К. п. н., доцент Бурчак Л.В., магістрантка Гузь І.М.

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка, Україна

До проблеми використання інтерактивних методів на уроках біології в 10 класі

Реформування освіти в сучасному просторі змушує переглянути якість і рівень шкільної освіти, її цілі та завдання. Поступово традиційна система навчання змінюється на особистісно зорієнтовану, все більшої значущості набувають інноваційні методи, що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів. Сьогодні навчально - виховний процес має орієнтуватися на особистість учня, враховувати його індивідуальні особливості та здібності. У зв’язку з вищевказаним, школі потрібен учитель, здатний адаптуватися до нових умов роботи, мети, методів та підходів, що швидко змінюються. Основне завдання сучасного вчителя – обрати методи і форми організації навчальної діяльності учнів, що найкраще відповідають рівню розвитку кожного учня.

У наш час існує чимало методів і технологій викладання різних предметів, зокрема біології. Необхідною умовою вибору того чи іншого методу навчання, є знання інноваційних технологій навчання, що підходять і вчителеві, й учням.

Для успішного виконання завдань, що стоять перед сучасною школою, важливо створити ситуацію, за якої вчитель і учень стануть повноправними суб’єктами системи освіти, а основою навчання буде рівноправний діалог між тими, хто навчає, і тими, хто навчається [5, с.28].

Підготовка школярів до життя, праці й творчої діяльності закладається в загальноосвітній школі. Тому навчальний процес потрібно будувати таким чином, щоб заохочувати учнів до самостійної творчої діяльності, метою якої є засвоєння нових знань та їхнє успішне застосування на практиці. Педагогічна наука й шкільна практика спрямовують свої зусилля на пошуки шляхів удосконалення освіти.

Звичайно, міцні знання необхідні, але важливо, щоб ці знання не стали самоціллю, а перетворювалися на засіб розвитку особистості, створили передумови для вдосконалення здібностей [1].

На сьогоднішній день проблема впровадження інтерактивних методів навчання у школі є досить актуальною у системі освіти, тому кількість наукових досліджень з цього питання швидко зростає. Важливий внесок у розробку та впровадження інтерактивних методів зробили О. Пометун, Л. Пироженко, Г. Сиротенко, О. Якуненко та ін.

Використання інтерактивних методів на уроках біології розглядається в працях А. Берегова, О. Богданова, К. Задорожний, М. Макогоненко та ін. Однак, дискусійною залишається проблема відбору певних методів для конкретного уроку, часові характеристики методів тощо.

Методи активного та інтерактивного навчання мають багато спільних рис, але методи інтерактивного навчання можна розглядати як найбільш сучасну форму активних методів навчання.

На думку О. Пєхоти, спільна діяльність учнів у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен робить у цей процес свій особливий індивідуальний внесок, що іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому відбувається це в атмосфері доброзичливої і взаємної підтримки, що не тільки дає змогу отримувати нові знання, а й розвиває саму пізнавальну діяльність, та переводить її на більш високі форми кооперації та співпраці [3].

Інтерактивні методи навчання вимагають певної зміни навчально-виховного процесу, часу для підготовки як учнів, так і вчителя.

Інтерактивний, як вважає О. Помету, – той, що базується на взаємодії; означає наявність зворотного зв’язку між педагогом та учнями. Інтерактивне навчання – це такий вид діяльності, що передбачає взаємодію учня з навчальним середовищем, яке слугує джерелом засвоюваного ним досвіду [4, с.7]

Як зазначає О. Савченко, «не варто шукати універсальні методи, ефективні для будь – яких ситуацій уроку» [2]. Продовжуючи її думку, підкреслимо, що жодний метод не є універсальним, оскільки має свої плюси і мінуси. Ефективність методу визначається не його назвою, а правильністю добору методу, дотриманням методики його проведення тощо.

Інтерактивне навчання має як позитивні, так і негативні сторони. До позитивних відносимо: розширення пізнавальних можливостей учнів (здобуття, аналіз, застосування інформації з різних джерел); високий рівень засвоєння знань; оптимальний контроль учителя; взаємодія та партнерство між учителем і учнями; пошук альтернативного підходу в оцінюванні знань учнів.

Недоліками, на нашу думку, є відсутність або наявність лише епізодичних методичних розробок уроків з біології, та необхідність значних затрат часу на вивчення певної інформації.

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

На уроках біології в 10 класі, на наш погляд, ефективними є такі методи інтерактивного навчання, як «Робота в парах», «Карусель», «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Піраміда», «Акваріум», а також імітаційні ігри, дискусії, дебати. Запропоновані методи та їх складові можна результативно використовувати як на уроках засвоєння нових знань, так і на уроках застосування знань, умінь і навичок. Також, елементи інтерактивних методів можна застосовувати одразу ж після викладу нового матеріалу, замість опитування тощо.

Так, робота в парах вимагає від учнів обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є громіздкими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, провести анкетування партнера). Після цього один з учасників представляє результати перед класом.

Метод «Піраміда» може використовуватися під час роботи з різними темами і вимагає активної участі всіх членів групи в роботі й обговоренні. Вчитель пропонує учням 4 етапи опрацювання певної теми: 1. Індивідуальна робота. Учням дається певний час на самостійне ознайомлення з питаннями і проблемами щодо запропонованої теми. Кожен учень складає перелік питань, які вони хотіли б обговорити. 2. Робота в парах – обмін власними думками учнів після завершення першого етапу. 3. Робота в четвірках. Учні обговорюють висновки, які вони зробили під час опрацювання питань другого етапу та складають єдиний груповий список. 4. Робота у великій групі. Кожна четвірка знайомить присутніх з результатами своєї роботи .

Перевагою методу «Піраміда» є гнучкість, оскільки він не завжди може складатися із чотирьох стадій. У зв’язку із цим, учитель може запропонувати опрацювання тільки другої та четвертої стадій.

«Мозковий штурм» спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки. Його мета полягає в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу. Особливою перевагою цього методу є те, що ідеї, що виявилися не досить ефективними на завершальному етапі роботи заносяться до «банку ідей», до якого завжди можна звернутися в майбутньому. Наприклад, під час вивчення теми «Загальний план будови клітин. Поверхневий апарат. Ядро» пропонуємо учням скласти порівняльні таблиці клітин прокаріотів і еукаріотів (для 1 групи) і рослинної та тваринної клітини (для 2 групи), пояснюючи їх.

Метод «Мікрофон» можна використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Цей метод дозволяє кожному учню дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Вчитель задає запитання, а учні, передаючи один одному умовний «мікрофон», відповідають на них. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Іноді цей прийом поєднується з роботою «незакінчені пропозиції». Наприклад, у 10 класі, вивчаючи тему «Неорганічні речовини», можна запропонувати учням за варіантами заповнити таку картку: 1) Елементи - органогени – це…; 2) Гідрофобність – це…; 3) Макроелементи – це…; 4) До мікроелементів належать…; 5) Різне кількісне співвідношення хімічних елементів визначає…; 6) ... води складаються з ... Оксигену та ... Гідрогену.

Під час вивчення парникового ефекту, озонових дір, нітратів, їх вмісту в продуктах харчування використовуємо метод «Акваріум». Група обговорює запропоновану проблему, інші спостерігають за обговоренням (час 3-5 хв.). Далі обговорюються варіанти розв’язання проблеми, аргументи корисності чи шкідливості речовин тощо. Інша група обговорює наступну ситуацію. Усі учні класу мають змогу побувати в «Акваріумі», взяти участь в дискусії та запропонувати шляхи вирішення проблем світового масштабу.

У ході застосування методу «Карусель» учні групуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються «попарні суперечки» кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані). Наприклад, вивчаючи роль води у життєдіяльності організмів, пропонуємо внутрішньому колу відстояти позицію «Вода – руйнівник», а зовнішньому – «Вода – джерело життя».

Отже, використання інтерактивних методів на уроках біології в 10 класі дозволяє учням оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу, спрогнозувати подальші кроки, а вчителям – проаналізувати реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи з метою глибоко оволодіння цілісною картиною природи.

Література:

1. Державні стандарти базової і повної середньої освіти // Сільська школа України. – 2003. – № 6. – С. 34-36.

2. Кондратюк В.Л. Основні тенденції розвитку систем освіти та освітніх технологій у світовій педагогічній практиці / В.Л. Кондратюк, М.М. Волос, І.І. Бабин // Відкритий урок. – 2002. – №5. – С. 12-14.

3. Освітні технології: [навч.-метод. посіб.] / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с.

4. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2005. – С. 192.

5. Редько В. Інтерактивні технології навчання іноземної мови / В. Редько // Рідна школа. – 2011. – № 8-9. – С. 28-36.