Педагогические науки / 2.Проблемы подготовки специалистов

Пивовар Ірина Вікторівна,

к.ю.н., старший викладач,
Національна академія внутрішніх справ, м.Київ, Україна

Пивовар Юрій Ігорович,

к.ю.н., доцент, Національний авіаційний університет, м.Київ, Україна

ІНФОРМАЦІЙНА КУЛЬТУРА ЯК СКЛАДОВА РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПРАВООХОРОНЦЯ

В умовах інформатизації суспільства, досить актуальною є проблема формування інформаційної культури курсанта, майбутнього правоохоронця. На думку фахівців, інформаційна культура є показником не тільки професійної культури, але й важливим фактором розвитку кожної особистості. Тому провідним завданням інформатизації процесу навчання сьогодні виступає формування інформаційної культури особистості, як сутнісної характеристики освіченості людини, що є сукупністю знань і навичок про основні методи представлення знань разом з уміннями застосовувати їх на практиці для постановки та розв’язання професійних завдань.

Актуальність формування інформаційної культури та грамотності майбутніх правоохоронців пов’язана з розширенням впливу на курсантів засобів масової комунікації, відтак це зумовлює необхідність особистісно орієнтованого підходу до розвитку критичного мислення курсантів, становлення захисного механізму до значного впливу засобів масової комунікації, які, з одного боку, спричиняють відчутне зростання інтелектуального і культурного потенціалу особистості, а з іншого – пропагують насильство та агресивність [1, с. 129].

Загалом інформаційну культуру прийнято трактувати у широкому й вузькому аспектах: у першому випадку вона являє собою цілісну соціальну систему – як один з найважливіших, багатогранних чинників загальної культури людства, сукупність усіх видів комунікативно-інформаційної діяльності людини та її наслідків, виступає як своєрідний соціально-духовний регулятор та інтелектуальний саморегулятор, дієвий засіб культуротворчої практики в інформаційно-духовному просторі [2]. У вужчому аспекті інформаційна культура – це, насамперед, система інформаційної освіти і виховання, специфічний спосіб наслідування суспільних здобутків з метою соціалізації особи, її всебічного розвитку та професійної підготовки [3].

При формуванні інформаційної культури майбутніх правоохоронців педагоги мають виходити із розуміння такої культури як цілісної системи, що вміщує в себе такі взаємопов’язані елементи: а) інформаційний потенціал; б) інформаційний світогляд; в) інформаційний менталітет; г) інформаційно-орієнтаційна діяльність; д) мікро- та макроінфомодель; е) інформаційні потреби та інші.

Не слід забувати, що сьогодні інформаційна культура – це вже особливий стиль мислення, адекватний вимогам сучасного інформаційного суспільства.

Відповідно на педагогічний колектив вишів покладається завдання окрім формування освітніх фахових знань сформувати професійну інформаційну культуру як сукупності знань, умінь, навичок курсантів що сприяють: а) адекватному формулюванню своїх потреб в інформації; б) ефективному здійсненні пошуку потрібної інформації у всій сукупності інформаційних ресурсів; в) адекватному відбору й оцінці інформації, аналізу й порівнянню фактів; а також навчити інформаційного спілкування, комп'ютерної грамотності. Ці напрями своєю чергою відповідають чотирьом базовим компонентам інформаційної культури курсантів вищих правоохоронних навчальних закладів, а саме: 1) культури організації подання інформації; 2) культури сприймання та користування інформацією; 3) культури використання нових інформаційних технологій; 4) культури спілкування через засоби нових інформаційних технологій.

Давно вже визначено, що в значній мірі, коло (предмет) інтересу в інформаційній мережі визначається не стільки освітнім рівнем особи, скільки її культурою та вихованням. Тому, інформаційну культуру майбутніх правоохоронців необхідно розглядати в комплексі як складову загальної освітньої культури, орієнтованої на інформаційне забезпечення побуту, так і складову професійної культури, орієнтованої на підготовчу фахову роботу (під час навчання) та на професійну правоохоронну діяльність (після здобуття освіти).

Для педагогів як відповідальних за якість підготовки курсантів-правоохоронців не слід забувати, що саме інформаційна культура випускників при входженні в посаду за отриманим фахом (слідчого, оперуповноваженого, дільничого та ін.) відображає досягнуті ними в процесі навчання рівні організації інформаційних процесів та ефективності створення, збирання, зберігання, опрацювання, подання і використання інформації, що забезпечують цілісне бачення світу, його моделювання, передбачення результатів рішень.

Оскільки інформаційну культуру майбутнього фахівця формує весь навчальний процес освітнього закладу, тому для останнього соціальним замовленням з боку загального інформаційного суспільства є забезпечення належного рівня інформаційної культури курсанта, необхідної для конкретної професійної правоохоронної діяльності. Адже розуміння сутності понять, уміння працювати з довідковою, науковою, публіцистичною літературою, періодичною пресою, офіційною й неофіційною документацією – це все невід’ємні компоненти інформаційної культури курсантів-правоохоронців.

Видається доцільним приділяти більше уваги в ознайомленні й вивченні курсантами перших курсів явища правової інформації, визначаючи її місце в загальній структурі інформації, а також її роль в суспільстві, орієнтуючи на навчальні дисципліни, в яких у майбутньому буде використовуватись цей термін, звертаючи увагу на властивості правової інформації, зважаючи на літературні джерела профілюючих предметів, у порівнянні з відомими властивостями інформації зі школи та з трактуванням цього поняття в різних навчальних предметах та ін.

Крім того, надзвичайно важливим, одним з найбільш необхідних для засвоєння на першому курсі курсантів є теоретично-практичні питання правильного оформлення кваліфікаційних робіт, матеріалів відпрацювання навчальної заборгованості, тощо. Викладачі повинні наголошувати на юридичній коректності при підготовці будь-якого документу, цим самим формуючи готовність курсантів до професійної діяльності в правоохоронній сфері.

В рамках викладання кожної навчальної дисципліни необхідно удосконалювати вміння курсантів самостійно знаходити і добирати потрібну інформацію, самостійно вивчати нові інформаційні (програмні) продукти як професійного призначення, так і загального, звертаючи увагу на легальність і актуальність (оновленість) джерел отримуваних інформаційних ресурсів.

Звичайно перевагою навчальних планів нашого інституту є включення навчальної дисципліни «Інформаційне право», метою якої є – допомогти студентам зорієнтуватися в методах, способах, засобах регулювання, охорони, захисту діяльності у сфері інформації, що знайшли відображення у нормативно-правових актах, науці, практиці.

Разом з тим, у процесі прищеплення основ інформаційної культури студентам починаючи з перших курсів поряд з вивченням теоретичних дисциплін інформаційного направлення чимало уваги необхідно приділити сучасним інформаційним технологіям, які є базовими складовими майбутньої сфери діяльності. Причому якість навчання повинна визначатися ступенем закріплених стійких навичок роботи в середовищі базових інформаційних технологій при розв’язуванні типових задач майбутньої професійної діяльності, особливо кримінально-правової спеціалізації.

Потрібно виділити ті уміння і навички, які необхідно сформувати у студентів юридичного профілю для подальшого поглиблення і розвитку загальносуспільної і професійної інформаційної культури, враховуючи при цьому вже одержані знання і вміння в школі, а також на першому курсі інституту з дисциплін загально гуманітарного блоку.

Уважаємо раціональним передбачити в рамках викладання кожної галузевої правової дисципліни, теми якої торкаються використання інформаційних (програмних) ресурсів (баз даних), практичні заняття з вивчення особливостей їх функціонування, значення, можливостей використання у юридичній практиці. Зокрема, це робота державних реєстрів, електронного урядування, системи електронних платежів та ін. Такі заняття можна організовувати й проводити в комп’ютерних класах з доступом до мережі Інтернет, а також шляхом залучення практичних працівників відповідних органів державної влади тощо.

З метою наближення інтернет-ресурсів до студентів-правоохоронців вбачається доцільним створювати навігатори інтернет-ресурсів за профілем факультетів, інститутів. Тематика навігатора має відповідати навчальним програмам факультетів (інститутів) та надавати допомогу курсантам у пошуку фахової інформації. Остання ж може бути рубрикована за спеціаліаціями, кафедрами, навчальними дисциплінами, правовими галузями тощо.

Отже, на сьогоднішній день, інформаційна культура курсанта-правоохоронця є одним з найважливіших показників рівня освіченості, інформаційної компетентності. Тому формування інформаційної культури у курсантів – майбутніх правоохоронців має стати одним з першочергових завдань профільних вишів, а для успішності цієї мети важливо поєднати навчальний і виховний процеси, скоординувавши роботу педагогів, виховників, курсових офіцерів та інших учасників навчально-виховного процесу.

Література:

1. Процька С.М. Формування інформаційної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів / С.М. Процька // Дослідження молодих учених у контексті розвитку сучасної науки : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (20 квітня 2011 р.). – 2011. – С. 129–131.

2. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів /Авт. кол.: Ю.І. Машбиць, О.О. Гокунь, М.І. Жалдак та ін.; За ред. Ю.І. Машбиця/ Інститут психології ім.. Г.С. Костюка АПН України. – К.: ІЗМН, 1997. – 264 с.

3. Короткий термінологічний словник з української та зарубіжної культури / М.М.Корінний, Г.Г.Потапов, В.Ф.Шевченко. – К.: Україна, 2000. – 184 с.