К.пед.н. Карчевська Н.В., Чернецька Д.А.

Українська інженерно-педагогічна академія

Стахановський навчально-науковий інститут гірничих та освітніх технологій

Облік індивідуальних якостей студентів

В останнє десятиліття в педагогічних роботах усе більшого поширення набувають дослідження, пов’язані з моделюванням понятійних, процесуальних, структурних і концептуальних характеристик та окремих «сторін» навчання й виховання в межах національного соціокультурного простору на загальноосвітньому й професійно орієнтованому рівнях. Стрімкий розвиток інформаційних відносин в сучасному суспільстві зумовлює виняткову актуальність моделювання в педагогіці – галузі знань, безпосередньо пов’язаній з інформаційними процесами.

«Широке розповсюдження … моделювання в педагогічних дослідженнях, – наголошує В. І. Михеєв, – пояснюється різноманіттям його гносеологічних функцій, що зумовлює вивчення педагогічних явищ і процесів на спеціальному об’єкті – моделі, яка є проміжною ланкою між суб’єктом – педагогом, дослідником і предметом дослідження, тобто певними властивостями і відношеннями між елементами навчально-виховного процесу» [1, с. 5].

Разом з тим, моделювання у педагогіці, – порівняно з багатьма іншими галузями людського знання, – має особливості, природа яких ґрунтується на нечіткості, розпливчастості педагогічних понять, практичній відсутності прийнятних механізмів виміру розвитку особистості у процесі навчання, навчальних здобутків учнів, досягнення певною категорією учнівської молоді соціально визначених освітніх орієнтирів тощо.

Мета роботи: розглянути теоретичні питання з педагогічного моделювання під час розробки допоміжних програмних засобів індивідуалізації навчання.

Тому нами, на підставі педагогічного моделювання, розроблюється програмний продукт, який буде вести облік даних студентів вищого навчального закладу(ВНЗ), їх соціальну характеристику, успішність, науково-методичну роботу. Ця програма буде успішна, якщо будуть змодельовані різні ситуації: контроль, виставлення оцінок, планування виховних впливів на студентів, облік науково-дослідницької роботи студентів, робота куратора групи та інше. В роботі враховані попередні програми «Деканат», «Студент» та інші.

Облік індивідуальних якостей і результатів навчання студентів ведеться для того, щоб досягти гармонії розвинутих інтелектуальних та моральних якостей інженера-педагога. Педагог ВНЗ необхідний суспільству як трансформатор його ідей і життєвих сил, спонукач до першоджерело рухів, носій соціального досвіду й економічного розвитку суспільства, що зумовлює та ініціює його духовний розвиток. Власне, науково-педагогічний працівник є і залишається посередником між суспільством загалом і молодим поколінням, між соціальними вимогами суспільства та їхнім втіленням у життя. Тому він має опанувати розвинуті інтелектуальні й моральні якості [2, с. 298].

Стрижневий компонент педагогічної культури становить педагогічна майстерність, яка передбачає синтез розвиненого психолого-педагогічного мислення, фахово-педагогічних знань, навичок і вмінь, емоційно-вольових засобів виразності.

Можна виділити кілька етапів у перетворенні педагогічної діяльності на мистецтво:

1. Професіоналізм. У процесі самостійної роботи в навчальному закладі триває його фахове зростання, вдосконалення, але інтенсивніше й цілеспрямованіше.

2. Педагогічна майстерність. Під час діяльності психологічно-педагогічна культура викладача зростає. Він займається педагогічним моделюванням, пошуком нових елементів у навчально-виховному процесі, його вдосконаленням.

3. Педагогічне новаторство. Викладач-новатор подає принципово нові ідеї до навчально-виховного процесу, розробляє сучасні методичні системи, створює модерні педагогічні технології.

Особистісні якості викладача ВНЗ відіграють вагому роль у вихованні й навчанні студентів, оскільки він постійно перебуває у сфері уваги молодих людей. Науково-педагогічний працівник є для студента і взірцем, і засобом виховного впливу на нього. Знання педагога, його кращі моральні й вольові якості – потужний засіб переконання і впливу на студента.

Згідно з дослідженнями у діяльності викладача технічного ВНЗ необхідно формувати підходи: будувати навчальний процес за схемою «виклад – сприйняття – відтворення – закріплення – застосування на практиці»; орієнтація на змістовну сторону; комбінувати звичний підхід до викладу матеріалу з новаторською діяльність; реалізація функції контролю в навчанні; активізація діяльності студентів під час практичних та лабораторних занять; прагнення до деталізації навчального матеріалу; формування професійної поведінки студентів.

Вміння продуктивно поєднувати навчально-виховну та науково-дослідницьку діяльність. Вагомий чинник педагогічної майстерності – спеціальні предметні знання. Науково-педагогічний працівник має поєднувати навчальну, методичну, виховну і науково-дослідницьку діяльність у ВНЗ.

Тому ця програма у майбутньому буде доопрацьовуватися та дозволить спрогнозувати та дослідити багато аспектів, як у виховній роботі зі студентами так і в дослідницькій, учбовій.

Використані джерела:

1. Михеев В. И. Моделирование и методы теории измерений в педагогике [текст]: – 3-е изд., стереотип. / В. И. Михеев. – М.: КомКнига, 2006. – 200 с.

2. Козяр М. М. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / М. М. Козяр, М. С. Коваль. — К. : Знання, 2013. — 327 с.