. Mimura, M. Harada, S. Sumiyoshi // Seishin Shinkeigaku Zasshi. – 1999. – Vol. 101, N 7. – Р. 592-618.

17. Trinus K.F. Chornobyl vertigo (10 years of monitoring). – Kyїv -Wurzburg: Polyfast Printing House. – 1996. – 136 p.