К.п.н., доцент Бурчак Л. В., магістрантка Глеба С. В.

Глухівський національний педагогічний університет

імені Олександра Довженка

Проблема формування ціннісного відношення учнів 10 класу до біологічних знань

Зміни, що відбулися на всьому європейському континенті, та в Україні зокрема, упродовж останніх років, спонукають замислитись над реаліями, що оточують людство, переглянути свої погляди, позиції, ідеали. Сьогодні в соціумі демонтуються старі ідеологічні клеми, на яких була заснована життєдіяльність нашого суспільства майже протягом всього ХХ ст. Значного перетворення досягає і система цінностей суспільства, від якої і залежить майбутнє країни. Від того, наскільки свідомість особистості вільна від ідеологічних міфів та соціальних ілюзій, стає вартісним процес соціалізації, процес можливостей співіснування в дійсності, що нас оточує [3, с. 33-35].

Невизначеність ціннісних орієнтацій істотно впливає на становлення молоді, яка досить критично ставиться до будь-яких ідеалів цінностей навіть у стабільній ситуації. Для старшокласників дана проблема набуває актуальності, оскільки істотно впливає на особистісний розвиток, професійне самовизначення зрештою. Ціннісно-смислова сфера особистості визначає її гармонійність у навколишньому оточенні. Світ цінностей - це передусім світ культури, сфера духовної діяльності людини, її моральної свідомості; основа для побудови навколишнього світу, оскільки та чи інша цінність може в певний період стати загальною умовою певного виду діяльності людини, життєвим орієнтиром [1, с. 217].

Ціннісні орієнтації особистості, її життєві плани, перспективи, є проекцією духовного життя суспільства, що формується під впливом суспільних дій, обумовлені системою виховання та навчання в школі.

Проблема ціннісного відношення до знань не нова в педагогіці та психології. Існує низка авторів, що у своїх дослідженнях торкаються проблеми ціннісного відношення учнів до знань: А. Аміров, К. Ахіяров, Г. Ачкасова, Л. Бурчак, К. Востокова, Л. Панченко, Н. Чайченко та інші.

Ціннісне відношення до біологічних знань визначено нами як єдність спрямування особистості учня на навчальну діяльність і його готовність до неї, яка проявляється в осмисленому прагненні до оволодіння теоретичними знаннями у відповідності з тим смислом, який мають для нього знання [2, с. 219].

У нашому дослідженні виявлені такі ознаки ціннісного відношення учнів до біологічних знань:

1. Судження учнів про наявність практичного відношення до знань (когнітивний компонент ціннісного відношення до знань).

2. Прагнення до оволодіння знаннями (поведінковий компонент ціннісного відношення до знань).

Педагогічний експеримент проводився протягом 2013-2014 навчальних років у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів с. Духанівки Конотопського району Сумської області в 10 класах.

Для проведення експерименту були вибрані контрольний (18 учнів) і експериментальний (20 учнів) класи. Вибір експериментального і контрольного класів відбувався на основі середньої успішності учнів та їх вікових особливостей. Вибирались класи приблизно рівні за знаннями, вивчали один і той же навчальний матеріал.

У констатувальному експерименті нами вивчались судження десятикласників про їх практичне відношення до біологічних знань, тобто когнітивний компонент. З цією метою було проведено анкетування даної групи учнів. Вони відповідали на запитання: «В чому ви бачите для себе смисл вивчення біології в школі?»

Запитання передбачало шість варіантів відповідей, на основі яких ми судили про наявність у школярів практичного інтересу до знань (табл. 1).

Таблиця 1

Варіанти відповідей учнів на анкету

1	2	3
Бажання пізнати нове, прагнення здобути знання, щоб пізнати природу.	Прагнення набути знання, щоб керувати біологічними процесами.	Прагнення набути знання, щоб навколишнє середовище зробити екологічно чистим.
4	5	6
Для досягнення життєво значущих цілей (наприклад, вступити до ВНЗ)	Цікавлять досліди, різні розповіді, цікаво пояснює вчитель тощо	Не бачу смислу вивчати біологію. Вчу тому, що є такий предмет.

Кожний варіант відповіді на запитання анкети відповідав певному рівню інтересу учнів до біологічних знань. Так, перший варіант відповідає високому рівню інтересу до біологічних знань, коли їх цінність пов'язана з розвитком потреби в пізнавальній діяльності, яка найбільш відповідає нахилам і вмінням учня. Це практичний пізнавальний інтерес до знань, бо зумовлений значимістю цих знань для подальшого самовдосконалення.

Другий і третій варіанти характеризують середній рівень інтересу до знань. Цей інтерес має творчий характер, бо він – результат подальшого розвитку особистості учня, його творчих можливостей.

Четвертий варіант характеризує низький рівень розвитку інтересу до знань, який зумовлений значимістю знань для задоволення потреб життєвого самовизначення і носить утилітарний характер.

П’ятий варіант показує не значимість знань, а зацікавленість матеріалом або тим, чим зміг зацікавити вчитель (біологічні досліди, наочність тощо).

Шостий варіант говорить про відсутність інтересу до знань. Отже, про ціннісне відношення не може бути й мови.

Результати проведеного нами анкетування учнів 10 класів у ході констатувального експерименту представлені на рис.1 і рис.2.

Рис.1. Розподіл відповідей учнів експериментального класу про ціннісне відношення до біологічних знань

Рис.2. Розподіл відповідей учнів контрольного класу про ціннісне відношення до біологічних знань

З наведених діаграм можна констатувати, що в більшості учнів 10 класу домінує утилітарний інтерес, що зумовлений розумінням значення знань для реалізації своїх життєвих планів, пов’язаних із закінченням школи. Отже, і рівень інтересу до біологічних знань невисокий, оскільки утилітарний інтерес не є показником високого рівня розвитку інтересу.

Про ціннісне відношення до біологічних знань ми судили також по прагненню учнів до оволодіння знаннями (поведінковий компонент ціннісного відношення до знань).

Погоджуючись із Чайченко Н.Н., виділяємо 5 рівнів прагнення учнів 10 класу до біологічних знань, кожному з яких надали певне числове значення [4, 175-177] :

- високий рівень (4бали) – яскраво виражене прагнення до знань;

- середній рівень (3 бали) – виражене прагнення до знань;

- низький рівень (2 бали) – епізодичне прагнення до знань;

- дуже низький рівень (1 бал) – слабке прагнення до знань;

- нульовий рівень (0 балів) – відсутнє прагнення до знань.

Рівні прагнення учнів до знань і типи ціннісного відношення представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Типи ціннісного відношення до знань

Типи ціннісного відношення до біологічних знань	Рівні прагнення до біологічних знань	Загальна кількість учнів	% до загальної кількості
1. Яскраво виражене ціннісне відношення 2.Ціннісне відно- шення 3. Неціннісне відно- шення	Високий Середній Низький, дуже низький, нульовий	4 8 26	10,50 21,05 68,45
ВСЬОГО:		38	100,0%

З даної таблиці видно, що існує зв’язок між ціннісним відношенням учнів 10 класу до біологічних знань і їх життєвою метою, у процесі якого і відбувається осмислення значення знань.

Отже, ціннісне відношення до біологічних знань ми розглядали як процес спрямування особистості учня на навчальну діяльність і його готовність до неї, яка проявляється в осмисленому прагненні до оволодіння біологічними знаннями у відповідності з тим смислом, який вони мають для нього в навчанні і в життєвих ситуаціях.

Таким чином, виникає потреба пошуку шляхів до спрямування особистості учня на навчальну діяльність і його готовність до неї, що надасть можливість свідомого ставлення до знань з біології та розуміння їх значущості як для себе, так і суспільства в цілому.

Плануємо в рамках нашого подальшого дослідження апробувати майєвтичний підхід для формування ціннісного відношення учнів 10 класу до біологічних знань.

Література

1. Бех І.Д. Особистісно-орієнтоване виховання: Науково-методичний посібник / І.Д. Бех. – К., ІЗМН, 1998. – 204 с.

2. Бурчак Л.В. Майєвтичний підхід – один із засобів особистісно – орієнтованого навчання і виховання при вивченні хімії в загальноосвітній школі / Л.В. Бурчак // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованості на розвиток особистості : збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. – Полтава : АСМІ, 2003. – С. 216-219.

3. Бутківська Т.В. Цінності в контексті соціокультурної освіти / Т.В. Бутківська // Педагогіка і психологія. – К., 1995. - №3(8). – С. 8-12.

4. Чайченко Н.Н. Формирование у школьников теоретических знаний по химии: психолого-педагогиеский аспект / Н.Н Чайченко. – Суми: ВВП «Мрія – 1» ЛТД, 1997. – 118 с.