Глушкова Ксенія Ігорівна

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

Професійні ролі соціального педагога у роботі із сім’ями, які опинилися в складних життєвих обставинах

Взаємодія соціального педагога із сім’єю потребує особливої уваги та набуває все більшої актуальності. Соціально-педагогічна робота з сім’єю сприяє інтеграції дитини в суспільстві, допомагає в її розвитку, вихованні, навчанні, професійному становленні, створює умови для психологічного комфорту і безпеки дитини [2, с. 250].

Робота соціального педагога з сім’єю включає три головні складові соціально-педагогічної роботи: освітню, психологічну, посередницьку [3, с. 131].

Освітня включає в себе два напрямки діяльності: допомога у навчанні і вихованні. Соціальний педагог проводить просвітницьку та консультативну роботу, яка базується на попередженні виникаючих сімейних проблем, у вигляді формування педагогічної культури батьків, створення спеціальних виховних ситуацій для вирішення завдань своєчасної допомоги сім’ї з метою зміцнення і найбільш повного використання її виховного потенціалу.

Психологічна діяльність містить два компоненти: соціально-психологічну підтримку і корекцію. Підтримка спрямована на створення сприятливого мікроклімату у сім’ї у період короткочасної кризи. Корекція міжособистісних відносин відбувається тоді, коли в сім’ї існує психічне насильство над дитиною, яке веде до порушення її нервово-психічного і фізичного стану.

Посередницька діяльність включає три складові: допомога в організації, координації та інформування. Допомога в організації спрямована на організацію сімейного дозвілля, координація – активізує служби та відомства з вирішення проблеми тієї чи іншої сім’ї, або конкретної дитини. Інформування спрямоване на забезпечення сім’ї інформацією про соціальний захист та підтримку. Така допомога надається кожному члену родини у вигляді консультування.

Специфіка роботи соціального педагога передбачає поєднання особистісних якостей, широкої проінформованості, всебічної підготовленості, ерудиції, спеціальних знань у своїй галузі. Він має бути цікавим для оточуючих, щоб люди прагнули до спілкування та взаємодії з ним.

Особистісні риси соціального педагога, визначені стандартом [1, с. 18]:

‒ високий професіоналізм, компетентність із широкого кола проблем, високий рівень загальної освіти і культури, володіння суміжними спеціальностями та знаннями з педагогіки, психології, юриспруденції тощо;

‒ доброта, любов до оточуючих, душевність, доброзичливість, чуйність, готовність прийти на допомогу, бажання прийняти чужий біль на себе, милосердя, людяність. уміння співпереживати, емпатія;

‒ комунікабельність, товариськість, організаційні здібності, уміння правильно зрозуміти людину і поставити себе на її місце, гнучкість та делікатність, тактовність у спілкуванні, уміння слухати, здатність підтримати іншого і стимулювати його на розвиток власних сил, викликати довірливе ставлення до себе.

Вчена Р. Овчарова визначає чотири основні напрями професійної діяльності соціального педагога [1, с. 14]:

‒ вивчення соціально-педагогічних цінностей особистості, соціально-педагогічних впливів мікросередовища на людину, яка росте і розвивається (спостереження, бесіда, вивчення документів та ін.);

‒ організація виховних і освітніх взаємодій з проблемною особистістю, яка потребує допомоги (підтримка у вирішенні проблем, співпраця з сім’єю, школою, спільнотою, підтримка дітей із сімей ризику);

‒ соціально-психологічна допомога і підтримка особистості в кризових ситуаціях (з’ясування змісту проблеми, від редагування проблеми, вибір програми і плану дій, обговорення шляхів вирішення проблеми);

‒ корекція взаємин, способів соціальної дії, посередництво в творчому розвитку особистості і групи (моделювання ситуацій для нового досвіду, підтримка ініціатив, створення умов для творчості).

Соціальний педагог є посередником у системі взаємодії людина, сім’я, суспільство. Його професійні якості впливають на відтворення позитивних тенденції у сім’ях, які опинились в складних життєвих обставинах, поліпшують їх освітній та виховний потенціал. Якісне виконання соціальним педагогом своїх обов’язків сприяє вирішенню багатьох проблем в сфері соціальної політики.

Література:

1. Введення у професію соціального педагога: навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів / За заг. ред. М. І. Приходько, О. В. Федорової – Мелітополь: ТОВ «Видавничий будинок ММД», 2009. – 276 с.

2. Соціальна педагогіка: теорія і технології: підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 316 с.

3.Холковська І. Л. Технологія діяльності соціального педагога: Курс лекцій. – Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2005. – 247 с.