К.п.н. Пікалова А.О., Делегей К.І.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія»

Емоції адресата та особливості їх вербалізації адресантом у дитячому англомовному дискурсі (на матеріалі збірки Джона Ньюбері «Пісні матінки гуски»)

«Пісні матінки Гуски» – найзнаменитіша, найпопулярніша книга в країнах, де говорять англійською мовою. Тут смішні вірші, пустотливі пісні, прислів'я, дотепні загадки, лічилки, дражнилки та інші жанри англійського фольклору. Вперше все це було зібрано і надруковано в Англії близько 1760 Джоном Ньюбері, і з тих пір «Матінка Гуска» видається щороку [3].

Англійські дитячі пісні, які в даний час складають золотий фонд англійського фольклору, спочатку призначалися для дорослих. Поступово втрачаючи вихідний сенс, вони перетворювалися у веселі вірші та пісні для дітей.

Pussy–Cat, pussy–cat,

Where have you been?

I’ve been to London

To look at the Queen.

Pussy–cat, pussy–cat,

What did you there?

I frightened a little mouse

Under the chair.

На лексичному рівні адресант акцентує увагу на вживанні іменників у пестливій формі, що викликає емоцію РАДІСТЬ у адресата( Pussy–Cat, pussy–cat). У цьому короткому, дотепному діалозі багато близького дитині: ЕНЕРГІЯ, блискучий ритмічний і синтаксичний ПАРАЛЕЛІЗМ, звучна рима, кумедний ЖАРТ. У збірці «Пісні матінки Гуски» зустрічаються і вірші, побудовані відповідно до архаїчного кумулятивного композиційного принципу, де кожен наступний елемент приєднується до попереднього, утворюючи довгий ланцюжок, наприклад у поетичному дискурсі «This is the house that Jack built».

Англійці споконвіку славляться своєрідним почуттям гумору, люблять кумедні історії, каламбури, усілякі небилиці. В дитячій поезії даної збірки емотивний концепт НІСЕНІТНИЦЯ на стилістичному рівні в авторському мовленні представлений або прямою номінацією, або репрезентується за допомогою описової лексики, або лексики, що виражає протиставлення понять. В ілюстративному матеріалі, що аналізується знаходимо основний тип номінації даного концепту, що виражається за допомогою оксюморону:

I saw a fishpond all of fire

I saw a house bow to a squire

Вірші–перевертні сприяють інтенсивності розумової роботи. В них яскраво виражено концепт ЗАДОВОЛЕННЯ адресата. Дитині приносить задоволення усвідомлювати, що вона розумна, вона не допустить, щоб її обдурили, адже самоствердження необхідно їй в щоденній складній роботі пізнання світу. Концепт НІСЕНІТНИЦЯ – прекрасний засіб для формування почуття гумору, задоволення потреби в сміху, веселощах, радості.

Гра – провідний вид діяльності дітей молодшого віку, а справедливою її допомагає зробити лічилка. З її допомогою визначають ведучого, розподіляють ролі в грі і т. д. Головна особливість лічилки – чіткий ритм, можливість кричати роздільно всі слова. Велика група лічилок вказує на тих, хто будуть учасниками гри, а водить той, хто залишився після розрахунку. До цього ж виду лічилок належать такі, де немає прямого словесного вказівки на того, хто водить, його замінює останнє слово. У цій групі виділяються безглузді лічилки з абсурдним сюжетом і словосполученнями. На фонетичному рівні репрезентація концепту НІСЕНІТНИЦЯ здійснюється в мовленні автора за допомогою однорідних ритмічних вигуків, які виступають емоційним фоном для передачі абсурдного змісту. Наприклад:

Inter, mitzy, titzy, tool,

Ira, dira, dominu,

Oker, poker, dominoker,

Out goes you.

У англійському фольклорі ми зустрічаємо і загадки, що сприяють розумовому розвитку дитини. Відгадування загадки – своєрідний іспит на знання і кмітливість. На морфологічному рівні з’ясовуємо, що використання адресантом прикметників (white petticoat, red nose) спонукає адресата до ОБРАЗНОСТІ, СПІВСТАВЛЕННЯ, НЕСТАНДАРТНОСТІ МИСЛЕННЯ, що ми можемо спостерігати в загадках збірки. Наприклад:

Little Nancy Etticoat,

With a white petticoat,

A red nose;

She has no feet and hands,

The longer she stands,

The shorter she grows.

Здавна англійська мудрість давала вихід негативним емоціям дитини у слові, звукових і ритмічних сполученнях, супроводжуючих їх рухах, гримасах. Англійська дражнилка призначена для того, щоб висловити своє ставлення до неприємних відхилень у поведінці і звичках кривдника. Дражнилки відображають негативні моменти в сприйнятті дітьми навколишньої дійсності. Дитині властиві не тільки РАДІСНІ, ВЕСЕЛІ переживання, а й емоції ПРИКРОСТІ, ОБРАЗИ, НЕПРИЯЗНІ, ВІДРАЗИ. Найчастіше дражнилка виникає як додаток до імені дитини римованого прізвиська або співзвучного слова («Robin the Bobin, the big-bellied Ben»). На синтаксичному рівні спостерігаємо вживання адресантом складносурядних речень з метою викликати емоції ОБРАЗИ, ПРИКРОСТІ, НЕПРИЯЗНІ у адресата (He ate a cow, he ate a calf, he ate a butcher and a half). Приєднання до прізвиська декількох римованих рядків перетворює прізвисько в дражнилку [2]. Зміст частіше не має зв'язку з приводом, що викликав зіткнення дітей. У виняткових випадках англійська дражнилка висміює і засуджує погані нахили і вчинки дитини, називаючи його боягузом, злодієм, ледарем, ненажерою:

Tom, Tom the piper’s son,

Stole a pig and away he ran;

The pig was eaten

And Tom was beaten

And Tom went howling down the street.

Дражнилка схильна до перебільшення, применшення, настирливого повторення, до нісенітниці, безглуздості, вірша–перевертня. Вона вчить дітей помічати погане, несправедливе, чути слова і підбирати їх за співзвучністю і змістом; розвиває чутливість до безглуздих ситуацій в житті і в словесному зображенні. Наприклад, на стилістичному рівні адресант використовую інверсію (away he ran), щоб висміяти таку якість характеру адресата, яз боягузтво[1].

Знання дітьми народних дражнилок, уміння ними користуватися – не тільки профілактика душевного здоров'я, здатність висловити власні негативні емоції, але і хороша підготовка до сприйняття авторської сатиричної поезії.

Опрацьований нами матеріал дає змогу зробити висновок, що для всіх творів малих форм англійського фольклору характерна дзвінка, часом каламбурна рима, чіткий ритмічний малюнок, простота виразних засобів. Вірші, пісні, лічилки та інші малі фольклорні жанри належать до класичної дитячої англійської поезії, є яскраво вираженим ідеалом народного виховання, виразним зразком художньої мови. Саме такі види дитячої літератури сприяють появі контрастних емоцій у адресата.

Список використаної літератури:

1. Бабенко Л. Г. Обозначение эмоций в языке и речи / Л. Г. Бабенко. – Свердловск, 1986. – 136 с.

2. Гвоздев А.Н. Вопросы изучения детской речи / А.Н. Гвоздев. —

М.: Просвещение, 1961. — 164 с.

3. Heller A. Theory of Feelings / A. Heller. – Assen: Van Gorcum, 1979. – 244 p